Імпічмент, надзвичайний генпрокурор і СІЗО за хабар: що Рада голосувала 10 вересня

0 95

Верховна Рада почала ухвалювати закони, які не стосуються Конституції та кадрових питань, як це було у перші дні роботи.

Нова більшість знову отримала порцію критики з боку опозиції. Рада одразу схвалила проєкт закону про імпічмент президенту і не дала змогу внести жодної правки.

Під час голосування інших законопроєктів монобільшість “Слуги народу” витримала процедуру й вирішила не схвалювати документи одразу. Пішла по повній процедурі двох читань та можливістю вносити поправки.

За тиждень там пообіцяли схвалити всі ці закони в цілому.

Розповідаємо, що найцікавішого проголосували депутати у перший день своєї повноцінної законотворчої роботи.

Імпічмент президенту

Верховна Рада схвалила окремий закон, який регулює процедуру імпічменту президента.

В документі повторили механізм, який прописаний в Конституції. 338 голосів – саме стільки депутатів мають проголосувати у Верховній Раді, щоб оголосити президенту імпічмент та змістити його з посади.

У 111-й статті Конституції чітко виписана процедура імпічменту, яка фактично передбачає три голосування у Раді.

Зеленський
За новим законом практично неможливо оголосити імпічмент, вважають експерти

Спочатку проста більшість у 226 депутатів має ініціювати імпічмент у разі “державної зради або іншого злочину”.

Для цього створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, результати розслідування якої має схвалити конституційна більшість – щонайменше 300 депутатів.

Після цього Конституційний суд має перевірити процедуру, а Верховний суд – обґрунтованість звинувачень.

І якщо все це буде, то остаточно затвердити імпічмент та відставити президента мають три чверті депутатів – щонайменше 338.

Такий механізм експерти називають нереальним для втілення в життя і зауважують, що поріг голосування треба суттєво зменшити, щоб імпічмент у парламенті став теоретично можливим.

“Поправочний спам”

Найбільше опозиції не сподобався проєкт закону про “протидію зловживання правом народних депутатів у ході законодавчої процедури”.

Фракція “Слуга народу” оголосила війну “поправочному спаму”, коли кожен депутат мав право подати поправку до законопроєкту та наполягати на окремому голосуванні за неї, навіть якщо комітет її не підтримав.

Також проголосований 10 вересня проєкт змін до регламенту позбавляє депутата можливості ставити враховані комітетом поправки на підтвердження.

рада
Монобільшість показала результат в 234 голоси. коли розглядала питання обмеження прав депутатів

Щоб домогтися обговорення врахованих поправок або ж тих, які відхилив комітет, відтепер потрібна буде підтримка 150 депутатів.

Також з регламенту прибрали норму, коли кожен депутат після схвалення закону міг вносити проєкт постанови про його скасування. Це право на деякий час блокувало підписання закону спікером. Відтепер таку постанову може подавати тільки 150 депутатів.

Опозиція назвала проєкт наступом на права депутатів та опозиції.

“Зелені чоловічки захоплюють український парламент”, – порівняла Ірина Геращенко події 2014 року з тим, що планують робити з регламентом. Після цього спікер Дмитро Разумков виключив їй мікрофон. Біля трибуни ледь не сталась перша штовханина.

СІЗО за хабарі та прослуховування НАБУ

Проєкт змін до кримінального та процесуального законодавства також схвалили тільки в першому читанні.

Найперше, депутати прибрали із законодавства положення про депутатську недоторканність і заборону обшуків в депутатів, огляд особистих речей та втручання в особисту кореспонденцію та телефонні розмови.

Це підготовка до конституційного скасування недоторканності, що передбачено з 1 січня 2020 року.

ситник
Директор НАБУ Артем Ситник давно скаржився на відсутність права на прослуховування

Далі Рада надала Національному антикорупційному бюро право самостійно проводити прослуховування у межах своїх розслідувань. Про це Україну просили західні партнери та МВФ для ефективнішої боротьби з корупцією.

Таке ж право надали і новоствореному Державному бюро розслідувань.

Цим же проєктом депутати дали можливість суддям не обирати підозрюваним у корупції запобіжний захід у вигляді арешту з правом застави. Після ухвалення закону в цілому підозрювані у скоєнні “тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину” можуть опинятись в СІЗО без права на заставу.

Антикорупційний суд

Депутати у першому читанні підтримали допомогу новому Антикорупційному суду.

Суд запрацював 5 вересня, до нього мають перейти одразу 3,5 тисячі корупційних справ. Президент запропонував залишити новому суду тільки ті кілька сотень, які розслідувало НАБУ.

Голова Вищого антикорупційного суду - 37-літня Олена Танасевич
Голова Вищого антикорупційного суду – 37-літня Олена Танасевич

Корупційні справи інших правоохоронних органів потраплятимуть до антикорупційного суду тільки тоді, якщо слідство в них почалось не раніше 5 вересня 2019 року.

Декриміналізація фіктивного підприємництва

Окремим законопроєктом депутати зробили крок до декриміналізації “фіктивного підприємництва”.

Цю статтю прибирають з кримінального кодексу.

Новацію аргументують тим, що цю статтю переважно використовують правоохоронці для зловживань та тиску на бізнес.

Удосконалення Prozorro

У першій хвилі змін опинились поправки до системи публічних закупівель.

Зміни стосуються усієї системи публічних закупівель, а також удосконалення роботи системи Prozorro.

Знижується ціна допорогової закупки. Якщо зараз без Prozorro можна купувати товар вартістю до 100 тисяч гривень, то пропонується знизити цю цифру до 50 тисяч.

Впроваджується відповідальність керівника бюджетної установи за порушення під час закупівель. Також пропонується зменшити можливості для державних органів, які закуповують товар, дискваліфікувати претендентів за формальними ознаками.

Громадські активісти застерігали, що цим проєктом закривається можливість закуповувати ліки через міжнародні організації. Проте представники більшості пообіцяли, що до другого читання розв’яжуть цю проблему.

Без ліцензії

Ще один проєкт, схвалений у першому читанні, – скасування ліцензії для початку діяльності у сфері телекомунікацій.

Пропонується, щоб підприємці просто подавали до нацкомісії повідомлення про початок діяльності у сфері телекомунікацій.

Ліцензування лишається тільки у діяльності, яка передбачає використання обмеженого радіочастотного чи номерного ресурсу.

Детінізація торгівлі

Рада проголосувала два проєкти законів щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Ініціатива посилює боротьбу з тіньовими роздрібними продажами. Пропонується запровадити реєстрацію розрахункових операцій для всіх підприємців. Обліковувати ці операції пропонують за допомогою гаджетів й спеціальних програм – без необхідності купувати спеціальні касові апарати.

Також пропонується запровадити механізм скарг споживачів на тих підприємців, які неправильно використовують касові апарати, з можливістю отримати винагороду за таку скаргу.

Представники опозиції відзначали, що зміни можуть ускладнити життя тисячам невеликих підприємців.

Нова прокуратура

Рада за поданням президента перезапускає систему прокуратури.

Також пропонується взагалі скасувати систему військової прокуратури.

Замість нинішньої структури прокуратури, після проведення атестації прокурорів, хочуть збудувати нову.

Мають створити офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури та окружні прокуратури. Всі прокурори будуть змушені пройти переатестацію.

Рябошапка
Генпрокурор Руслан Рябошапка отримає надзвичайні повноваження на півтора року

Генеральному прокурору хочуть дати право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.

Максимальну кількість працівників прокуратури хочуть скоротити з 15 000 до 10 000 осіб.

На півтора року зупиниться робота органів самоврядування прокуратури, а їхні повноваження тимчасово передають генпрокурору.

Припиняє роботу кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, а процедури повної переатестації та набору кадрів затверджуватиме особисто генпрокурор. Також зупиняється робота Ради прокурорів.

До 1 вересня 2021 року генпрокурор фактично отримає надзвичайні повноваження з реформування та зміни системи прокуратури.

До прокуратури мають можливість потрапляти всі кандидати з вищою юридичною освітою та стажем роботи у сфері права. Стаж роботи у самій прокуратурі не потрібен.

Базовий посадовий оклад прокурора мають підвищити з 12 до 15 прожиткових мінімумів (близько 30 тисяч гривень на місяць).

Легше звільнити чиновника

Провладна більшість також взялась за реформу державної служби.

Депутати пропонують обмежити дію законодавства про працю на державній службі, щоб спростити прийняття та звільнення з неї.

Також запроваджується можливість держслужби за контрактом.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...