Через жахливі умови праці в Україні щороку гинуть сотні людей – дослідження

86

Хоча Україна повинна захищати трудові права за стандартами Євросоюзу, впровадження європейських норм є недостатнім, зазначається в дослідженні Фонду Еберта. Тому часто умови праці досі є “жахливими”.

Попри зобов’язання України, Грузії та Молдови перед Європейським Союзом стосовно впровадження європейських стандартів трудових прав, умови для працівників у цих країнах є подекуди “жахливими”, що нерідко призводить до “катастрофічних” наслідків з сотнями загиблих працівників щороку. До такого висновку дійшли автори дослідження, здійсненого Фондом імені Фрідріха Еберта, яке було представлено в середу, 13 листопада, у Брюсселі. Про це повідомляє кореспондент DW.

Передусім недостатнім є впровадження стандартів ЄС в інспекціях умов праці, заходах для подолання трудової дискримінації та у вирішенні трудових спорів шляхом діалогу, говориться в дослідженні.

В Україні найвища смертність серед працівників

“Велетенське поширення неофіційного працевлаштування та невідповідність міжнародним стандартам і стандартам ЄС призвели до великої кількості нещасних випадків, пов’язаних з роботою, передусім у гірничій справі та на будівництві. Будмайданчики в Україні мають жахливі умови”, – говориться у дослідженні. Протягом 2018 року в країні сталися понад 4000 нещасних випадків на роботі, з яких 409 мали фатальні наслідки, зазначають дослідники.

За цим показником в Україні куди гірша ситуація, ніж у Грузії та Молдові, в яких також проводилося дослідження. Якщо у Грузії та Молдові в 2017 році в середньому було 5,7 смертей внаслідок нещасних випадків на роботі на 100 тисяч працівників, то в Україні – 10,2. Для порівняння, у ЄС цей показник становив 1,7 смертей на 100 тисяч працівників.

У Фонді Еберта додають, що цифри, наведені щодо України, не включають “численні нещасні випадки” за умов неформального працевлаштування. У 2018 році 21,6 відсотка працівників у країні працювали неофіційно.

Знизити кількість нещасних випадків на роботу могли би ефективні перевірки робочих умов. Однак, зауважують дослідники, українське законодавство перешкоджає цьому, забороняючи інспекції без десятиденного попередження. Це суперечить 81 конвенції Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості та торгівлі, наголошують автори дослідження.

Становище працівників в Україні, Грузії та Молдові також погіршує слабкість профспілок. “Національні уряди просто не бачать важливості у соціальному діалозі як інструменті врегулювання колективних трудових спорів”, – ідеться у дослідженні. Ще одна проблема – нерівність у заробітках між чоловіками та жінками. В Україні у 2017 році чоловіки заробляли 21,2 відсотка більше, ніж жінки. Натомість у ЄС середня різниця – 16 відсотків.

Загроза для євроінтеграції України

Однією з причин поганих умов праці в Україні, Грузії та Молдові дослідники називають повільні темпи впровадження міжнародних та європейських стандартів праці, попри те, що угоди про асоціацію з усіма трьома країнами передбачають таке впровадження. Крім того, хоча формально потрібні законодавчі акти ухвалюються, практика часто відрізняється від законодавства, зазначають дослідники. Тому вони радять Єврокомісії перевіряти не лише перенесення директив і норм ЄС, але також і те, як вони виконуються.

Якщо трудові умови не будуть покращені, то дослідники бачать небезпеку для процесу євроінтеграції України, Грузії та Молдови. Адже якщо стандарти життя не підвищуватимуться, то це “може призвести до розчарування серед населення та, як наслідок, поставить під загрозу процес інтеграції”. З іншого боку, автори дослідження говорять про необхідність захистити ринок праці в ЄС від соціального демпінгу, коли люди з цих трьох країн їдуть на заробітки до Євросоюзу та працюють за нижчу зарплатню.

Така ситуація, на думку євродепутата Йоахіма Шустера (Joachim Schuster), може завершитися “імпортуванням” нестабільності до ЄС, тоді як політика Брюсселя ставить за мету “експортувати стабільність”. Німецький соціал-демократ Шустер, який був присутній на презентації дослідження, закликав ЄС звертати набагато більшу увагу на соціальний вимір у відносинах з Україною, Грузією та Молдовою.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...