Оприлюднені актуальні дані кількості загиблих українців в наслідок Голодомору 1932-1933 рр. Сьогодні відбулась зустріч «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні в науковому, освітньому та публічному просторі».
Організаторами зустрічі виступили: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Інститут історії України НАН України; Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.
Згідно з останніми даними, саме червень 1933 року є місяцем максимальної смертності. Що пов’язано з аграрними циклом і виробленнями продукції. Нерівномірною кількість втрат є між сільською та міською місцевістю. У містах втрати становлять 4% населання, а в селі 16%. Демографічні втрати понесли всі колишні республіки СРСР, рекордсменами є Україна, Казахстан, Росія.
«Складається враження, що існує маніпуляція даними про смертність під час Голодомору 1932-1933. Начебто хто більше назве втрат, то більше любить Україну. Починаючи з 1942 року і до досліджень 2015 дані про трати варіюються. Більше цифри 5 мільйонів загиблих в дослідженнях ми ніколи не побачимо. На даний час актуальною цифрою є 3,9 мільйонів. Дані більше 5 мільйонів є повною нісенітницею», – зазначає Олександр Гладун, заст.директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАНУ.
Найбільших втрат зазнали Київська та Харківська області. «У цих регіонах втрати через надсмертність в 1932-1935 рр. сягають 19-20% загальної численності населення», – зазначає Наталія Левчук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
Очікувана тривалість життя при народженні у 1933 року впала до небаченого низького рівня. Через Голодомор Україна недорахувалася 600 тис. немовлят.
«Трагедія Голодомору 1932-1933 рр. спричинила психологічну травму в українського народу, люди боялись про це говорити. Але з часом ситуація змінилась. Після відкриття пам`ятників, відкриттям архівів люди почали про це задумуватись і почали не боялись говорити. Голодомор має бути визнаний як Геноцид. Закликаю всіх визнати 24 число як день пам`яті жертв Голодомору. Політики приходять і йдуть, а саме наука дає можливість задекоментувати реальні втрати. Захід має побачити наші нові наукові здобутки. Щоб протидіяти неправдивій інформації, необхідно публікувати наші матеріали в західних журналах, щоб науковці всього світу могли порівняти дані з минулими публікаціями. Все інше це ідеологія, а не наука», – сказав Олег Воловина,професор університету Північної Кароліни, США. Він зазначає, щоб в світі Голодомор був правильно сприйнятий світом, наші наукові праці мають бути доступними і перекладеними на різні мови, і створеними згідно з загальновідомими правилами.
«Перший пам`ятник пам`яті жертв Голодомору був відкритий у 1983 році у Канаді. Це надзвичайно важливо. В Канаді громада займається акціями про важливість визнання Голодомору як геноциду. Освітня фундація HREC займається підготовкою навчальних матеріалів, щоб включити цю тему у шкільні програми Канади, США, України та інших держав», – зазначає Валентина Курилів, директор освітнього напряму Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій, голова Національного Комітету Конгресу Українців Канади з вивчення Голодомору.
