Зураб Аласанія: Президентські дебати тепер під питанням

178

DW поспілкувалася із головою “UA:Суспільне” Зурабом Аласанією та запитала про те, як він буде боротися за посаду, та вплив суперечки щодо його звільнення на роботу мовника.

Усунення Зураба Аласанії з посади голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) стало несподіванкою для багатьох. Контракт з Аласанією був підписаний у квітні 2017 року, і він мав працювати чотири роки. Але у четвер, 31 січня, наглядова рада достроково розірвала з ним контракт. Як повідомляється, під час таємного голосування таке рішення підтримали дев’ятеро присутніх членів ради, троє проголосували проти. Офіційних роз’яснень, що саме стало причиною ухвалення такого рішення, наглядова рада поки що не дає. DW поспілкувалася із Зурабом Аласанією, аби дізнатися його позицію.

DW: Вам вже відоме офіційне обґрунтування вашого звільнення?

Зураб Аласанія: Поки немає жодного обґрунтування. Вони (наглядова рада. – Рад.) розшифровують протокол, так вони сказали. Там робився аудіозапис, але його теж не надали. Тому насправді мені не відомо, у чому мене офіційно звинувачують. Те, що було опубліковано в соціальних мережах, – це єдиний документ. Вони сказали, що це був драфт. Наскільки і що саме з нього може дійти (до офіційного рішення. – Ред.), я не можу сказати.

Багато коментаторів пов’язують рішення про ваше звільнення із наближенням президентських виборів. Ви поділяєте таку думку?

Я думаю, що це пов’язано із політикою так чи інакше. Але, як на мене, це настільки тупо, що не вкладається в жодну логічну конструкцію. Вони нашкодили всім, включно і особливо з чинною владою, про яку всі одразу подумали. Тому я вважаю, що тут немає прямої вказівки від влади. Але є деякі дуже ретиві хлопці, що наближені до неї. Так, у тому документі пишуть про те, що причиною стало “невисвітлення особи президента”. Але я не думаю, що президент почав все це. Для нього це означає підставитися.

Тобто ви розраховуєте на підтримку президента та інших представників влади?

Офіційна позиція адміністрації президента (АП) дуже нейтральна: “Ми підтримуємо Суспільне”. Що це означає, ніхто не розуміє. Але АП і президент завжди декларували назовні свою непричетність до Суспільного, і це є правильно. Неофіційні сигнали, як на мене, були зроблені через Павла Клімкіна і через Ірину Геращенко. Так само зробив Кабмін через Арсена Авакова і через Макса Нефьодова. Можливо, це не було централізовано, і це їхня власна ініціатива. Але отака позиція була. І я не бачу жодної підтримки тих людей, які нібито все це задумали й виконали.

Тобто ви не розглядаєте це як одностайну атаку влади на Суспільне?

Ні, не розглядаю. Чисто аналітично я б так не казав.

Ви заявляли про те, що під час прийняття рішення про ваше звільнення були порушені усі процедури. Що саме було зроблено не так?

Для початку варто згадати те, що це було зроблено з голосу і таємним голосуванням. Такого немає в положенні, і такого не може бути. Я вже не говорю про те, що, якщо тебе в чомусь звинувачують, це мало б бути письмово, це мало б бути п’ять днів на відповідь. Потім вони мали б зібратися, обговорити це і винести це на голосування. Не було навіть п’яти хвилин, не заслухали звіт. Коли я один залишився з наглядовою радою, коли почалося обговорення, не було названо жодної причини (для звільнення. – Ред.). Озвучували лише бажання розірвати контракт.

Але навіщо було робити це з порушеннями, якщо проти вас була більшість?

Судячи з того, що деякі з членів наглядової ради кажуть в публічних інтерв’ю, вони не очікували, що це станеться. Просто ляпнули і зробили. Один каже: “Ми ж хотіли тільки полякати”. Інший каже: “Ми не сподівалися, що це вийде, і це був збіг обставин”. Як діти. Але та хвиля, яка пізніше здійнялася, переконала їх, що не все так просто.

Більшість у наглядовій раді – це люди не від політичних партій, це люди від громадянського суспільства. Як сталося так, що частина з них також виступили проти вас?

А чому мене це має дивувати? Там зараз, після виходу з ради (Віталія. – Ред.) Портникова, 16 осіб. 16 власних інтересів. 16 абсолютно різнонаправлених думок. Це, як на мене, зріз всієї України. Там є абсолютно недалекі люди, які навіть не вміють думати, які піддаються особистим відносинам, які зберігають партійні інтереси. Хоча всі вони різні.

Ви казали, що судова боротьба можлива і навіть обов’язкова. Ви вірите у можливість відстояти свою посаду у суді?

Я буду це робити, незалежно від того, у що я вірю. Це не питання віри, це питання дії. Більше того, наглядова рада теж це знає.

У соціальних мережах деякі члени наглядової ради почали відхрещуватися від рішення про ваше звільнення, і сумарно їх виходить більше, ніж ті троє голосів “проти”, про які зараз відомо. Чи можливе за таких умов переголосування?

Це, насправді, питання до них. Бо досі є тільки один пост в Facebook, на основі якого всі роблять висновки. Більше нічого немає. Якщо ж таке рішення буде (офіційно. – Ред.) ухвалено, то вони отримають позов не тільки від мене, але, наприклад, від деяких членів самої наглядової ради, які вважають, що їхні права порушені так само.

А хто саме може так вчинити?

Я думаю, що це може бути Євген Глібовицький. Це може бути Олександр Павліченко.

А чи може наглядова рада просто скасувати це рішення?

За положенням це можливо. Вони також можуть просто не публікувати протокол, і рішення не буде.

Тобто формально ви зараз зберігаєте усі повноваження?

І неформально також. Нічого не змінилося.

Але якщо рішення буде опубліковано, в разі подання позову ви збережете за собою повноваження?

Так. І цей позов має слугувати тому, аби дати час їм ще подумати і переговорити. Що я би хотів від них? Щоб вони просто відкрито зібралися, усі 16 членів. Щоб вони пред’явили звинувачення відкрито. І третє – щоб вони відкрито голосували. Це все.

А ця суперечка вже вплинула на роботу “Суспільного”?

З усіх сил намагаємося робити поточну роботу так само. Але так, вже десь тиждень, максимум десять днів, і все почне падати. Наприклад, дебати. Зараз організація, яка це спонсорує – йдеться про грант від USAID, – просто призупинила дію гранта. Бо вони розуміють, що вони ризикують. У цьому процесі дорога кожна година. Чи ми маємо замовляти продукцію, чи ні? Чи ми маємо проводити тендер, чи ні? Часу залишилось дуже мало. Через це проведення президентських дебатів на “Суспільному” опинилося під величезним питанням. Я вже не говорю про фінзвіт, який вони не прийняли. А без цього не може рухатись бюджет. Він не ухвалений, і я не знаю, як компанії працювати далі.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100