Нещеплені діти, геть із київських садочків? Частина 1

804

Узимку в столиці під час спалаху захворювання на кір нещеплених дітей «попросили» тимчасово не відвідувати дитячі садочки. Пристрасті доволі швидко вщухли – РДА перейнялися тим, щоб відсторонити дітей від відвідування садочків, і переключилися на більш нагальні проблеми, тому, пообурювавшись у соцмережах, батьки нещеплених дітей поступово тихенько повернули дітей у групи. Але тепер Держпродспоживслужба взялася перевіряти наявність нещеплених дітей у садочках. Ця ситуація і на перший погляд видається дивною й неоднозначною, а на другий стає ще дивнішою й неоднозначнішою.

Утім, давайте по порядку.

Артпідготовка МОЗ

Ця історія почалася порівняно давно. Закручувати гайки щодо нещеплених дітей Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство освіти і науки почали 6 вересня 2018 року, скерувавши головам обласних державних адміністрацій офіційного листа з проханням вжити заходів щодо проведення вакцинації дітей. У ньому нагадали про вимоги ВООЗ про недопущення невакцинованих дітей у заклади освіти, до яких потрапляють і садочки.

Світлина від Elena Voronchuk.

Активісти-антивакцинатори давно наготували цілий список того, що порушує заборона нещепленим дітям відвідувати садочок:

а) ст.19 Загальної декларації прав людини («Кожна людина має право на волю переконань»);

б) ст.26 Загальної декларації прав людини і ст.43 Конституції України (про право на освіту);

в) ст.3, ч. 1 Закону України «Про освіту» (про можливості одержання освіти громадянами України незалежно від стану здоров‘я, переконань і інших обставин);

г) ст.43 «Основ законодавства України про охорону здоров’я» (про згоду на медичне втручання);

ґ) ст.2, п.1. Конвенції про права дитини («Держави-учасники забезпечують усі права без якої-небудь дискримінації, незалежно від стану здоров‘я дитини»);

д) ст.1, п.1(а) Конвенції про боротьбу з дискримінацією в області освіти («вираз “дискримінація” охоплює всяку різницю, виняток, обмеження за ознакою переконань, що має на меті або наслідком знищення або порушення рівності відносин в області освіти і зокрема закриття для якої-небудь особи чи групи осіб доступу до освіти будь-якого ступеню чи типу»);

е) ч.І, ст.2, п.2 Конвенції про права дитини («Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім‘ї»);

є) ч.І, ст.18, п.3 Конвенції про права дитини («Держави-учасниці вживають всіх необхідних з аходів для забезпечення того, щоб діти, батьки яких працюють, мали право користуватися призначеними для них службами й установами по догляду за дітьми»);

ж) ч.І, п.11 частини 1 Європейської Соціальної Хартії (про право кожної людини на використання будь-яких заходів, що дозволяють їй забезпечити найвищий досяжний рівень здоров’я).

https://www.facebook.com/watch/?v=2158532467546824
Такі ситуації виникають не лише в Києві, а й по всій Україні.

Звичайно, спочатку після оприлюднення вищезгаданого листа почалася паніка і мобілізація в лавах антиваків – адже ЗМІ подали цю новину як «МОЗ заборонив нещепленим дітям відвідувати дитячі заклади», а вже потім ті, хто читає далі заголовків, вчиталися, що йдеться саме про лист, а не про якийсь закон чи підзаконний акт. Користувачі писали в соцмережах: «МОЗ и МОН своїм листом пропонують місцевим адміністраціям піти на порушення закону і прийняти на себе неналежні їм функції», «Є абсолютні (не обговорюються) права людини (недоторканність), які ідуть всупереч ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб”. Було декілька спроб видалити цю статтю, але до залу парламенту, на жаль, вони не дійшли. Омбудсмени не раз наголошували на цю невідповідність… Цим листом МОЗ, на мій погляд, як мінімум перевищила свої повноваження, але, крім листа, вони нічого зробити не можуть. Слід подякувати розробникам Конституції України та декларацій ООН. Кожен сам повинен робити свій вибір, а сегрегація ніколи до добра не доводить… Є декларація з прав людини, є права дитини, є декларації з біоетики, є декларації з медичного втручання та інші базові права. Національне законодавство повинно їм відповідати. Вакцинуватися чи ні – це абсолютне право (не обов’язок) та свідомий вибір кожної людини. Не повинно взагалі ставитися питання сегрегації за цією ознакою. Лише для білих (вакциновані) – чи лише для чорних (невакциновані)».

Христина Людкевич

А ось як прокоментувала Листа МОЗ від 06.09.18 р. Христина Людкевич, адвокат ЮК «Альянс Правових Сил»: «По-перше, зазначений лист не є ніяким нововведенням, а всього лиш нагадуванням про існування діючого з 2000 року Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, згідно зі ст. 15 якого дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів (виховних, навчальних, оздоровчих та інших) не дозволяється.

По-друге, даний Лист не є нормативно-правовим актом, який згідно з Конституцією України є обов’язковим до виконання, тобто носить рекомендаційний характер. Іншими словами, згаданий Лист не може бути підставою для відсторонення директором школи учня від навчальних занять чи для недопуску директором садочка дитини в ДНЗ.

По-третє, згідно з ч. 2 тієї ж ст. 15 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб”  передбачений певний порядок, відповідно до якого у разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації, за рішенням консиліуму відповідних  лікарів,  вони  можуть  бути  прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Тобто з одного боку дітям, які  не  отримали  профілактичних  щеплень  згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється, з іншого – держава повинна гарантувати кожному право на здобуття освіти, згідно зі ст. 53 Конституції України.

Звичайно, з юридичного погляду будь-які неправомірні дії директора школи чи ДНЗ можна оскаржити в судовому порядку, так само як і письмову відмову останніх у прийнятті дитини до навчальних освітніх закладів, однак це не вирішує проблеми загалом. До того ж існує судова практика на користь батьків, де в судових рішеннях зокрема йдеться про те, що ні законодавство України, ні міжнародні конвенції, до яких Україна приєдналась, ні Конвенція про права дитини не містять такої можливості, як обмежити права дитини зокрема через відсутність щеплення.

Тому, на мій погляд, Міністерству охорони здоров’я потрібно не ділити дітей на “чорних” і “білих” і не перекладати відповідальність на інші державні структури, а передусім відновити довіру суспільства до процесу вакцинації і разом із Міністерством освіти розробити заходи щодо забезпечення кожного громадянина доступною безпечною вакциною і рівним доступом до освіти, як то передбачено Конституцією України».

А тепер – Київський МЛЦ МОЗ України

Проте листом не обмежилося. У січні Державна установа «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» розіслала головам РДА ось такі листи.

Департамент освіти й науки КМДА був не в курсі того, що відбувається, і дуже здивувався, отримавши наш запит. І на його офіційному сайті відсутні будь-які новини про щеплення після 2018 року. А в новині, датованій 15 січня 2018 року, цитуються слова директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Олени Фіданян: «Саме батьки приймають рішення, чи буде їхня дитина захищена від тієї чи іншої хвороби. Освітяни можуть роз’яснювати, переконувати дорослих, але примусити їх відвести власну дитину до лікаря задля щеплення ми не в силах. Але батьки повинні пам’ятати, що життя та здоров’я дитини всіляко залежить від їхнього рішення». Наше інсайдерське джерело в Департаменті повідомило, що, ця установа може зрозуміти батьків, котрі відмовляються від щеплень – адже відповідальність за всі можливі ризики несуть саме батьки, а ризики є завжди, особливо з урахуванням нашої медицини. Однак сказати таке на диктофон або написати в офіційному листі поки що ніхто не наважиться. У будь-якому разі Департамент вирішив, що Державна установа «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» залізла на його територію, зриваючи навчальний процес, а зусилля було би краще спрямувати на те, щоб батьки мали більше підстав довіряти вітчизняній охороні здоров’я.

Закінчення тут.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100