Чому забуксувало розведення сил у Золотому і Петрівському

72

Розведення сил у Золотому і Петрівському мало розпочатися ще 7 жовтня, проте процес так і не стартував. Київ обґрунтував зволікання зі свого боку тим, що в районах цих населених пунктів так і не запрацював режим “тиші”.

Успішний приклад розведення сил і засобів у Станиці Луганській дав надію на результативне продовження цього складного процесу на Донбасі в інших населених пунктах – у місті Золотому в Луганській області та в селі Петрівському на Донеччині. Розведення сил у Станиці відбулося наприкінці червня цього року – через місяць після вступу на посаду президента України Володимира Зеленського – та було підтверджено спостерігачами Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки й співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ).

Після цього переговори між сторонами щодо розведення сил у Золотому і Петрівському продовжилися. 1 жовтня спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Мартін Зайдік (Martin Sajdik) повідомив про досягнуту домовленість стосовно того, що розведення сил у цих двох населених пунктах розпочнеться 7 жовтня. За його словами, і цей крок, і підписання “формули Штайнмаєра” були зроблені на вимогу “нормандської четвірки”.

Утім, 7 жовтня процес розведення так і не розпочався. У цей день міністр закордонних справ України Вадим Пристайко пояснив зрив розведення тим, що кілька днів тому Золоте та Петрівське були обстріляні проросійськими бойовиками. “А наскільки ви пам’ятаєте, наше рішення було в тому, що розведення починається на сьомий день після того, як на цій конкретній ділянці зберігається мир і не відбувається обстрілів”, – заявив міністр.

Справді, у щоденних  звітах СММ ОБСЄ, кілька разів констатується порушення режиму “тиші” протягом останнього тижня на цих ділянках лінії розмежування. Так, згідно зі звітом спостерігачів від 3 жовтня, порушення режиму припинення вогню було зафіксовано в районах як Золотого, так і Петрівського, а у звіті, датованому 7 жовтня, фіксуються випадки порушення режиму “тиші” у районі Золотого. З якого боку вівся вогонь, не уточнюється. Своєю чергою у пресцентрі операції об’єднаних сил (ООС) також повідомили, що 7 жовтня бойовики здійснювали обстріли ділянки в районі розведення сил біля Золотого.

Сім днів “тиші”

У Києві регулярно наголошують на тому, що початку процесу розведення сил має обов’язково передувати щонайменше сім днів “тиші”, тобто повної відсутності взаємних обстрілів між силами української армії та бойовиків.

З цією позицією не погоджуються представники самопроголошених “республік”. Так, 7 жовтня так званий міністр закордонних справ “ЛНР” Владислав Дейнего наголосив, що “жодних обов’язкових періодів тиші” перед розведенням не передбачено і що сторони повинні “без будь-яких умов” виконати взяті на себе зобов’язання. Дейнего висловив переконання, що Київ навмисно затягує процес розведення сил. А представник “ЛНР” у політичній підгрупі Тристороннього контактної групи у Мінську (ТКГ) Родіон Мірошник пішов ще далі, закинувши українській стороні, що вона сама обстрілює свої позиції для зриву розведення сил.

Утім, рамкове рішення щодо розведення сил і засобів, підписане сторонами на ТКГ ще у вересні 2016 року, чітко вказує, що умовою для початку розведення сил і засобів є “верифіковане СММ ОБСЄ дотримання режиму повного припинення вогню протягом семи діб для кожної з конкретних ділянок розведення”.

Нинішня спроба розведення сил і засобів у районі лінії розмежування на Донбасі є не першою. У 2016 році, невдовзі після підписання вищезгаданого рамкового рішення, українська армія та бойовики відводили сили біля Золотого, але потім знову повернулися на свої позиції. Після цього через постійні обстріли до конкретних кроків у питанні розведення сил не вдавалося повернутися аж до червня цього року, коли відбулося розведення у Станиці Луганській.

Спротив націоналістів

Ситуацію із розведенням ускладнюють не лише обстріли з боку бойовиків, але й внутрішній спротив всередині України. І йдеться не лише про недільні акції протесту під гаслом “Ні – капітуляції”, які відбувалися у центрі Києва та в інших українських містах і під час яких критикували як “формулу Штайнмаєра”, так і розведення сил на лінії розмежування. 7 жовтня активісти української ультраправої політичної сили “Національний корпус”, лідера якого Андрія Білецького українські ЗМІ нерідко пов’язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, вирішили організувати власний блокпост у Золотому.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...