“Ми покинули зал на знак протесту”. Голова лічильної комісії Ольга Філюк про скандал під час виборів до Громадської ради при Мінветеранів.

287

Чому вибори до Громадської ради при Міністерстві зі справ ветеранів обернулися на фарс і закінчилися скандалом? Свою точку зору висловлює Ольга Філюк, голова лічильної комісії.

Чому голосування за членів громадської ради при Міністерстві ветеранів перетворилося на якийсь фарс та потерпіло фіаско?

На мою думку ніякого фіаско не було. Ми, як лічильна комісія свою функцію виконали. Обрано нас  було на легітимних зборах, на яких були присутні 146 делегатів; було створену лічильну комісію у кількості 13 осіб, а мене було обрано її головою. Мені, як голові комісії, було пояснені автором програми інтернет голосування, що і як треба рахувати, а після закінчення голосування ми будемо бачити на екранах наших комп’ютерів результати голосування, тобто, протокол, в якому містилася інформація скільки і за кого проголосували громадяни України. Як від нас і вимагали, ми рахували цифри. Але під час роботи ми помітили, що на сайті для голосування, в правилах, розміщена наступна фраза: «Проголосувати може кожен громадянин України, який проживає на її території». Отже, ми повинні були не бути сухими статистами, а зобразити голоси, які були віддані за наших кандидатів. І це важливо, коли мова йде про ветеранів, ветеранські організації, про хлопців, які потребують реабілітації та лікування. Через те ми до цього поставилися не просто, як статисти, а виказали свою позицію. Під час нашої праці до лічильної комісії надходила маса дзвінків, смс-повідомлень, електронних листів, відеозвернень. На підставі цього ми зробили певний перелік, внесли його до протоколу. Ми не могли обійти стороною звертання та реакцію громадян, які вказували нам на порушення, які вони виявили під час голосування. Перед зборами ми зібралися лічильною комісією, внесли цю інформацію до кінцевого протоколу і підписали його. Під час других зборів 6 березня в залі були присутніми 93 делегати,  до яких ми й донесли висновки лічильної комісії, які були внесені в протокол. Ми не складали наших повноважень, як лічильна комісія. Тобто, ми й донині легітимна. І ми обов’язково доведемо це до Міністерства, куди передали протоколи зборів й наші зауваження.

Чому все ж таки більшість залишила зал, кинувши свої мандати?

Більшість покинула зал на знак протесту. Більшість з лічильної комісії також покинула зал, але вже не як лічильна комісія, а як кандидати. Причина в тому, що голова (пан Кузьменко), з самого початку зборів виявив неетичну поведінку до всіх учасників зборів, була наочно видно його заангажованість. Було видно, що він працює з якоюсь групою. Все  дійство стало перетворюватись не на організовані збори представників ветеранських організацій, а на якийсь фарс. Зі сторони я чула, як на мою адресу і на адресу лічильної комісії хлопці вигукували не просто зауваження, а лайки. Особливо, на мою адресу. І тут я говорю вже не як голова лічильної комісії, а як жінка і людина. Голова, на мій погляд, повинен був вести збори об’єктивно, не доводити їх до відкритої образи та бійки. Він не повинен був стояти на боці однієї сторони (35 делегатів та їх група підтримки – ред.), навіть якщо він вважав, що саме вони перемогли. По-друге, на самому початку зборів, мені, як голові лічильної комісії було незрозуміло, чому перше слово надали не мені, а представнику Міністерства. Особисто я відчувала тиск з боку голови зборів, який проявлявся не тільки в тому, що мені не надавали слова, а й в тому, що він завжди змушував мене щось вносити якісь додатки до протоколу зборів, зачитувати якісь цифри, вказував, що я повинна робити.

На вашу особисту думка, а як треба було робити, аби отримати результат, який згодом потім ніхто не ставив би під сумнів?

На мою особисту думку, підкреслюю, особисту, потрібно було оголосити перерву, з’ясувати обставини, оприлюднити листи-звернення від громадських організацій, тощо. До того ж, я ще раз повторюю, що лічильна комісія – на сухі статисти. Ми, перш за все, підраховували голоси ГРОМАДЯН. А в цій  електронній системі голосування могла брати участь навіть 10-річна  дитина. Тобто, після оголошення перерви та з’ясування обставин можна було зібратися ще раз. До речі, була ще одна пропозиція, яку голова навіть не поставив на голосування, а саме, щоб до складу Громадської ради входило по одному представнику від ветеранських громадських організацій. Так, це буде більше людей, але ж це буде чесно та об’єктивно. Але ж ініціативна група послалася на постанову, що лише 35 і не більше.

Ваша думка: ще якісь зміни відбудуться, чи все залишиться, як є в цій скандальній справі?

Я – оптимістка. Я би не пішла до цієї ради кандидатом, аби не вірила, що людина може щось змінити. Я сподіваюся, що всі зауваження все ж таки будуть враховані. Лічильна комісія напише заяву про те, що ми не складали своїх повноважень. Ми, звісна річ, не маємо права рекомендувати, але, зважаючи на ті зауваження, які ще надходять, ми хотіли би побачити якійсь експертний висновок щодо і електронного голосування, і результатів зборів. І, хоча Мінветеранів, як державна організація,  не має права  втручатися в дії громадської ради, було б правильно, аби вони вислухали всі точки зору.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...