Дамоклів меч: чого очікувати від реформи силового блоку в Україні

90

В Офісі президента хочуть отримати контроль над Нацгвардією та позбавити прокуратуру самоуправління. Чого варто очікувати від цих та інших “перетасувань” у силовому блоці?

Серед невідкладних законопроєктів, внесених президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради, одразу кілька стосуються перепідпорядкування силових структур. Наприклад, законопроєкт “Щодо діяльності Національної гвардії” – перший за порядковим номером серед поданих президентом. “Це єдиний законопроєкт, з яким я не знайомився перед поданням”,- запевнив DW очільник профільного комітету у ВРУ Денис Монастирський. Ще з весни він консультував команду Володимира Зеленського з питань реформування правоохоронної системи, а після обрання до парламенту за списками “Слуги народу” очолив профільний комітет.

Нацгвардія без Авакова

Цей законопроєкт передбачає виведення Нацгвардії зі структури міністерства внутрішніх справ та перепідпорядкування її особисто президенту. У пояснювальній записці до документу такі зміни мотивують особливим статусом НГУ – військового формування з правоохоронними функціями, яке відноситься до сфери нацбезпеки і оборони, а тому має бути підконтрольним президентові.

Нацгвардія у своєму нинішньому вигляді була відроджена у березні 2014 року після драматичних подій Євромайдану. Базою для її створення стали Внутрішні війська МВС, окремі частини яких використовували проти протестувальників під час Євромайдану. Вже під час активної фази Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі до складу Нацгвардії увійшов, зокрема, і полк “Азов”, відомий праворадикальними поглядами багатьох своїх бійців. Деякі оглядачі заговорили тоді про “кишенькову армію” міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Арсен Аваков

Арсен Аваков зберіг своє крісло і у новому уряді

Сьогодні більшість опитаних DW депутатів пов’язують перепідпорядкування НГУ зі збереженням Аваковим крісла у новому кабінеті Олексія Гончарука. “Це скидається на перетягування канату між президентом та міністром, на спробу збалансувати особисті стосунки”,- коментує DW перший заступник голови комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.

На його думку, закон про Нацгвардію справді потребує змін, а не простого перепідпорядкування. “Здається, ніхто не оцінював глибину наслідків, адже законопроект навіть не передбачає внесення змін до цілої низки пов’язаних законів. Це може завдати великих проблем Нацгвардії як інституції, формуванню, яке виконує завдання у зоні бойових дій”,- припускає Осадчук.

“Нацгвардія у перспективі має позбутись тих підрозділів, що воюють. Але навіть на перепідпорядкування потрібен буде якийсь перехідний період”,- зазначає Денис Монастирський і обіцяє невдовзі підготувати докладні пропозиції до законопроєкту президента.

Утім, у МВС, схоже, не збираються повністю втрачати контроль над Нацгвардією. “Ми її вам просто так не віддамо”,-  кинув в кулуарах комітету Монастирському заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян. А колишній радник Арсена Авакова Ілля Кива, який обрався до парламенту за списками “Опозиційної платформи – За життя”, у цей час переконував журналістів, що перепідпорядкування НГУ – крок до узурпації влади президентом.

Скорочення у прокуратурі

Інший законопроєкт “Щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури” в Офісі президента готували ще під час роботи в ньому Руслана Рябошапки, призначеного днями генпрокурором. Тож деякі його ініціативи, наприклад, ліквідація військової прокуратури не стали несподіванкою. 

Однак, окрім 540 військових прокурорів, в Офісі президента пропонують скоротити ще майже 4,5 тисячі працівників прокуратури – загалом третину від її складу. Причому з дня ухвалення законопроєкту усі прокурори вважаються автоматично попередженими про звільнення. Для того, щоб зберегти місце роботи усім прокурорам, окрім працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), потрібно буде пройти переатестацію.

Економіка без поліцейського захисту

Проєкт закону “Про Бюро фінансових розслідувань” (БФР), хоч і був формально поданий головою комітету з питань фінансової та податкової політики Вадимом Гетманцевим, але також визначений президентом як невідкладний. За ним, БФР, як центральний орган виконавчої влади з розслідування правопорушень у господарській діяльності, має підпорядковуватися та координуватись урядом через міністерство фінансів.

Бюро фінрозслідувань матиме у своєму складі оперативних працівників, детективів, займатиметься розшуком і слідством і фактично сконцентрує в собі функції ліквідованої два роки тому податкової міліції, “економічних” управлінь всередині СБУ та поліції. Департамент захисту економіки у поліції уряд Олексія Гончарука вже ліквідував на своєму ж першому засіданні.

Натомість в Службі безпеки України (СБУ) поки не оголошували про плани ліквідації департаментів боротьби з корупцією та контррозвідувального захисту інтересів держави в економічній сфері. Денис Монастирський запевняє, що це відбудеться вже після ухвалення відповідного закону про БФР.

Всі ці заходи є частиною плану зі зменшення тиску правоохоронців на бізнес, переконує він. До таких депутат відносить і президентський законопроєкт з відповідною назвою – ним пропонується підняти поріг значного розміру ухилення від сплати податків з 17000 до 51000, а особливо великого – з 85000 до 119000 гривень. Є і плани скасувати статтю Кримінального кодексу України про фіктивне підприємництво. “Це вкрай неефективна стаття, з точки зору притягнення до відповідальності – з близько 800 відкритих за нею проваджень до вироків довели ледве 10”,- констатує голова правоохоронного комітету.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...