Зняття недоторканності: чи будуть переслідувати депутатів?

96

“Якщо ти боїшся десь всередині, не йди в депутати”, – так віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук коментував зняття депутатської недоторканності.

У вівторок 373 депутатів проголосували за зміни до Конституції, щоб більше не мати імунітету.

“Це могло відбутися ще 15 років тому. Але депутати різних каденцій так і не наважилися на цей крок. Чому? Недоторканність для них була таким собі прикриттям. Захисною рукавицею, якою можна хапати гарячі державні гроші, не ризикуючи отримати опіки”, – заявила ще перед голосуванням депутат від “Слуги народу” Євгенія Кравчук.

Президент Володимир Зеленський запевнив, що скасування недоторканності не призведе до політичних переслідувань, але експерти не виключають тиску на народних обранців.

Недоторканність депутатів мають і крихітні держави, і потужні економіки світу, монархії і республіки, багато європейських країн, в Білорусі, Казахстані і Росії це є, говорить колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Які ж переваги і недоліки є рішення, яке вже назвали історичним. ВВС News Україна запитала у політологів.

“Навіщо гнати коней?”

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії (НАУКМА), науковий директор Фонду “Демократичні ініціативі”:

Зняти недоторканність обіцяли ще під час попередніх скликань Ради, на це був суспільний запит. Тому всі політичні сили виступили за це.

Однак, і з боку Конституційного суду, і від Венеціанської комісії були певні застереження, що в умовах політизації правоохоронних органів в Україні можливий тиск на депутатів. І це якимось чином можна було б врахувати при прийнятті цього рішення.

Стаття 80 Конституції говорить, що депутати не несуть юридичної відповідальності за голосування і висловлювання у парламенті. А що буде, якщо ці висловлювання будуть поза парламентом, якщо депутати братимуть участь у громадських акціях?

Ми розуміємо, що насправді можуть бути якісь кримінальне переслідування, і це може бути пов’язано з політикою. Можемо згадати часи Кучми і Януковича, коли людям підкидали наркотики, а потім їх затримували.

зняття недоторканості

Зрозуміло, що можуть бути ситуації, коли нардеп дійсно здійснив злочин, збив когось на дорозі. Але це можуть використати і для політичного тиску.

Водночас виник ряд питань щодо порушення процедури. Починаючи від того, що взяли законопроєкт попереднього скликання. Чи можна його розглядати, чи треба було заново вносити?

Комітет своє рішення ухвалював між сесіями, а за законом про регламент треба під час сесії. Чи є це порушення, чи ні?

Я впевнений, що “Опозиційна платформа – За життя” буде оскаржувати. Але в мене немає сумнівів, що Конституційний суд скаже, що там все конституційно.

Тут питання в іншому – маючи таку більшість, для чого гнати коней? Чому це робиться так швидко і в перший день роботи Ради? Піар.

29 серпня провели першу парламентську сесію, яка тривала один день, а 2 вересня почалась вже друга. Це зроблено тому, що розгляд змін до Конституції передбачає дві сесії.

Тут вже порушено сам дух Конституційних змін. Тому що перший розгляд і остаточне рішення спеціально розведені в часі, щоб не було домінування політичного моменту, щоб на депутатів не було тиску, щоб відбулась суспільна дискусія, щоб були озвучені різні думки, щоб був час на осмислення рішення.

Але цього всього немає.

Час покаже, чи будуть переслідування

Ігор Когут, ексдиректор Лабораторії законодавчих ініціатив, який зараз керує програмою допомоги парламенту USAID РАДА

Зняття недоторканності – це справді доленосне рішення. Нарешті вдалося проголосувати конституційною більшістю, погодити позиції майже всіх фракцій у парламенті за виключенням “ОПЗЖ”.

Які переваги цього? Є певний консенсус у парламенті, і він чітко продемонстрований голосуванням. У такий спосіб виконуються обіцянки перед виборцями.

Які застереження? З’являється можливість певного тиску на депутатів. Адже більшість парламентів світу мають обмежений і функціональний імунітет.

депутати
Зміни мають набути чинності з 1 січня 2020 року

При цьому в українських депутатів не буде відповідальності за те, як вони голосують і як висловлюються у парламенті. Окрім ситуацій з наклепом і поширенням неправдивої інформації.

Я вважаю, що час покаже, чи будуть депутати мати можливість справді незалежно здійснювати свою діяльність, чи буде переслідування депутатів від опозиції.

Популізм цієї ситуації полягає в тому, що у нас немає довіри до правоохоронної системи.

При незалежній судовій і правоохоронній системі можна було б взагалі нічого не змінювати.

У нас жодного разу не було заперечень з боку Верховної Ради щодо скасування недоторканності з окремого депутата. Парламент завжди погоджувався на зняття, всі подання генпрокурора підтримували. Але жодної справи не було доведено до звинувачення.

Питання полягає не в недоторканності, не в імунітеті, а у в функціюванні українського правосуддя і правозахисту.

Абсолютна влада в одних руках

Михайло Погребінський, політолог

Очевидний плюс зняття недоторканності полягає у тому, що депутати позбавляються особливих прав, які не мають пересічні громадяни.

депутати
Зміни до Конституції щодо зняття недоторканності підтримали 373 депутати

Але є і мінус, і він теж очевидний. Він залежить від того, чи буде нинішня влада поважати закон, а в мене є сумніви, що буде.

Є такі думки, що вони зможуть використати скасування, коли почнеться падіння рейтингу Володимира Зеленського. Коли буде бардак в такій великій фракції, відсутність недоторканності можуть використати задля того, щоб її дисциплінувати.

Завжди можна знайти в історії людини якісь проблеми, до яких можна причепитися.

Коли ви отримуєте 100% владу, з’являється спокуса використати цю владу для власних інтересів. Саме таку абсолютну владу, як колись було за радянських часів, і отримав пан Зеленський. Тоді можливо будь-що.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...