5 питань до кандидата: Андрій Новак

3 459

На питання нашої кандидатської анкети відповідає відомий український економіст, політолог, висуванець на посаду президента від партії «Патріот»  Андрій Новак

1.  Чи існує швидкий та ефективний спосіб виходу з економічної кризи? Це підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток власного виробництва, відмова від експорту сировини на користь товарів з додатковою вартістю чи ваш варіант?

На додаток до підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку власного виробництва та відмови від експорту сировини на користь товарів з додатковою вартістю, для справжнього економічного прориву Україні потрібне масштабне залучення інвестицій від найкрупніших компаній світу , так званих «китів світового бізнесу». Створення умов для заходу цих компаній на український ринок може дати потужний поштовх для розвитку вітчизняної економіки і змотивує до приходу на нього й інших, менш потужних бізнес-груп з економічно розвинених країн.

Окрім цього нам потрібно створити можливості  для ефективного використання потенціалу заробітчан. Для цього необхідно прийняти програму звільнення від оподаткування, принаймні на п’ять років, для тих, хто інвестує в економіку нашої країни  50 тис доларів і більше.

2. Чи вірите ви, що безкоштовна медицина, освіта, солідарна пенсія – це пережитки минулого, і потрібно шукати більш ефективні шляхи соціального забезпечення. Які?

Звичайно, безкоштовна медицина , освіта та солідарна пенсія в тому вигляді, в якому вони існували у нас до останнього часу абсолютно не відповідають потребам актуального розвитку українського суспільства.

В західних країнах ці соціальні механізми вже давно і ефективно працюють. Це і багаторівнева пенсійна система, страхова медицина, додаткове соціальне страхування,  ефективний бюджетний розподіл цільової соціальної допомоги. При цьому варто пам’ятати , що високі соціальні стандарти можуть забезпечуватися лише в умовах існування високорозвиненої економіки. У бідній економіці на таке забезпечення неможливе. Тому починати треба все ж таки з посилення темпів розвитку економіки.

При розбудові системи соціального забезпечення потрібно використати досвід найбільш успішних в цьому напрямку країн Північної Європи, зокрема Норвегії, Швеції, Данії та Фінляндії. При цьому треба зазначити, що без високого рівня оподаткування, який існує в цих країнах, неможливе досягнення європейських соціальних стандартів. Отже, якщо ми очікуємо на підвищення цього рівня, маємо зрозуміти, що податки мають бути як мінімум дещо вищі , ніж існуючі сьогодні в Україні.

А наші податкові ставки зараз є одним з найнижчих в Європі. Головна ж проблема нашої податкової системи у тому, що вона – занадто складна. У нас забагато дрібних податків та зборів, які приносять мізерні кошти до бюджетів, центральних чи місцевих , водночас ускладнюючи і підвищуючи вартість їх адміністрування та створюючи додаткову незручність фізичним і юридичним особам.

Отже шлях до швидкого забезпечення високих соціальних стандартів у нашій країні пролягає через різке збільшення темпів розвитку економіки та оптимізацію податкової системи країни.

3. Що стоїть на заваді швидкого закінчення війни на Донбасі? Коли, на вашу думку, вона закінчиться а і що робити з окупованими територіями після їх повернення?

На заваді припинення війни на Донбасі стоїть тільки позиція Кремля. На неї сьогодні можна впливати лише за допомогою санкційного тиску. І чим вище буде його динаміка, тим швидше Москва може відмовитися , як мінімум, від агресії на Донбасі, а далі можна повертатися до питання повернення Криму і примусу Росії до приведення її зовнішньої політики у рамки міжнародного правового поля.

Для цього Україні треба активізувати свою діяльність у декількох основних напрямках. По-перше, збільшення політичної активності України на міжнародній арені з посиленням інформування міжнародної спільноти про те, що відбувалося і відбувається зараз на Донбасі та в Криму.

По-друге збільшення нашої дипломатичної активності у цьому питанні. По –третє , нам треба активніше змінювати на міжнародному рівні статус російської воєнної агресії і відношення до подій , що навколо неї відбуваються на рівні ООН та інших впливових міжнародних організацій. І перекваліфікувати  ситуацію на Донбасі, визнавши нарешті , що Росія вже п’ятий рік  веде там фактичну війну проти України.

У військовому відношенні Україна має активніше застосовувати диверсійну тактику, спрямовану на знищення матеріально-технічного потенціалу агресора- знищення воєнних складів, техніки, що зробить надто високою ціну  війни для Росії.

Сама ж агресія може закінчитися лише тоді, коли в Росії відбудуться кардинальні зміни, на кшталт «перебудови», яка відбувалась у 80 –х роках минулого століття в Радянському Союзі, яка в підсумку, як ми знаємо, призвела до розвалу СРСР. Це може статися в результаті значного посилення санкційного тиску і помітного загострення внутрішньополітичних процесів в Росії.

Одним з найважливіших моментів на шляху до реінтеграції деокупованих територій Донбасу повинна стати масштабна інформаційна політика з розвінчуванням віртуальної реальності, яка нав’язувалася населенню окупованих територій російською пропагандою усі ці роки. Без повернення цих громадян в об’єктивне інформаційне поле неможливо сподіватися на їх прихильність до України і на позитивний прогноз розвитку цих регіонів.

Не менш важливим напрямком є відновлення матеріально – технічного потенціалу Донбасу, в результаті чого його жителі повинні відчути турботу держави про них. Для цього треба залучити широкомасштабну міжнародну допомогу, яка має надаватися з усвідомленням того, що Україна захистила своїми людьми, територією можливе розповсюдження російської гібридної агресії на інші країни Європи.

Тим більше, що всі останні загальноєвропейські рішення приймаються на користь України  у згоді  із загальною практикою санкційного тиску.

До того ж Україна має активізувати свою діяльність по судовому стягненню з Росії  відшкодувань за збитки, нанесені в результаті її агресії. І при цьому організувати надання максимальної правової допомоги громадянам і юридичним особам, які також позиватимуться до країни – агресора  за нанесену їм шкоду.

Перспектива рішень європейських судів у цьому питанні очевидно на боці України, тому Росія має розуміти, що вона протягом багатьох років буде змушена платити дуже високу ціну за розв’язану нею війну.

4. Чи є у нас шанс найближчими роками стати членом НАТО та Євросоюзу? Які кроки держава має зробити для прискорення цього процесу?

Прискорення вступу до НАТО і ЄС сьогодні  знаходиться переважно в руках самої  України. Від того як ми будемо робити справжні, а не віртуальні реформи, імплементувати правові і економічні та військові стандарти ЄС і НАТО, залежить швидкість нашого входження до лав європейського співтовариства.  Адже офіційна позиція ЄС і НАТО полягає в їх цілковитій готовності на приєднання України до цих організацій. Вже зроблено перші кроки, зокрема підписання угоди про Асоціацію з ЄС і введення зони вільної торгівлі, які є практичними напрямами на шляху до членства в ЄС.

Окрім цього, Україна має звернутися до НАТО з проханням про застосування у нашому випадку винятку зі статті статуту цієї організації, яка передбачає при наданні членства відсутності військових дій на території країни-кандидата.

Окрім набуття членства в НАТО у нас є ще один варіант отримання серйозного військового захисту шляхом прямого розміщення військових баз США на території України, через підписання відповідних двосторонніх угод. Причому ініціатива має йти, в першу чергу, від нашої країни.

5. Якими мають бути стосунки держави і церкви, особливо зараз, в період становлення Православної церкві України? З одного боку, держава не мусить втручатися в релігійні справи, з іншого – розбудові української церкви чиниться великий спротив.  Як можна  спрямувати  цей процес до правильного русла з огляду на його заполітизованість та чутливість для  суспільства?

Стосунки держави і церкви мають бути такими, які вказані в Конституції України – держава і церква розділені. Але якщо держава ініціює якісь державотворчі ініціативі, в тому числі і у релігійній сфері,  цьому не має бути заперечень. Ми повинні розуміти в якій обстановці знаходяться зараз Україна і українці  і які навколо нас сусіди, в першу чергу, агресивно налаштована Росія. Тому всі процеси, які зміцнюють українську державу і згуртовують націю, треба сприймати позитивно. Тобто все, що сприяє державоцентризму у нас має підтримуватись.

Незважаючи на будь-які закиди, Україна має право проводити політику дотримання власних національних інтересів, зокрема і у релігійному питанні. Якщо ж ми будемо прислухатися до усіх навколо, а не керуватися власною думкою, ми ніколи не збудуємо сильну державу.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100