В КСУ стартував розгляд справи про розпуск ВР: сумнівні докази Веніславського і “капкан” для президента

168

Довгоочікуване засідання Конституційного суду, що відбулося  11 червня, стало історичним одразу з декількох позицій . Вперше у вітчизняному органі конституційної юрисдикції розглядалося питання про розпуск Верховної Ради, перший раз за всі часи незалежності у цьому суді виступив із заявою Президент України і чи не вперше будівлю КС «замінували» невідомі «доброзичливці».

Розгляд указу президента  Зеленського про розпуск парламенту тривав з перервами 8 годин , з 10 години ранку.

Майже одразу  на початку засідання, як і обіцяв напередодні, з’явився президент.

“Мене запросили. Це буде вперше за 28 років незалежності України, коли президент приїде на засідання Конституційного суду. Я обов’язково буду. Ми переконані в нашій юридичній позиції. Але головне, і це моя позиція як президента: коли я розпускав парламент – це був величезний запит українського народу “, – сказав Зеленський.

Глава держави зайшов до зали засідань під час виступу судді-доповідача у цій справі Віктора Кривенка, але  Зеленському тут же надали слово. Проте він вирішив надовго не відволікати суддів, виступивши гранично коротко.

Свою кількахвилинну промову він, як звично,  зачитав з  папірця, зазначивши, що народ аплодує його рішенням розпустити парламент, а рейтинг довіри до Ради опустився до 4%. Зеленський заявив, що його указ є бездоганним з юридичної точки зору.

 «Сподіваюся, ви приймете справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно», – сказав він і покинув засідання, підкресливши, що не бажає якось тиснути на суд.

Варто зазначити, що «основний аргумент» Зеленського розкритикували навіть політичні експерти, яких важко запідозрити у симпатіях до вже майже колишньої політичної верхівки України.

Зокрема політолог Михайло Погребинський  зауважив: “Його ідея полягає в тому, що розпуску Ради хоче абсолютна більшість українців. Так що, напевно, можна сказати, що це моральний тиск: за його спиною три чверті населення. І як себе в цій ситуації повинен відчувати суддя Конституційного суду? Йому що, голосувати проти волі українського народу? ” – задається питанням експерт.

А оглядач МІА «Росія сьогодні» Володимир Корнілов упевнений, що українським виборцям варто запам’ятати і використовувати в майбутньому доводи Зеленського в Конституційному суді

Зеленський в Конституційному суді навів зараз «переконливе» юридичне обґрунтування розпуску Верховної Ради: мовляв, довіру до неї у населення становить всього 4%. І пішов.

Треба згадати цей аргумент, коли рівень довіри до самого Зеленському впаде до рівня плінтуса. Не забудьте, – наголосив російський політолог.

До речі, в соцмережах після стрімких відвідин президентом КСУ пожартували, що Зеленський залишив залу так швидко, щоб йому не встигли поставити питань, на які він без сценарію нібито не зміг би відповісти.

“Сподіваюся, що судді будуть суддями, а не учасниками клоунади”, – написав один з користувачів  у Фейсбук.

Майже одразу після виходу Зеленського із будівлі з’явилося повідомлення , що КСУ «замінували» Про це повідомила речник столичної поліції Яна Неруш, яка  додала, що інформація  про замінування надійшла на електронну поштову скриньку Державної служби України з надзвичайних ситуацій близько 10 години.

Інформацію перевіряли співробітники управління державної охорони, та вона очікувано  не підтвердилася і людей із приміщення не евакуювали.

Проте з 11.05 у засіданні було оголошено вимушену перерву, яка тривала  до 11:45.

Затим виступили народні депутати – ініціатори  подання про неконституційність указу президента і представник президента в КСУ Федір Веніславський, які по черзі представили свої аргументи та  відповіли на питання один одного та  суддів.

Першим висловився депутат від «Народного фронту» Ігор Алексєєв, основним аргументом  якого  було те, що  навіть після виходу в 2016 році Радикальної партії з коаліції її склад все одно перевищував передбачену законом кількість у 226 парламентаріїв за рахунок позафракційних депутатів.

Він підкреслив, що коаліція перестала існувати лише 17 травня цього року після виходу з неї «Народного фронту». Отже, лише через місяць, відведений на формування нової парламентської більшості, Зеленський має право розпустити Раду, але це все одно буде неможливо, так як до закінчення повноважень чинного скликання ВР залишиться менше півроку.

Схожої позиції дотримувалися в своїх промовах й інші  народні обранці.

Далі настала черга Веніславського, який всіляко намагався ухилитися від обговорення юридичних моментів, наголошуючи на «загальновідомому факті відсутності існування коаліції» і безпідставності    президенту аргументувати детально мотивування розпуску парламенту.

Він підкреслив , що  рішення про розпуск ухвалили через відсутність коаліції. Судді намагались уточнити  – на чому ґрунтувалися такі висновки.

“Звідки у вас інформація, скажіть? З інтернету, з газет ви взяли інформацію?” – запитав суддя.

На що представник Президента заявив: “Наша інформація про припинення діяльності коаліції ґрунтується на стенограмах пленарних засідань, які є офіційним підтвердженням складу фракцій на ту чи іншу дату”.

У суді поцікавилися, чи є акт з мокрою печаткою, який би засвідчував це. Веніславський сказав, що вони не змогли отримати інформацію про чисельний склад коаліції.

“Дякую, симпатично”, – прокоментував відповідь суддя.

Варто зазначити, що представник Зеленського в Конституційному суді явно відчував себе не в своїй тарілці – відповідаючи на питання опонентів і суддів, і в якийсь момент навіть договорився  до того, що не можна точно визначити, з якого моменту коаліція почала своє існування, а ось встановити, коли вона перестала існувати, нібито можна.

У відповідь на запитання одного з суддів, що ж змусило Зеленського розпустити парламент, якщо він і так нормально функціонує і приймає закони, Веніславський відбувся улюбленим поясненням прихильників дострокових виборів – рівень підтримки парламенту серед населення України дуже низький.

Далі Веніславський і зовсім «поплив», коли судді поцікавилися тим, як при відсутності коаліції з 2016 року, про що стверджує команда президента, змогли призначити чинний і досі уряд Володимира Гройсмана.

«Тринадцятого квітня коаліція внесла президенту кандидатуру прем’єра, чого вимагає ч. 8 ст. 83. Парламент 14 квітня призначив прем’єр-міністра 257 голосами. Якщо в середині березня коаліція припинила діяльність, як же парламент міг виконати вимогу статті вісімдесят третьої? »- поставив питання суддя Сергій Головатий, який двічі був міністром юстиції України і був призначений в КСУ за квотою Петра Порошенка.

Представник Зеленського на це відповів, що немає ніяких свідоцтв того, що саме коаліція вносила кандидатуру прем’єра та інших міністрів.

Крім того, під кінець засідання Веніславський остаточно заплутався в своїх умовиводах навколо чисельності коаліції, яка припинила своє існування, вскочивши у «капкан», який для нього підготували нардепи.

Так, народний депутат від Радикальної партії Олег Купрієнко запитав у нього, чи визнає він, що чисельність коаліції спочатку налічувала  302 народних обранця, на що Веніславський відповів ствердно. Далі парламентарій підраховував чисельність фракцій, які входили тоді до об’єднання, і вийшло, що всього набралося тільки 288 чоловік. Тобто ще 14 депутатів входили в коаліцію, будучи поза фракціями.

Після цього Веніславський швидко змінив свою точку зору, заявивши, що в коаліції було все-таки 288 депутатів, але його перебив один з суддів, продемонструвавши документ за підписом Зеленського, в якому стверджується, що депутатів в коаліції було саме 302.

Таким чином, твердження апологетів розпуску Ради, що позафракційні депутати не можуть входити в коаліцію, зруйнував сам глава держави, який підтвердив, що таке можливо.

Члени Конституційного суду, серед іншого, звернули увагу, що Верховна Рада не надала поіменний склад коаліції, відсутність якої нібито є підставою для розпуску парламенту.

На що представник Верховної Ради у КС Анатолій Селіванов  пообіцяв, що намагатиметься знайти цей список.

Водночас  Олег Купрієнко запевнив на засіданні КС, що коаліція діє.

Конституція вимагає наявності коаліції у Верховній Раді, але якщо вона існує – вона діє. Зокрема, пропонує законопроекти та голосує за них, можливо, і не в повному складі, – заявив Купрієнко, відреагувавши на заяву  Федора Веніславського , що «коаліція існувала, але не діяла».

Натомість, Купрієнко наголошував на тому, що коаліція – це як щитовидна залоза, яка може не функціонувати, але бути в наявності.

«Коаліцію створює більшість народних депутатів, а не більшість фракцій. І народ обрав тих, хто отримав найбільший відсоток за партійними списками, а також мажоритарники, які пішли само висуванцями… Або ж варіант, коли одного зі списку переманили і створили коаліцію», – сказав Купрієнко.

Саме тому, за його словами, в українському парламенті було створено коаліцію більшості народних депутатів. Більше того, навіть, рішення КСУ теж вказало на те, що є окремі нардепи, які приходять на засідання, а також підтвердив, що коаліційна угода була підписана.

«Я був свідком того, як підписували коаліційну угоду. Так, цей документ не є нормативним, він навіть Конституцією непередбачений, бо є внутрішнім документом та протоколом про наміри та стратегію роботи. Тому називайте це, як завгодно, але депутати приходили на засідання», – наголосив він.

Тому, на його думку, якщо б коаліція депутатських фракцій не голосувала за законопроекти запропоновані у Верховній Раді, то вона якраз не діяла б.

«Все ж таки кнопки у ВР хтось натискає, закони ухвалюються і не найгірші закони, а регулярно ще й у великій кількості, тому коаліція діє. Ба більше, якщо подивитися на статистику, то ефективність роботи парламенту в розрізі кількості ухвалених законопроектів є стабільною і не змінилася з 2014 року, що теж свідчить про її дію», – додав нардеп.

На питання суддів, чи були порушені права громадян рішенням  президента, Купрієнко зазначив, що указ порушив “право громадян обирати нардепів на 5 років. Також було порушено право народних депутатів формувати нову коаліцію”.

Судді підтвердили, що у заяві Зеленського не була вказана жодна з трьох конституційних підстав для розформування коаліції. Однак суд не має списку членів коаліції, тому невідомо, скільки людей було у коаліції, починаючи з 2016 року. Однак суд має заяви трьох фракцій про вихід з коаліції.

Свої аргументи на користь існування коаліції у ВР до травня цього року навів і постпред ВРУ в Конституційному Суді Анатолій Селіванов.

Коаліція, яка була створена за результатами минулих парламентських виборів, виконувала свої функції. Вона довела об’єктивні умови своєї діяльності, довела, що існувала до того моменту, коли Парубій оголосив про припинення її діяльності, – заявив під час засідання Селіванов.

Він  наголосив, що  у Конституції України закладено чимало вимог, які сьогодні неможливо обійти. Одна з таких вимог, за його словами , говорить про те, що коаліція у ВРУ – це форма, а не орган.

«Це не суб’єкт, це не можна назвати навіть інституцією. Це форма. Вона формується. Не створюється, не виникає в розпорядчому порядку, як суд, як державна установа, вона створюється. Вона є дуже динамічна, міграційна, бо особи, які не згідні з позицією, мігрують. А повноваження коаліції, її участь виписані у 83, 90 і 106 статтях Конституції України», – зауважив постпред ВР.

Водночас він підкреслив, що коаліція, яка була створена за результатами минулих парламентських виборів, виконувала свої функції.

«Вона довела, що функціонувала, довела об’єктивні умови своєї діяльності. Вона довела, що вона існувала до того моменту, коли Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції. Це було в травні цього року. Тобто коли фракція виходить, то так, коаліція припиняє існувати, вона припиняє свою діяльність», – сказав Селіванов в Конституційному Суді.

Отже, додав він, для указу Президента про розпуск Ради, який ґрунтується на тому, що коаліція розпалася раніше, не було підстав.

Наприкінці вчорашнього дня Конституційний Суд завершив розгляд справи про розпуск Верховної Ради на відкритій частині пленарного засідання, про що  близько 18 години повідомила голова КС Наталя Шаптала.

“Конституційний Суд не завершив свою работу, він переходить працювати в закриту частину пленарного засідання для прийняття і ухвалення рішення в цій справі”, – заявила голова КС, додавши, що рішення у справі буде опубліковано на офіційному сайті суду.

Коли саме буде ухвалене рішення, наразі невідомо. Однак , враховуючи, що провадження позначене як невідкладне, закон відпускає на   його розгляд місяць.

На чий же бік схиляються шальки терезів у розгляді цієї справи сказати поки  важко. Однак на думку політолога Павла Нусса, під час  вчорашнього розгляду судді КС України продемонстрували, що не збираються піддаватися тиску з боку президента.

 «На даному етапі мені подобається хід розгляду справи щодо неконституційності указу Зеленського про розпуск парламенту у Конституційному Суді України!», –  написав на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук політолог Він також вважає, що «низка суддів демонструють, що поява Зеленського в судді з метою завуальованого тиску на рішення суддів ніяк не вплине на їхні рішення, і це добре». «Маю надію, що КСУ не бажає повертатися у часи Януковича, який, фактично, був власником цього високого Суду», – висловив сподівання Павло Нусс і додав, що аргументи представника Зеленського в суді є слабкими і необґрунтованими.

Про можливі варіанти розгортання подій після винесення вердикту Конституційним судом висловилися й інші політологи.

Зокрема політичний експерт Руслан Бізяєв вважає, що  КСУ може зайняти проміжну позицію в даному питанні, знайшовши законний шлях для перенесення виборів на кінець серпня – початок вересня.

При цьому він зазначив, що політичні партії і самовисуванці не поспішають розгортати свої передвиборчі кампанії на повну потужність, допускаючи, що вибори в найближчий  термін можуть і не відбутися.

«Станом на вчорашній день ЦВК зареєструвала всього 95 мажоритарників на 199 виборчих округів. Це менше, ніж півкандидата  на округ. Хоча ми розуміємо, що боротьба на округах відбудеться між двома-чотирма основними кандидатами. Це один з показників того, що мажоритарники сумніваються, що вибори відбудуться 21 липня. В іншому випадку вони б вже активно вели кампанію », – підкреслив Бізяєв.

У цьому питанні все залежить від формулювань, які будуть зазначені в рішенні Конституційного суду. Якщо однозначно буде записано, що указ президента про розпуск Верховної Ради є неконституційним, то дострокові вибори 21 липня не відбудуться, – пояснив директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков.

«У такому варіанті парламентські вибори пройдуть, як годиться, в жовтні, або Зеленському потрібно буде видавати ще один указ і намагатися провести вибори в кінці серпня», – заявив експерт.

У той же час варіант жорсткого і однозначного рішення КС малоймовірний, вважає Рудяков.

«Швидше за все судді пограють з розмитими формулюваннями і зроблять реверанси в обидві сторони. Так як і в указі Зеленського не все чисто з юридичної точки зору, але і те, що в Раді давно немає коаліції, для всіх уже давно секрет Полішинеля », – сказав політолог.

Більш того, саме відсутність коаліції при досить професійної та наполегливої ​​роботи юристів довести цілком можна. Тому рішення суду буде залежати, в який бік (маються на увазі президент і Рада) буде зроблений більш глибокий реверанс, – додав Рудяков.

«Тим більше в суддівських колах, наскільки мені відомо, вже обговорювалися можливості перенести вибори на 11 серпня або близьку до цього дату», – зазначив він.

Відомий політолог Вадим Карасьов теж вважає, що рішення може бути будь-яким. На його думку, в одному випадку переможе демократія більшості, а в іншому Конституція України.

“Якщо буде прийнято рішення з приводу конституційності указу, тоді переможе демократія більшості. Так звана неліберальна або неправова демократія, яка характерна багатьом країнам Східної Європи. Якщо все-таки КСУ визнає указ Володимира Зеленського неконституційним, який не має правових підстав і підтримає Верховенство права, то тоді все-таки є надія, що українська демократія буде не такою неліберальною. Тоді вона не буде диктатурою популістського більшості, а все-таки буде шукати баланс між народом і законом, між більшістю і правом, між Верховенством права і верховенством електоральної демократії “, – вважає експерт.

“Суспільство ніяк не реагує, тому що його немає, а є політичний клас, виборці і електорат, які сьогодні користуються тиранією моменту. Тобто, використовують тиранію політичної кон’юнктури, але  диктат політичної кон’юнктури, в чому і полягає суть політики і відповідальної політичної еліти, не в підігруванні  тиранії моменту і популістським настроям. В Україні є Верховенство права, а не тільки верховенство політичних настроїв і електоральних результатів “, – наголосив експерт.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...
bigmir)net TOP 100