Останню крапку у проведенні дочасних виборів до ВР може поставити лише Конституційний суд, – експерти

238

Дискусія щодо  законності розпуску  парламенту ще не завершена. І хоча виборчі перегони  щодня набирають обертів, лише  очікуване рішення Конституційного суду може дати їм зелене світло або перевести в осінню фазу. Існують і  проблеми , пов’язані з організаційним цейтнотом в роботі ЦВК, яка ризикує не встигнути налагодити забезпечення виборчого процесу.

Тому експерти не виключають, що позачергові вибори до Верховної Ради, призначені на 21 липня, можуть і не відбутися. Про це на нещодавній прес-конференції повідомив директор Агентства моделювання ситуацій (АМС) Віталій Бала.

Він зауважив, що  сьогодні 100-відсоткової впевненості в тому, що вибори  відбудуться 21 липня, насправді, немає. З двох причин, які так чи інакше можуть або відтермінувати ці вибори, або відмінити і призначити їх на 27 жовтня.

«Перше – відтермінування цього питання з-за того, що ЦВК не встигає освоїти гроші, які, до речі, ще не проголосовані – маю на увазі, що не проголосовані зміни до бюджету, щоб ці гроші були виділені», – зазначив Бала, уточнивши, що йдеться про замовлення і оплату друку бюлетенів та ін.

«Друге – це подання оскарження розпуску Ради до  Конституційного суду, і тут маємо 50/50. Всі знають, що в нас Конституційний суд дуже гнучкий. І ніхто не впевнений – буде рішення до 21 чи після 21 липня. В будь-якому разі, якщо рішення буде після 21-го, то бажано, щоб воно було таке, яке не скасовує указ президента. Бо тоді ми взагалі  зайдемо у глухий кут», – підкреслив експерт.

При цьому він зазначив , що  всі політичні партії вже активно готуються до цих виборів. «За останньою соціологією, 4 партії проходять  до парламенту – УНІАН. І партія «Слуга народу», яка має більш як 30%, фактично більше ніж утричі випереджає партію, яка на другому місці», – відзначив політолог, підкресливши, що чим менше партій буде в парламенті, тим більше шансів на здійснення  «мрії» Зеленського та його соратників  про одноосібне формування коаліції

А такі шанси, судячи з настроїв виборців , цілком реальні, зауважив заступник директора АМС Олексій Голобуцький додавши, що в разі утримання рейтингу  «Слуги народу»  до близько 40% голосів виборців, хто збирається голосувати за цю політичну силу, додадуться ще й мажоритарники.

«Тобто є всі шанси отримати 226 голосів в парламенті. За всі часи нашої незалежності такого ніколи не було. Завжди було якесь різноманіття. А коли одна політична сила буде мати свій уряд, свій парламент і свого президента, чесно кажучи, я навіть не уявляю. В нашій країні це буде вперше. А по-друге, як воно поверне в нашій ситуації? Хочеться вірити, що цей молодий хлопець – ліберал і використає весь цей ресурс для того, щоб змінити країну. А якщо навпаки?» – міркує  Голобуцький.

За словами ж Віталія Бали, щоб не допустити формування більшості одною партією, виборцям треба підтримати інші партії. «І ті, хто не визначився – а там  до 29-30% – ідіть і визначайтеся так, щоб «Слуга народу» не мала більшості. Все залежить від людей, які підуть голосувати», – пояснив політолог.

На його думку, логіку прихильності сьогоднішнього виборця до партії новоспеченого президента важко зрозуміти. За свіжою  інформацією з деяких округів при опитуванні потенційні кандидати від ЗЕ – команди без жодної персоналізації апріорі набирають до 15% підтримки. Не менш дивною є ситуація, коли вказувалось абсолютно «ліве» неіснуюче прізвище, а рівень довіри віртуальному представнику партії Зеленського нараховував не менше відсотків..

З такою тенденцією, вважає політолог, « Слуга народу» може реально  утворити навіть одноосібну більшість у парламенті. А питання коаліції є дуже серйозним, адже при монополізації виконавчої і законодавчої влади однією політичною силою у неї виникає велика спокуса до узурпації влади. Політична практика показує, що до такого монопольного формату  тяжіли всі великі пропрезидентські фракції. Для інтересів України необхідно, щоби у парламенті зберігався певний політичний баланс.

 При цьому парадоксально, що вже 10 червня закінчуються партійні з’їзди і висування кандидатів, а ми про них майже нічого не знаємо, – відзначив Олексій Голобуцький.

Коментуючи для Голосу – Інфо передвиборчу ситуацію народний депутат Олександр Черненко зауважив, що Віталій  Бала  не зовсім точно сформулював проблему фінансового забезпечення дочасних виборів.

Гроші були виділені з бюджету, щоправда вони були виділені на проведення чергових виборів народних депутатів. Те , що зараз вони будуть використовуватися на дострокові  вибори, з формальної точки зору  можна розцінювати як нецільове використання коштів. Отже гроші на це передбачені і нічого голосувати не потрібно. Єдина проблема – це те, що виборча кампанія на дочасних виборах швидкоплинна і замість 90 днів проходить за 60. А відповідно ЦВК , виконуючи законодавство про державні закупівлі має для того щоби замовити бюлетені, інформаційні плакати, та інше , пройти низку тендерних процедур. тривалість яких трохи довша за період скороченого виборчого процесу., – пояснив нардеп.

Тому  проблема лише  в тому, що якщо будуть дотримуватися повної процедури, не встигнуть організувати вибори належним чином. Сьогодні ЦВК і уряд шукають шляхи для спрощення цього процесу, друк бюлетенів за переговорною процедурою з тим , щоб дочасні вибори все-таки відбулися. Тобто шляхи вирішення цієї проблеми є, звичайно, якщо буде бажання, – зазначив Черненко.

Щодо можливого затягування Конституційним судом рішення по розпуску парламенту, то після вчорашньої резолюції КС про невідкладність цієї справи, вердикт у цій справі КС має винести не пізніше кінця червня.

Якщо давати чітку правову оцінку, то на мою думку, указ про розпуск парламенту є очевидно неконституційним, але яке рішення прийме Конституційний суд, який в більшості випадків приймає політико – правові рішення , сказати важко, – резюмував політик.

Як стало відомо Велика палата Конституційного суду України на своєму засіданні позавчора розглянула питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за поданням 62 народних депутатів щодо відповідності Конституції указу президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Як йдеться в повідомленні прес-служби КСУ, палата вирішила, що у формі усного провадження розгляне цю справу як невідкладну 11 червня о 10-й годині.

Також заявлено, що саме 11 червня відбудеться відкрита частина пленарного засідання великої палати КСУ щодо розгляду президентського указу про розпуск парламенту і дочасні вибори.

Депутати «Народного фронту» заявили , що надали Конституційному суду України докази існування коаліції у Верховній Раді. У політичній силі наголошують, що коаліція юридично і фактично існувала, тому президент України Володимир Зеленський не мав права достроково припиняти повноваження парламенту.

Представники “Народного фронту вказують, що передали до Конституційного суду майже 300 сторінок доказів неконституційності розпуску Ради . Це і стенограми засідань, і заяви про формування парламентської більшості і вихід з неї.

«Хочу ще раз наголосити важливу і принципову річ, що в коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді VIII-го скликання, яка складалася як з депутатських фракцій, до якої також входили позафракційні народні депутати, за весь час її існування, тобто від моменту формування в листопаді 2014 року, і до фактично припинення в травні 2019 року, ніколи не було менше депутатів від більшості, тобто 226 народних депутатів», – підкреслив народний депутат Ігор Алексєєв.

В свою чергу,  перший заступник голови фракції партії “Народний фронт” Андрій Тетерів наголосив:

“Ми стверджуємо що указ президента був неконституційним. Питання не в тому, коли відбудуться вибори. Найголовніший критерій – не місяць вперед або назад. Головний критерій, за який ми боремося – 62 нардепа – все наше суспільство, яке нас зараз підтримує, щоб це відбувалося виключно в нормах і площині Конституції і закону “.

Тим часом, політологи роблять свої припущення, як буде розвиватися ситуація.

“Більше схиляюся, скажімо 60 на 40, що КС визнає цей указ Зеленського неконституційним. Їм потрібно дати юридичне обґрунтування. Зовсім обнулити себе, показати в цій ситуації, що Конституційний суд відверто стає на сторону антиконституційного рішення їм не потрібно. Чому? Тому що по суті це репутація цього суду, і це підриває довіру до всіх їхніх рішень, які будуть прийняті в майбутньому “, – вважає Тарас Березовець.

Водночас  Володимир Фесенко міркує інакше. Думаю, що більшість суддів Конституційного суду насправді зараз знаходиться у величезному ступорі”, – коментує він.

Експерт вважає – якщо судді  визнають указ неконституційним, то підуть на конфлікт з владою і громадською думкою. Тому, мовляв, кращим в такій ситуації вони виберуть так зване “соломонове рішення”.

“Ні нашим, ні вашим. Або і вашим, і нашим. Сказати, що так, не зовсім коректний указ в деяких моментах, але і сам факт з парламентської коаліції у Верховній Раді теж був неконституційним, що у нас коаліції не існує з 16- го року “, – аналізує Фесенко.

І таке рішення дозволить виборам відбудуться  все –таки 21 липня. Як відомо у Центрвиборчкомі  до них вже активно готуються: проводять тендери, розподіляють кошти. Однак через правову колізію не всі члени ЦВК згодні брати на себе таку відповідальність.

“Оскільки до цих пір не вирішено основне питання – про конституційність підстав початку виборчого процесу позачергових виборів, я вважаю безпідставним і безвідповідальним розподіляти кошти в таких великих розмірах”, – сказано в заяві члена Центральної виборчої комісії Тетяна Юзькова.

Але якщо виборів таки не скасують, є ризик не встигнути технічно підготуватися, зокрема, надрукувати необхідну кількість бюлетенів.

Тому за власною інформацією політолога Руслана  Бортника в штабі Зеленського  розглядаються й інші дати проведення виборів – 4 або 25 серпня.

Президент може внести зміни до свого указу. Відстрочити трохи вибори для того, щоб ЦВК і уряд встигли надрукувати бюлетені, організувати виборчий процес”, – пояснює директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики.

Але варто зазначити, що в які  би числа вибори не відбулися, якщо вони пройдуть влітку, явка буде помітно нижчою, ніж зазвичай:  студенти роз’їдуться по домівках, а багато офісних  і не тільки працівників – у відпустки.

Однак всі чудово розуміють, що команда Зеленського докладе максимальних зусиль для позитивного для себе рішення Конституційного суду, усвідомлюючи, що затягувати арію  «мильної бульбашки» до осені не вдасться.

Про це зокрема нещодавно заявив в одному з телеефірів народний депутат Олександр Дехтярчук.

Він зауважив, що люди отримали нове обличчя в особі новообраного Президента Володимира Зеленського, і вже очікують від нього конкретних дій. На його думку, новому гаранту буде дуже важко виправдати їх очікування, тому його команда і поспішає з виборами, коли ще виборці перебувають в очікуванні дива.

«Його команда боїться втратити рейтинг, тому вибори призначили на 21 липня. Всім зрозуміло, що жовтень поставить чимало запитань і викликів для нової команди, на які потрібно мати дієві відповіді. І в таких умовах Зеленському доведеться робити непопулярні кроки, проти яких він ще вчора виступав», – підкреслив нардеп.

Зокрема, за його словами, вже восени на президента чекає багато викликів, починаючи від ціни на газ для населення, яка напередодні зими стане дуже актуальною, до важливих питань, пов’язаних із поверненням запозичень і подальшої співпраці з МВФ, яка на сьогодні є під великим запитанням.

«Говорять, що технічна місія МВФ, яка приїжджала, поставила кілька доволі складних запитань. У тому числі і прийняття законопроекту, який унеможливлює повернення приватним особам націоналізованих банків. Інші умови, наскільки мені відомо, стосувалися прийняття законопроекту про незаконне збагачення і підняття ціни на газ для населення. А це все – непопулярні рішення», – відзначив політик.

Варто зазначити, що за результатами останнього опитування соціологічної групи «Рейтинг»  свідчать про те, що для  47% респондентів  головним мотивом, яким вони будуть керуватися при виборі політичної сили під час голосування, буде здатність партії принести зміни в країні. Ще 30% опитаних сказали, що голосуватимуть, виходячи із здатності політичної сили навести порядок у країні. Кожен п’ятий зауважив, що мотивується тим, що у політичній силі є багато нових облич, або ж її представники здатні побороти корупцію. Для 14-15% головними мотивами є те, що партія виступає за соціальну справедливість та має сильного лідера.

Судячи з перших кроків команди Зеленського і відсутності чіткої і зрозумілої програми з вирішення найболючіших проблем, адекватної відповіді на запити виборців зі вказаних вище груп немає. Отже масована ЗЕ -атака на Конституційний суд – безумовна.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...