Віктор Мусіяка: При федералізації РФ розірве Україну на шматки

1

Сьогоднішній співрозмовник “Голос-Інфо” – відомий політик, один з авторів тексту Конституції, колишній лідер партії “Вперед, Україно!”, професор Києво-Могилянської академії розповів про необхідність чи не таку внесення змін до Основного закону країни.

Президент Петро Порошенко днями заявив, що як тільки відновить роботу Верховна Рада (а станеться це 4 вересня — Авт.) він внесе до парламенту законопроект, яким передбачено включення до Конституції норм про курс України до ЄС і НАТО. Наскільки це наразі доцільно і чи доцільно загалом?

Раніше президент говорив про преамбулу щодо руху України в Євросоюз і НАТО, а зараз каже про відповідні внесення змін до самої Конституції. Але саме головне, я не бачив цього законопроекту і не можу стверджувати напевно, що конкретно він буде пропонувати. Якщо мова йде не про преамбулу, то вірогідніше за все в перший розділ, який перш за все вимагає проведення референдуму. Можна собі лише уявити, що це за процедура. Це внесення змін на двох сесіях Верховної Ради, дві третини мають проголосувати позитивно і лише після цього питання буде винесено на референдум.

Що стосується внесення змін до преамбули. Не слід забувати, що преамбула — це особлива частина Конституції, яка фіксує історичні, правові ті ідеологічні засади. Коли ми в 1996 році приймали Конституцію, то ми в преамбулі саме це і виразили. Там (в преамбулі) не має найменшої можливості говорити про рух України в ЄС чи НАТО.

Я не знаю, які держави може назвати президент, де в Конституції мова йде про вступ до НАТО. У нас в законодавстві це чітко виражено, навіщо зачіпати ще й Конституцію? Ви знаєте, що не так давно приймався закон щодо зовнішньої політики України, де чітко прописані ці пункти. Окрім того, як я вже зауважив, рух до НАТО і Євросоюзу прописаний в цілій низці інших законів.

Тобто ви проти цієї ініціативи глави держави?

Справа в тому, що є відповідні вимоги. Скажімо, якщо мова йде про НАТО, там чітко сказано, які пункти має виконати держава, щоб претендувати на членство в Північно-Атлантичному Альянсі. Або взяти Євросоюз. В нас є Асоціація і слава Богу ми намагаємося виконувати її вимоги (хоча не повною мірою). З іншого боку ми вже побачили негативні речі, як-то введення певних квот і так далі.

Але ви знаєте, коли ми підписували Асоціацію, то в Голландії, не без підказки Росії був проведений референдум, де було в кінці-кінців сказано, що Україні не буде надано право на підписання Асоціації. Потім, щоправда, парламентом було прийнято рішення, що вони дають згоду, але без перспективи вступу в Євросоюз. Ну, погодьтеся, хорошенька така ініціатива. Креативна.

Це як стакан можна бачити наполовину повним, а наполовину порожнім.

Щось приблизно так. Про ці неприємні речі навіть згадувати противно. Але, як казав один відомий політик, давайте передусім будувати Європу у себе в Україні. Пам’ятаєте, як Ющенко, здається при своєму першому виступі в парламенті, казав, що наступить момент, а чому ж ми не в Євросоюзі, маючи на увазі, що ми вже відповідаємо всім критеріям.

А зараз особисто я усі ці речі сприймаю не інакше як передвиборчі штучки, інакше я це не бачу. І мені видається, що ця ініціатива президента може негативно завершитися, не потрібно було з нею взагалі носитися.

Наскільки взагалі доцільно в умовах війни ініціювати зміни до Основного закону, що передбачає проведення плебісциту?

А ми вже в умовах війни зачепили Конституцію, хоча я виступав проти внесення змін щодо судової влади. І ось зараз те, що відбувається в судовій владі зайвий раз демонструє, що не потрібно було цього робити.

Відома позиція Віктора Івановича Шишкіна (колишній суддя Конституційного суду і перший генпрокурор України — Авт. ), який завжди каже, що в умовах війни не можна зачіпати Конституцію. Він посилається на 158 статтю Конституції (Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.

Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України — Авт).

А ви якої думки притримуєтеся з цього приводу?

Я притримуюся іншої думки, тому що там мова йде про воєнний стан. Чисто формально я вважаю, що перестороги не існує. Але тут інша річ. Ми всі прекрасно розуміємо, що вже більше чотирьох років йде війна, але ж воєнний стан не було введено, хоча б в тих окремих районах Донецької і Луганської областей.

Я наприклад вважаю, що зміни потрібно було внести і передбачити збереження воєнного стану допоки ці території не будуть звільнені. Але ж цього не було зроблено! І тому ми опинилися в ситуації, коли війна йде (і президент це визнає), але ніби її немає, а є якийсь там конфлікт і все. І нікого абсолютно не цікавить, що кожного дня гинуть наші хлопці!

Для нас головним має бути інше. Потрібно займатися тим, щоби якомога швидше завершилися усі ці події на сході. Також необхідно розвивати економіку, аби забезпечити соціальний розвиток держави, боротися з корупцією, на якій заробляють не тільки політичні, але й фінансові капітали. Так що у нас ситуація така: для кого війна — війною, а для кого, як кажуть, як мать родная.

Особисто мене дратує теза про зшивання країни. А як ви гадаєте, не проголошена війна підвищила ступінь прагнення українців до вступу в НАТО?

Звичайно я з вами цілком згоден. Яке зшивання? І юридично, і фактично Донецька і Луганська області — це райони України. Що тут зшивати? Нам необхідно забезпечити їх повернення під юрисдикцію держави. Зараз немає юрисдикції держави, але це наша земля! І на Заході, і на Півдні зараз створюють штучні конфлікти для того аби рвати Україну на частини.

Все це, на вашу думку, робиться зсередини чи ззовні?

Перш за все ззовні. Навіщо нам були підкинуті так звані мінські угоди. Насправді це не угоди, а просто домовленості. Я веду до того, що усе це йде ззовні, але існують і внутрішні політичні сили, які говорять про необхідність домовлятися на умовах, які звичайно висунуті Росією.

Я чув днями як один політик говорив про автономії і федералізацію. Що це означає? Це означає, що Росія зможе рвати нас на частини в будь-який момент. І, до речі, деякі політичні сили усе це продукують в парламенті.

Я чомусь зараз згадав нещодавній парад до Дня незалежності. В цілому, в мене до нього негативне ставлення, бо йде війна, але якщо бути абсолютно відвертим, є й позитивні моменти. Я зараз про те, що вони (росіяни- Авт.) побачили, що у нас є техніка, яка може в будь-який момент піти на фронт. Я чув від багатьох моїх знайомих, які були на Хрещатику, що вони відчували там єдність та ідентичність, що ми українці, що ми народ. Коли я звів усі ці речі до купи, то зрозумів, що для багатьох людей це був момент, який позитивно вплинув на відчуття патріотизму і єднання.

Ви є заслуженим юристом України. Як наразі, на ваш погляд, виглядає юридична збірна єдиного законодавчого органу країни?

Дуже приємно чути посилання на те, що я заслужений юрист. Так, я отримав це звання після розробки і прийняття Конституції. Але після цього вже така кількість звань надана невідомо кому… Був момент, коли хотілося десь віднести це все і віддати ці всі звання…

Що стосується, як ви кажете, юридичної збірної парламенту, відповім коротко: складно сказати щось позитивне. Вони понаприймали вже стільки всього, причому часто в анти конституційний спосіб, що за голову берешся. Виходить так, що той орган, який має дбати про те, щоб у нас в державі був конституційний лад, навпаки, підриває його. А президент це все підписує. Більше того, він є автором низки антиконституційних законів.

Взяти закон про Антикорупційний суд. Він взагалі антиконституційний.

Чому антиконституційний? Аргументуйте.

Є судова система, а Конституція не дозволяє створювати особливі суди. А вони впихнули туди першу інстанцію і апеляційну. Ну… це взагалі дикість! Я, до речі, говорив з ініціаторами цієї ініціативи про антикорупційний суд і дійшов висновку, що їм просто потрібно зобразити, що вони борються з корупцією у вищих щаблях влади. Бог з ним, нехай буде система антикорупційних судів і це можна було зробити. Ні, не захотіли.

Як ви ставитеся до злого жарту, що антикорупційних органів у нас скоро буде більше аніж самих корупціонерів?

Так, ви праві, це злий жарт і нічого хорошого в цьому немає. До слова, я був від парламенту членом комісії, яка проводила відбір кандидатів на посаду очільника НАБУ. А тепер НАБУ і САП борються між собою. Ну що тут сказати?

Свого часу ви очолювали політичну силу. Як ви ставитеся до необхідності “тут і зараз” змінювати виборче законодавство, оскільки мажоритарка себе повністю дискредитувала?

Знаєте, я обирався в II скликанні, а це 93-94 роки по мажоритарці, причому в нас було два тури. В другий тур я вийшов з Александровською (КПУ) і я отримав перемогу. Я вам скажу так: тоді ніяких політичних чи адміністративних впливів не було абсолютно. Але коли пішла велика і середня приватизація, з’явилися напіволігархи і олігархи, які захотіли мати своїх людей в парламенті чи самим там бути, вони почали буквально купувати мажоритарні округи. І тому я згоден на те, щоб були відкриті регіональні списки, хоча ми знаємо, що і у списках купують місця. Але не в виборчій системі кінець кінців проблема. Проблема полягає в тому, що ми дали вирішувати державні справи людям з набитими кишенями.

Зараз часто говорять про необхідність зміни державного устрою. Чи може це в умовах війни стати певною рятівною пігулкою?

Я вам скажу, що все це передвиборчі маніпуляції. Особисто я стою на тому, що наша влада функціонує не в межах Конституції. Я би хотів, щоб президентські вибори виграла людина, яка зробила б все необхідне для наведення (а згодом удосконалення) конституційного ладу в країні.

І припинила передусім війну.

Безумовно. Втім, війну можна закінчити по різному. Можна здатися, можна домовитися, а можна перемогти. Потрібно бути готовим, що усе це буде затяжне, але потрібно, щоб вільна від війни Україна могла розвиватися. Ось що потрібно забезпечити, інакше ми потихеньку будемо здихати.

Ну, це вже ви змальовуєте якийсь зовсім песимістичний сценарій.

Ні, не песимістичний. Я говорю про те, що потрібно робити для того, щоб цього не сталося. Я хочу, щоб людина, яка обійме президентське крісло навела конституційний лад.

Ви сьогодні бачите таку людину?

На жаль, поки що ні, не бачу.

Вам також може сподобатися
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100