Ринок землі: що хочуть ухвалити

74

Після того, як у вересні цього року уряд оголосив про плани скасувати мораторій і запустити ринок землі та подав до парламенту відповідний законопроєкт, у Верховній Раді з’явилися ще десять проєктів.

Один з них – останній серед одинадцяти у загальному переліку – внесений від парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики, але серед його авторів – лише депутати від “Слуги народу”.

Саме цей проєкт закону аграрний комітет рекомендував для розгляду у сесійній залі.

Але чим він відрізняється від того, що за два тижні від депутатів від “Слуги народу” подав уряд, сформований тією ж політичною силою?

Хто може купувати землю?

На перший погляд, перелік тих, хто зможе купувати землю сільгосппризначення, у комітетському проєкті збігається із урядовим. Це:

  • громадяни України;
  • юридичні особи України, створені за законодавством України;
  • територіальні громади;
  • держава.

Депутати наполягають на формулюванні “юридичні особи України, створені за законодавством України”, яке раніше використовував уряд і критикували правники. Урядовці до критики дослухалися, прибравши тавтологію, а депутати – залишили.

Іноземці, згідно із обома законопроєктами, “можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності”.

Після оприлюднення урядового проєкту учасники ринку та експерти звертали увагу: хоч президент і обіцяв, що “китайці, араби та інопланетяни” не стануть власниками української землі, власниками юридичних осіб чи їх бенефіціарами можуть бути іноземці. І прем’єр визнавав: можуть.

Перехідні положення для іноземців та винятки

Проте в депутатському проєкті з’являється цілий абзац змін до Перехідних положень Земельного кодексу, що знову присвячений іноземцям та іноземним юридичним особам.

В ньому йдеться про те, що до 2024 року вони не зможуть купувати землю сільгосппризначення в Україні, незалежно від того, чи продає її держава або приватна особа.

“До 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на

  • земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності,
  • земельні ділянки, які перебувають у приватній власності і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельні частки (паї)”.
Основа українського аграрного експорту - зерно, а його головні виробники - великі аграрні холдинги
Основа українського аграрного експорту – зерно, а його головні виробники – великі аграрні холдинги, часто із “міжнародною пропискою”

Але є і винятки.

“Вимоги цього пункту не розповсюджуються на випадки набуття сільськогосподарськими товаровиробниками у власність земельних ділянок, які використовують такі земельні ділянки на правах оренди, емфітевзису, за умови, якщо:

  • з часу державної реєстрації юридичної особи – набувача права власності пройшло не менше 3 років,
  • право оренди, емфітевзису виникло до набрання чинності цим пунктом”.

Простіше кажучи, аграрні підприємства, власниками чи кінцевими бенефіціаріями є іноземці, які працюють в Україні понад 3 роки і орендують землю, після того, як закон набуде чинності, зможуть цю землю купити. При цьому, як нинішні орендарі, вони, згідно із цим же законом, матимуть переважне право на покупку землі.

Що це означатиме на практиці?

“Сьогодні велика кількість сільськогосподарських земель перебувають в оренді великих підприємств з іноземним капіталом, які відповідають зазначеним вимогам. Таким чином, обмеження, встановлені абзацами 1-3, на більшу кількість юридичних осіб не поширюватимуться”, – до такого висновку дійшли у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради.

Зміни до неухваленого законопроєкту

11 листопада, коли розгляд земельних законопроєктів спочатку з’явився у порядку денному засідань Верховної Ради, а потім зник, президент Володимир Зеленський заявив у зверненні, що між першим і другим читанням до законопроєкту будуть внесені зміни. Згідно із цими змінами “право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами”.

“Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі”, – заявив президент.

Інші обмеження

Урядовий проєкт передбачав два обмеження для купівлі землі за площею: сукупна площа ділянок “в одних руках” не може бути більшою за 15% в одній області та 0,5% в Україні.

Депутати пропонують такі обмеження для продажу землі “в одні руки”:

  • 35% – в межах однієї об’єднаної територіальної громади,
  • 8% – в межах однієї області або Автономної Республіки Крим,
  • 0,5% земель сільськогосподарського призначення України.

Відтак, за депутатським проєктом у межах однієї області один власник та пов’язані із ним особи – фізичні та юридичні, можуть купувати майже удвічі більше землі, ніж пропонував уряд.

Втім, як і в урядовому проєкті, землю не зможуть купувати фізичні чи юридичні особи, проти яких діють санкції і список яких вводиться рішенням РНБО, згідно із законом “Про санкції”. Прямої заборони на купівлю землі російським громадянам чи компаніям немає.

line

Земельний кодекс, який закріпив гарантії права власності на землю, ухвалили у 2001 році. Одночасно із цим ввели тимчасову заборону на відчуження земель сільгосппризначення.

Тоді пояснювали, що за якийсь час буде підготовлена уся законодавча база для успішного запровадження ринку землі. Відтоді Верховна Рада лише регулярно продовжувала мораторій на продаж землі. Останнє таке продовження відбулося наприкінці 2018 року, і воно чинне до кінця цього року.

Протести проти продажу землі почалися майже одразу після того, як у Земельному кодексі було передбачено таку можливість
Протести проти продажу землі почалися майже одразу після того, як у Земельному кодексі було передбачено таку можливість

Міжнародні фінансові партнери України, експерти та уряд вважають, що за час дії мораторію в Україні склався тіньовий ринок землі, на якому активно використовуються корупційні схеми, а відсутність конкуренції призвела до падіння орендної плати.

Крім того, за цей час, як заявив президент Зеленський, померло близько 1 млн власників ділянок, які так і не змогли скористатися зі свого права розпоряджатися землею.

Те, що власники землі де-факто не можуть нею розпоряджатися, підтвердив і Європейський суд з прав людини, який травні 2018 року виніс рішення на користь двох українських громадян, які скаржилися на земельний мораторій.

Разом із тим, соціологічні опитування показують, що більшість українців не підтримують купівлі-продажу землі. За лежно від того, як яформульоване запитання – про скасування мораторію, продаж землі чи права розпоряджатися землею, як власністю, – негативно ставляться до цього від 73% до 49% українців.

Позитивно до продажу землі ставляться не більше третини українців.

За даними джерел, у “Слузі народу” також далеко не всі депутати готові підтримати запропоновані механізми ринку землі, особливо серед мажоритарників.

Тому пропрезидентська фракції у середу проводила нараду з цього приводу. Депутатів хотіли переконати проголосувати принаймні у першому читанні, а до другого вийти на компромісний варіант.

А під Верховною Радою вже другий день поспіль зібралися як противники, так і прихильники земельної реформи.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...