Разумков: за Медведчука чи Порошенка на віцеспікера я не голосуватиму

147

Голова пропрезидентської партії “Слуга народу” Дмитро Разумков за пів року пройшов шлях від маловідомого радника кандидата у президенти Зеленського до головного спікера “Зе Команди” і найбільш імовірного голови нової Верховної Ради, де його політсила матиме більшість.

В ексклюзивному інтерв’ю BBC News Україна Дмитро Разумков розповів про найближчі плани майбутньої більшості, непопулярні рішення, ставлення до кадрових перспектив Медведчука, Порошенка і Портнова, а також про те, чи є конфлікти у фракції “Слуги народу”.

Коаліційні переговори не ведуться

BBC NewsСкажіть, ви наступний спікер? З якою вірогідністю про це можна говорити?

Дмитро Разумков: Це вирішує не одна людина, а буде голосувати парламент. Загадувати тут про вірогідність – некоректно, це ж не лототрон.

Але так, скоріше за все, партія буде пропонувати мене як кандидата на цю посаду.

BBC News: Коли може відбутися перше засідання нової Верховної Ради?

Д.Р.: Найбільш оптимістично – нам би хотілося його провести 24 серпня. Але розуміємо, що це може не статися, тому що довго рахували (Результати виборів. – Ред.).

І треба провести підготовку до першого засідання.

Тому я сподіваюся, що це буде або кінець серпня – 27 чи 29 серпня, або початок вересня.

Разумков і Зеленський
Президент Зеленський вітає Дмитра Разумкова з перемогою “Слуги народу” на парламентських виборах

BBC News: Чи домовляєтесь з кимось про коаліцію, чи все ж буде фракція з правами більшості?

Д.Р.: У нас справді найбільша фракція за історію нашої держави – 254 депутати. Тому ми можемо самостійно створити більшість.

Але ми не закриті для діалогу з тими політичними силами, які розділяють базові цінності і дотримуються червоних ліній, з якими партія “Слуга народу” йшла на вибори та які озвучені президентом Зеленським.

Тут не завжди треба бути в коаліції чи поза нею – треба слідувати зобов’язанням, які партії брали під час виборів.

Багато речей, які ми будемо вносити у зал, декларувалися також іншими політсилами, що потрапили у парламент. Сподіваюся, це була не лише декларація, а вони дійсно за це голосуватимуть.

BBC News: Але зараз переговори, які можна умовно назвати “коаліційними”, ведуться?

Д.Р.: Ні, коаліційні переговори сьогодні не ведуться.

Ми працюємо в партії, у можливих майбутніх комітетах, займаємося підготовчою роботою над ініціативами, які пропонуватимемо парламенту.

Якоїсь підкилимної дискусії щодо коаліційних домовленостей не буде. Якщо перемовини будуть, то вони будуть публічними.

BBC News: Тобто, конституційні зміни, на які у вас зараз не вистачає голосів, можливі і без коаліції?

Д.Р.: Якщо подивитися на політичні сили, які представлені у парламенті, і депутатів, які пройшли самовисуванцями, але підтримували пропозиції, що корелюються з позицією “Слуги народу” та президента, то, сподіваюся, нам вистачить голосів, щоб проголосувати такі зміни.

Якщо ж цього не буде, то цим політсилам буде дуже важко це пояснити своїм виборцям…

Мир настає не у Верховній Раді

Зеленський і військові
Після загибелі чотирьох морпіхів під Павлополем президент Зеленський закликав терміново провести переговори “Нормандської четвірки”

BBC News:У зв’язку з загибеллю бійців на Донбасі – чи може нова Верховна Рада якось принципово вплинути на ситуацію на сході України?

Д.Р.: Це трагедія. На жаль, ми у ній живемо вже не перший рік.

Але вирішити питання війни на Донбасі лише на рівні законів неможливо – це один з інструментів, щоб наблизитися до миру.

Однак мир настає не у Верховній Раді, а у бажанні чи відсутності бажання декого з учасників конфлікту.

Є позиція президента, що треба якнайшвидше провести “нормандський формат”.

Сподіваюся, що ми зможемо змінити ситуацію, адже президент Зеленський фактично перший, хто почав реалізовувати Мінські домовленості – ми припинили вогонь на лінії розмежування, відвели війська, але лише точково.

Треба зробити, щоб цей прогрес поширився на всю лінію фронту…

BBC News: Водночас припинення вогню називають причиною втрат – мовляв, це дає змогу ворожим ДРГ близько підходити до позицій ООС.

Д.Р.: ДРГ і до цього підходили, і до цього гинули хлопці, і це не було пов’язане з затишшям на фронті.

Розумію, що опоненти будуть нагнітати це в інформаційному просторі. Але це не відповідає дійсності.

BBC News: Володимир Зеленський виступає за якнайшвидшу зустріч “нормандської четвірки”. Але з чим зустрічатися – чи є якісь проєкти документів? Навіть міністри закордонних справ ще не зустрічалися.

Д.Р.: Те, що не зустрічалися міністри, це не відповідальність президента. Адже він пропонував змінити керівництво МЗС – цього не відбулося.

На жаль, позиція міністра іноді дивна для мене.

Вона призвела до того, що ми не змогли повернути наших моряків.

Зараз ви говорите об’єктивні речі про те, що у нас немає достатньої кількості пропозицій для “нормандського формату”.

Але переговори треба вести – в рамках “Мінська”, в рамках “Нормандії”, можливо – через її розширення Великою Британією та США як підписантами Будапештського меморандуму.

Тому треба використовувати всі можливості, навіть якщо в нас немає повної картини – треба виходити з пропозиціями, які є в Офісі президента і груп, що працюють в Мінську.

Перші рішення

Разумков і журналісти Хоменко та Шрамович
Дмитро Разумков впевнений, що Рада зможе проводити відкриті дискусії з президентом, але поки що вони планують працювати спільно

BBC News: Якими будуть рішення нової Ради у перший тиждень?

Д.Р.: Порядок денний формуватиметься робочою групою, яка буде засідати, сподіваюся, вже скоро. Її скликатиме чинний голова Верховної Ради.

Після цього ми зможемо більш-менш коректно розповісти, що буде ухвалюватися у перші дні.

Але базові позиції ми вже озвучували: зміни регламенту [Верховної Ради], зміни Конституції щодо зняття депутатської недоторканності…

Важко відповісти, це буде у перший чи п’ятий день роботи Ради, але це ініціативи, які треба впроваджувати.

Так само – запровадження відповідальності депутатів за кнопкодавство чи невиконання своїх службових обов’язків.

Це і окремий великий блок економічних законів.

Вплив президента і диктатура

Зеленський у Раді

BBC News: Якою буде роль президента і його офісу у формуванні порядку денного парламенту?

Д.Р.: Позиція президента і позиція партії “Слуга народу”, як частини команди президента, – вони ж не можуть відрізнятися.

Впевнений, що по деяких позиціях можлива дискусія, але вона буде відкритою.

Треба буде працювати у форматі “офіс президента і президент – Верховна Рада – Кабмін”. Лише у співпраці, ми зможемо досягнути змін, які потребує суспільство.

BBC News: Але чи не буде так, що вам з Офісу президента скидатимуть якісь вордівські файли для затвердження?

Д.Р.: Так не буде…

Але Офіс президента сьогодні і, я впевнений, й надалі не робитиме нічого, що негативно впливатиме на суспільство.

BBC News: Все ж, суспільство занепокоєне тим, що одна політична сила отримує зараз всю повноту влади. А як же баланс сил у державі?

Д.Р.: Запобіжником для того, що щось може піти не так, має бути закон, а не якийсь адміністративний вплив президента, парламенту чи уряду…

Разумков

BBC News: Але ж ви тепер зможете змінювати всі закони. Де гарантії, що якщо завтра президент кардинально змінить свою позицію, Рада не піде з ним? Зараз президента фактично нічого не обмежує…

Д.Р.: Президента обмежують його моральні принципи – на відміну від деяких його попередників, вони у нього є.

Він – людина, яка йшла не заробляти, а змінювати державу.

І закони будуть давати громадянам можливість впливати на ситуацію.

BBC News: Диктатури не буде?

Д.Р.: Диктатури точно не буде.

Вона, насправді, є сьогодні, адже останні кілька місяців була певна узурпація влади з боку Верховної Ради, коли вона не давала президенту виконувати його зобов’язання.

Наприклад – призначити міністра закордонних справ, оборони, голову СБУ.

BBC News: До речі, чому досі не назвали кандидата на міністра оборони? Кандидата на МЗС назвали ж.

Д.Р.: Міністр оборони відрізняється від міністра закордонних справ, адже у країні йде війна, і ці особи (Кандидати у Міноборони. – Ред.) все ж мають бути захищені…

Ринок землі

разумков і журанлісти
З багатьма питаннями новій Раді ще доведеться розбиратися і по них у “Слуги народу” є альтернативні пропозиції

BBC News:У “Слузі народу” кажуть, що вже підготували ряд важливих законопроєктів. Але чому їх не можна почитати? Наприклад, що планується з ринком землі?

Д.Р.: Ви ж ніколи не показуєте частину інтерв’ю, а лише готову роботу. Адже, щоб сформувати загальне розуміння роботи, треба побачити її всю…

Є законопроєкти, які всередині партії є альтернативними – вони будуть оброблятися і збиратися в один документ…

Що ж до ринку землі, то треба спочатку ухвалити законодавчу базу, яка захистить інтереси всіх – від громадян-власників до зовнішніх чи внутрішніх інвесторів.

І треба захистити національні інтереси та безпеку.

А також треба розрізняти питання ринку землі у державній і приватній власності. Якщо по громадянах ми розуміємо, хто є власником, то по державній землі дуже багато питань.

Можновладці, які раніше займали високі посади, на питання про те, скільки сільськогосподарської землі є у власності держави, мені відповісти не змогли. А цим користуються чиновники, що схильні до корупції.

Непопулярні рішення

партія
У партії “Слуга народу” кажуть, що готові і до непопулярних рішень

BBC News: Ви казали, що партія готова до непопулярних рішень, але поки що жодних не анонсували.

Д.Р.: Я би хотів, щоб їх було якомога менше, але завжди в політиці і в державному будівництві є питання, які будуть непопулярними.

Однак навіть з непопулярними рішеннями треба приходити до суспільства і пояснити, чому ти їх ухвалюєш.

BBC News:Все ж, в яких сферах можуть бути ці непопулярні рішення: тарифи, ціни?

Д.Р.: Якщо ми говоримо про тарифи, ціни на газ, то поки що вони йдуть донизу – приходять до реальних цін.

Багато хто писав – Зеленський стане президентом і долар буде 100 грн, а газ буде 20 тисяч. Але долар сьогодні менш як 26 грн.

BBC News: Але ж тут і світова кон’юнктура вплинула!

Д.Р.: Почекайте. Коли президентом став Зеленський, долар, якщо не помиляюсь, за кілька днів почав падати.

Ціни на газ почали зменшуватись, “Роттердам плюс” ми прибрали.

Я не виключаю, що може бути ситуація, коли будуть зміни в різні боки, але треба, щоб вони відповідали дійсності, а не корупційним очікуванням чиновників.

За Медведчука і Порошенка не голосуватиму

медведчук
Віктор Медведчук – лідер “Опозиційної платформи – За життя”, яка отримала другу за величиною фракцію у Раді

BBC News: Ви казали, що готові надати опозиції крісло віцеспікера. Якщо опозиція запропонує кандидатуру Медведчука, чи готова партія “Слуга народу” її підтримати?

Д.Р.: Мені важко зараз відповідати про те, що запропонує опозиція…

Вони можуть запропонувати різні кандидатури – тоді будемо голосувати за них, і якась політсила, що буде в опозиції, отримає це крісло.

BBC News:Але ж це буде залежати від вас. У вас більшість…

Д.Р.: Давайте не впливати на опозицію, хай вони розберуться.

BBC News: Але ви готові до того, що в президії Ради буде сидіти людина, з, як її називають, “найбільш проросійської сили української політики” – “Опозиційної платформи – За життя”? Є якісь червоні лінії, за які не перейдете?

Д.Р.: Я буду виходити з того, які кандидатури будуть запропоновані опозиційними політичними силами.

BBC News: Віктор Медведчук?

Д.Р.: Якщо ви говорите про Медведчука, то я особисто голосувати за цю кандидатуру не буду.

Порошенко
Партія Петра Порошенка – принциповий опонент “Слуги народу”

BBC News: Петро Порошенко?

Д.Р.: Я особисто за цю кандидатуру голосувати не буду (Усміхається – Ред.).

Розкол та відносини Дубінського з Арахамією

BBC News: Фракції “Слуги народу” фактично ще немає, а вже пишуть, що в ній рано чи пізно станеться розкол.

Д.Р.: Чомусь дуже часто партійна дискусія викликає закиди про розкол.

Я нічого поганого в дискусії не бачу. Треба дискутувати, а потім, прийнявши рішення, йти з ним до суспільства і до Верховної Ради.

Дивлячись на те, що говорять про “розкол” – це некоректно. Адже партійна дискусія була раніше і вона є зараз.

Багато сперечалися, ніби у нас є розкол зі Стефанчуком (Представник президента у парламенті, 2-й номер у списку “Слуги народу”, – Ред.).

Але це нормально, що ми публічно дискутуємо, у мене дуже гарні стосунки з Русланом Олексійовичем.

Дискусії не шкодять партії, не шкодять суспільству чи державі.

Ми можемо проводити це в офісі і навіть на ефірах – це інший підхід до публічної політики.

BBC News: Тобто зараз лінії розколу немає?

Д.Р.: Немає.

Дмитро Разумков
Дмитро Разумков та Олександр Дубінський

BBC News: А у Дубінського хороші стосунки з Арахамією?

Д.Р.: Треба запитати про це у Дубінського і Арахамії, я не є прес-секретарем ані народного депутата Дубінського, ані можливого голови фракції Арахамії.

Але те, що вони будуть конструктивними, я дуже на це сподіваюсь.

BBC News: Але це групування, яке оголосив Дубинський…

Д.Р.: Те, що Дубінський оголосив про “групування” – він же не створював формальну групу всередині фракції.

Він створював групу для досягнення певних цілей в [Київській] області чи місті Києві. Але це не формальна група.

Це не означає вихід з фракції.

BBC News: Немає такого, що Дубінський не розмовляє з Арахамією?

Д.Р.: Ви ж бачили, що вони розмовляють – навіть під час ефірів. Це точно фейк.

Вони розмовляють.

Арахамія
Давид Арахамія

BBC News: Арахамія – головний претендент на голову фракції?

Д.Р.: Сьогодні це ще пропозиції…

Я вважаю, що Давид компетентна особа, він гарний організатор, людина, яка вміє навколо себе об’єднувати людей.

Чи буду я за нього голосувати? Буду!

Питання комітетів

BBC News:Як комітети у Верховній Раді дістануться опозиції?

Д.Р.: Це вирішується на підготовчій групі щодо роботи майбутньої Ради.

Але я відійду від політики і займу позицію як особистість.

У тих, хто сьогодні є або буде в опозиції, була можливість працювати у цих комітетах і навіть їх очолювати. Я вважаю, що вони досягли небагато, тому моя особиста позиція – вони показали свою “ефективність”.

BBC News: А Вакарчук би з вами не погодився.

Д.Р.: Зараз не про Вакарчука. Він не був у цій Раді, він був раніше, але у нього не було можливості очолювати, наприклад, бюджетний комітет.

Якщо ж ми говоримо про комітет зі свободи слова – чому ні, можливо.

BBC News: Бюджетний комітет ваш?

Д.Р.: Це питання дискусій, але треба дивитися не на комітети, а на особистості.

Завітневич
Олександр Завітневич – кандидат на посаду голови комітету з питань національної безпеки і оборони

BBC News: Щодо особистостей. У пропозиціях щодо голів комітетів, які потрапили у медіа, можливим керівником комітету з питань нацбезпеки називають Олександра Завітневича (39-й номер списку “Слуги народу”. – Ред.). У пресі він згадується як чоловік однокласниці Зеленського, друг сім’ї і директор ливарного заводу. Який стосунок він має до нацбезпеки? Тим більше в країні, яка воює?

Д.Р.: Я зараз можу підняти питання про Пашинського…, тоді таких питань не було.

Якщо ж ми говоримо про те, що пишуть в ЗМІ чи інтернеті – це жах…

Давайте згадаємо того самого Олександра Скічка (Телеведучий, який переміг від “Слуги народу” на Черкащині. –Ред.) на якого стільки вилили бруду. Сподіваюсь, у вас буде можливість поспілкуватися зі Скічком, який заткне за пояс багатьох депутатів, що сьогодні йдуть на не дуже заслужений, але відпочинок.

Так само Завітневич. Ви будете виходити не з того, що про когось гарного розповідатиме Разумков, а що будуть доносити люди, які відповідатимуть за себе, і за позицію комітетів.

BBC News: Але Завітневич взагалі має стосунок до оборони?

Д.Р.: Має.

Портнову нічого не пропонували

Андрій Портнов до 2014 року працював з Януковичем, потім - жив поза Україною
Андрій Портнов до 2014 року працював з Януковичем, потім – жив поза Україною, а після перемоги Зеленського – повернувся

BBC News: Андрій Богдан казав, що позитивно ставиться до Портнова як до професіонала. Те саме нещодавно повторив Дубінський. Чи може таке статися, що фракція “Слуги народу” запропонує Портнову якусь посаду у виконавчій владі, оскільки він такий професіонал? Чи це неможливо і червона лінія?

Д.Р.: Я особисто з Портновим не знайомий, у мене ніколи не було можливості з ним поспілкуватися.

Наскільки мені відомо, такі пропозиції ані від партії, ані від Офісу президента сьогодні не звучали.

Тому коментувати, що можливо в майбутньому, некоректно.

BBC News:За кілька днів до подання законопроєкту президента про люстрацію посадовців, які працювали з 2014 по 2019 рік, практично ідентичне бачення люстрації оприлюднив Портнов. Це збіг?

Д.Р.: Думаю, вам потрібно звернутися з цього питання до Портнова.

Я не можу вам це прокоментувати.

Данилюк і люстрація

Богдан і Данилюк
Андрій Богдан і Олександр Данилюк

BBC News:Щодо бачення люстрації Зеленським ми почули – є законопроєкт, за яким люструвати пропонується не лише Порошенка, Турчинова, а і деяких членів вашої команди – наприклад, Абромавичуса, Данилюка. Парламент підтримає законопроєкт, за яким нинішній секретар РНБО повинен буде піти у відставку?

Д.Р.: Тут не повинно йтися про нинішнього секретаря РНБО чи про когось іншого. Тут має бути про принципи.

Коли Зеленському говорили, що він проти люстрації – він запропонував альтернативний варіант розвитку ситуації.

Не впевнений, що це дуже задовольнить наших опонентів, але я впевнений, що це більш ефективний підхід до люстрації, ніж той, що був запроваджений.

Але якщо ми говоримо саме про цей законопроєкт, то треба буде розбиратися у Верховній Раді, якщо він буде поданий по-новому.

BBC NewsА нинішню редакцію ви б підтримали?

Д.Р.: Там є позиції, які мені зрозумілі, і які б я, можливо, підтримав.

Деякі позиції – предмет для дискусії. Але вона має проходити і між суспільством, і між парламентарями, і між тими, хто їх запропонував.

BBC News: Коли той законопроєкт про люстрацію подавали – ви розуміли, що “вихлюпуєте” Данилюка?

Д.Р.: Не стояло завдання, як ви кажете, “вихлюпнути” ту чи іншу особистість з команди.

Це була пропозиція щодо позиції, а не до конкретних осіб.

BBC News: Просто таке враження, що готувалося нашвидкуруч, аби подати.

Д.Р.: Не впевнений, що ви праві, бо в Офісі президента досить ретельно підходять до тих документів, які від них виходять.

BBC News:Данилюку це буде дуже приємно почути.

Д.Р.: Можливо.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...