Україна поставила Росії жорстку умову щодо транзиту газу

64

Транзит через Україну після 2019 року може відбуватися на стандартних європейських умовах, а не умовах РФ; в іншому випадку Україна через арбітраж вимагатиме компенсацію 10 млрд доларів.

Про це на своїй сторінці у Facebook заявив виконавчий директор Групи “Нафтогаз” Юрій Вітренко, коментуючи заяву заступника міністра закордонних справ РФ Олександра Панкіна, передає Укрінформ.

Прокоментую заяву представника МЗС РФ Панкіна “Мы готовы продолжать украинский транзит, но на тех условиях, которые нужны нам”. Якщо підсумувати, транзит через Україну може бути на стандартних європейських умовах, а не умовах РФ“, – пише Вітренко.

За його словами, якщо ж РФ продовжуватиме забезпечувати Газпрому ексклюзивні можливості для транзиту газу з території РФ до Європи через Україну, і при цьому Газпром не буде погоджуватися на стандартні європейські умови, “у Нафтогазу є реальна можливість через новий арбітраж, який вже розпочався, отримати приблизно 10 млрд дол. як компенсацію за відсутність транзиту після 2019 року”.

Вітренко нагадав, що умови, про які згадав російський чиновник, Газпром уже озвучував:

1) або скасування рішень Стокгольмського арбітражу в апеляційному суді в Швеції, або “мирова угоди” між Газпромом і Нафтогазом, у якій би Нафтогаз добровільно відмовився від вимог до Газпрому виконати рішення арбітражу;

2) продовження поточного контракту між Нафтогазом та Газпромом, який російська сторона вважає таким, який відповідає європейським і українськими правилам, і при цьому не містить жодних зобов’язань Газпрому щодо обсягів транзиту.

Втім, на думку топ-менеджера Нафтогазу, обидві ці умови є абсолютно неприйнятними для української компанії.

Рішення міжнародного арбітражу, за його словами, підлягають невідкладному виконанню.

Нафтогаз також не збирається відмовлятися від виграшу 4,6 млрд дол. за транзитною справою, не кажучи вже про виграш близько 2 млрд дол. від перегляду ціни на газ та про скасування арбітражем зобов’язань Нафтогазу перед Газпромом на суму близько 80 млрд дол. за положенням “бери-або-плати” контракту на поставку газу“, – підтвердив Вітренко позицію Нафтогазу .

Щодо чинного транзитного контракту між Нафтогазом та Газпромом, то він, йдеться в заяві Вітренка, не відповідає вимогам українського та європейського законодавства, тому не може бути “продовжений”.

Як повідомлялося, у січні 2009 року тодішні прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко та прем’єр-міністр РФ Володимир Путін підписали контракт на постачання та транзит газу. Базова ціна за 1 тис. кубометрів газу встановлювалася на рівні 450 дол., а її перегляд мав здійснюватися щоквартально, у зв’язку з прив’язкою ціни газу до середньої ціни нафти за 9-місячний період. До ціни застосовувалися знижувальний коефіцієнт, а у майбутньому – також “політичні” дисконти.

Україна зобов’язувалася купувати 52 млрд кубометрів газу щорічно (для порівняння, у 2017 році Україна імпортувала лише 14,1 млрд кубометрів, на додачу до власного видобутку). У разі недобору цих об’ємів (придбання менше ніж 94% контрактних обсягів) застосовувалася санкція “бери або плати”.

Водночас був підписаний транзитний контракт, у якому тариф на транспортування газу до Європи фіксувався на 10 років в обмін на 20% знижки на газ, що діяла лише у 2009 році. Незалежно від ціни газу, ставка транзиту залишалася б для України однаковою.

Таким чином, у 2009 році протягом року ціна варіювалася від 198,34 дол. до 360 дол. за 1 тис. кубометрів.

Уже в 2010 році, попри знижки Газпрому, фактична ціна газу для України становила 330 дол. за 1 тис. кубометрів. Для зниження ціни на 100 дол. за 1 тис. кубометрів президент Віктор Янукович погодив так звані “Харківські угоди”, обмінявши знижку на базування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року.

Ще одну 30-відсоткову знижку Янукович “вибив” у 2013 році, погодивши з РФ кредит на 15 млрд дол. Україна встигла отримати лише перший транш у грудні 2013 року, що становив 3 млрд дол. (так званий кредит Януковича). Також очікувалося, що буде створений консорціум із Газпромом з управління українською ГТС.

З 2014 року, після Революції Гідності та зміни керівництва НАК “Нафтогаз України”, почалася судова тяганина за контрактами з постачання і транзит газу між українською компанією та Газпромом. Після всіх уточнень за контрактом з постачання газу Нафтогаз вимагав від Газпрому 30,3 млрд дол., а Газпром у Нафтогазу – 47,1 млрд дол. За контрактом з транзиту українська сторона вимагала 12,3 млрд дол. з відсотками (16 млрд дол.).

Того ж року Газпром скасував усі знижки, з квітня 2014 року ціна на газ мала б становити 485,5 дол. за тис. кубометрів.

До листопада 2015 року ціна на газ і обсяги закупівель погоджувалися у тристоронньому форматі Україна – Єврокомісія – РФ шляхом підписання відповідних додаткових угод до основного договору.

22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж переглянув формулу ціноутворення на газ за контрактом щодо поставки газу в Україну, таким чином зменшивши його вартість, що автоматично привело до зменшення ставки вартості послуг та загальної вартості послуг транзиту газу, які надаються Нафтогазом. Загалом за рішенням Стокгольмського арбітражу у транзитній справі Газпром винен Нафтогазу 4,63 млрд дол., із них 2,1 млрд дол. були зараховані арбітражем у рахунок заборгованості Нафтогазу з оплати отриманого у 2014-2015 роках, але не оплаченого газу. За результатами обох рішень, Газпром повинен сплатити на користь Нафтогазу 2,56 млрд дол. та штраф, що набігає за несплату боргу (близько 100 млн дол.).

У липні 2018 року Нафтогаз подав позов у Стокгольмський арбітраж з вимогою переглянути ставку тарифу на транзит з 18 березня 2018 року і стягнути з Газпрому близько 12 млрд дол. за період із 18 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року. У січні 2019 року в Нафтогазі заявили, що Україна готова переглянути суму або відмовитися від позову до Газпрому на 12 млрд дол., у разі укладення нового довгострокового контракту на транзит. Сума позовних вимог може бути знижена до 2 млрд дол. 28 січня 2019 року Стокгольмський арбітраж провів перше засідання з розгляду цього позову.

Контракт між Нафтогазом і російським Газпромом щодо транзиту газу закінчується в кінці 2019 року.

Єврокомісія підготувала свою позицію щодо порядку та умов здійснення транзиту російського газу територією України після 2019 року. Згідно з пропозицією ЄК, новий контракт на транзит газу має бути довготривалим – на 10 або більше років – і передбачати такі обсяги, які могли б зацікавити європейського інвестора з високою репутацією.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100