Ситник і Шабунін. Хто ж керує НАБУ? Чи може є й трєтій «незайвий»

3 085

Прийнятий в жовтні 2014 року Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» мав на меті не лише створення нового за суттю антикорупційного органу, а й закріплення гарантій його максимальної захищеності від впливів діючої в Україні владної системи.

З метою захистити новостворене відомство від зовнішніх впливів, український законодавець закріпив в статті 3 Закону такий принцип діяльності НАБУ як незалежність Національного бюро та його працівників. Також там є принцип безсторонності і справедливості та багато інших.

Стаття 4 Закону забороняє незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро. Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.

Реальність в Україні чомусь «завжди» трохи інша, ніж закон. І якщо спроби найменшого тиску представників української влади на НАБУ відразу викликають шалений спротив як з боку самого антикорупційного відомства та громадських діячів-антикорупціонерів, так і зі сторони посольства США, то до впливів з іншого боку НАБУ чомусь дуже спокійно ставиться, навіть, коли ці впливи стосуються досудових розслідувань в конкретних кримінальних провадженнях.

Зовсім неочікувано сталося так, що внаслідок неконтрольованого витоку інформації стала доступною переписка між Директором НАБУ Артемом Ситником і представником Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним. Це листування між «громадським активістом» і очільником НАБУ свідчить про те, що, в порушення статті 4 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», Віталій Шабунін не просто втручається в роботу НАБУ, а й дає Директору НАБУ письмові вказівки, які стосуються питань досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях, і які точно не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

В додатку до одного з листів, які Віталій Шабунін надсилає Артему Ситнику, є файл з переліком конкретних кримінальних проваджень, серед яких відзначені ті, де заявником виступає ГО «Центр протидії корупції», а також інші справи, які Шабунін називає «важливими». Також Шабунін просить Директора НАБУ про можливість час від часу «питати» про хід розслідування в цих справах. Тема листа «Справи, про які ми говорили» свідчить про їх попереднє обоговорення Артемом Ситником і Віталієм Шабуніним.

Зокрема, особливу зацікавленість Віталій Шабунін виявив до наступних кримінальних проваджень:

№42015000000001283 за ч.2 ст.364 КК України щодо підписання працівником Генеральної прокуратури листа, адресованого адвокату Злочевського М.В. (провадження – детектив Павлущик В.В.);

№42015000000002776 за ч.1 ст.364 КК України щодо зловживань керівництва Національного банку України (провадження – детективи Жукова В.І., Плюшкін А.Ю., Петриков А.М., Павлущик В.В., Олійник В.В., Олійник Ф.В., Давидчук Д.П., Куштер І.М.);

№52015000000000021 за ч.3 ст. 368-2 КК України щодо незаконного збагачення Народного депутата України Котвіцького І.О.;

52016000000000074 за ч.5 ст.191 КК України щодо посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України (провадження – детектив Догойда Р.П.);

42016100000000329 за ст. 366-1 КК України щодо факту декларування завідомо недостовірних відомостей Головою ДФС Р. Насіровим.

Важливими Віталій Шабунін назвав кримінальні провадження:

№42015000000001142 за ч.2 ст.364 КК України щодо службових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України (детектив Ліпіна Ю.О.);

52015000000000002 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.368 КК України щодо службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» (детективи – Ліпіна Ю.О., Войтюк Р.В., Шимко А.П., Вітковський В.С., Нестерцов А.С., Семак І.А.);

52015000000000010 за ч.5 ст.191 КК України щодо службових осіб ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (детектив – Ліпіна Ю.О.);

52015000000000013 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України щодо службових осіб ПАТ «Одеський припортовий завод» (детектив – Тєбєкін В.В.);

52015000000000014 за ч.5 ст.191 КК України щодо службових осіб ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (детектив – Трачук Б.О.);

та ряд інших.

Іншим листом громадський активіст Віталій Шабунін вказує Директору НАБУ на ще одне кримінальне провадження і наголошує на тому, що це «дуже важлива справа». А важлива вона тому, що «за нею дивляться американці». Також представник ГО «Центр протидії корупції» дає вказівку Артему Ситнику щодо необхідності допиту в конкретному кримінальному провадженні певної особи як свідка. В додатку до листа міститься копія заяви на ім’я Директора НАБУ про вчинення посадовими особами ряду комерційних банків України злочинів у співучасті з посадовими особами окремих банків Ліхтенштейну та Австрії, а також посадовими особами Національного банку України.

При перегляді листування представника «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна та Директора НАБУ Артема Ситника одразу виникає асоціація з матеріалом під назвою ««Черная бухгалтерия» Партии Регионов – причина крушения директора НАБУ и замены посла США в Украине», який вийшов 11 лютого 2019 року на інформаційному ресурсі «Голос.UA». Зокрема, в названій статті йдеться про те, що «сьогодні ні для кого не секрет, що діяльність НАБУ та окремих антикорупційних організацій, з моменту їх створення, розглядається у ключі тісної співпраці з представниками США в Україні та “фан-клубу” НАБУ, який складається з антикорупційних громадських організацій та окремих експертів з питань боротьби з корупцією, які претендують на те, щоб бути лідерами громадської думки». Переписка «лідера громадської думки» Віталія Шабуніна з Директором НАБУ свідчить про те, що співпраця посольства США з антикорупціонерами і НАБУ не обмежується лише тренінгами чи наданням фінансової та матеріально-технічної допомоги. Мова йде про безпосереднє втручання представників іноземної держави напряму або через агентів впливу в хід розслідування конкретних кримінальних справ.

Також дуже цікавим є той факт, що представників посольства США в більшості випадків цікавлять суто економічні справи, де можна простежити прямий фінансовий інтерес окремих громадян США чи американських компаній. Так, в одному з листів Віталій Шабунін цікавиться кримінальним провадженням №42015000000001283 за ч.2 ст.364 КК України щодо підписання працівником Генеральної прокуратури листа, адресованого адвокату Злочевського М.В. Нагадаємо, що Микола Злочевський є власником найбільшої приватної газовидобувної компанії України «Burisma», до ради директорів якої ввійшов Роберт Хантер Байден, син віце-президента США Джозефа Байдена. Вплив Джозефа Байдена на діяльність посольства США в Україні важко недооцінити.

За словами окремих фігурантів кримінального провадження №52015000000000002 щодо службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом», в основі вказаного провадження лежить виключно економічне зацікавлення конкурентів у забезпеченні їх участі в постачанні сировинних матеріалів українським атомним електростанціям. З 24 липня 2018 року енергоблок Південно-Української АЕС запрацював в американському паливі компанії Westinghouse, а фігурантами провадження НАБУ є екс-директор Південно-Української АЕС Віссаріон Кім, і ще ряд постачальників сировинних ресурсів, які, після відкриття кримінального провадження, були вимушені вийти з цього бізнесу.

Водночас,тягнучи розслідування справ, які вочевидь цікаві їх ініціаторам через значну «бізнес»-складову, НАБУ закрило ряд резонансних справ щодо українських топ-чиновників. Це і справа про розмитнення елітного позашляховика марки «Мерседес» для дружини Прем`єр-міністра України Володимира Гройсмана, і справа щодо завідомо недостовірних даних у декларації кандидата в президенти від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, і справа щодо квартири тестя Народного депутата України Антона Геращенка, і ще багато інших. Дивно, чи не так? Мабуть українські корупціонери не такі цікаві західним партнерам як багатомільярдні фінансові схеми, частиною яких можуть стати наближені до них бізнес-структури.

Подальший аналіз та публікації листування представників антикорупційного сектору з керівництвом НАБУ та представниками іноземних посольств очевидно матимуть далекосяжні наслідки як для керівника НАБУ, так і для інших учасників цих подій. А ще сьогодні можна сказати напевно: не можна бути господарем в себе вдома, якщо тобою керують сусіди. Нехай навіть дружньо налаштовані. Бо в першу чергу, а особливо в питаннях грошей, вони відстоюватимуть свій інтерес.

Тож з нетерпінням чекаємо відповіді Артема Ситника на запитання: хто все таки керує в незалежному Національному антикорупційному бюро України? Він, Шабунін чи хтось третій? І чи не є порушенням принципу безсторонності та незалежності НАБУ «спілкування» його очільника і громадського активіста щодо конкретних кримінальних проваджень?

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...