Голова комітету нацбезпеки Завітневич: більше розведень військ до нормандської зустрічі не планується

146

Олександр Завітневич – голова парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки від “Слуги народу”.

До парламентських виборів він був не надто публічною фігурою та очолював “Смілянський ливарний завод”.

Тому його призначення головою оборонного комітету в країні, яка воює, викликало багато питань та припущень. Говорили, що насправді причиною цьому є особисті зв’язки з президентом – у медіа Олександр Завітневич відомий як “чоловік однокласниці Володимира Зеленського”.

У своєму першому великому інтерв’ю після кількох місяців на посаді голови комітету Олександр Завітневич розповів BBC News Україна про те, що пов’язує його з військовою сферою, які стосунки у нього з Зеленським, про реформи СБУ та Укроборонпрому, а також перспективи миру на Донбасі після розведення сил.

Комітет і знайомство з Зеленським

Потрапивши до парламенту, Завітневич одразу очолив один з найголовніших комітетів
Потрапивши до парламенту, Завітневич одразу очолив один з найголовніших комітетів

BBC News Україна: Як та чому ви очолили комітет з нацбезпеки? Як людина, не пов’язана безпосередньо з військовою сферою – і це у країні, що воює.

Олександр Завітневич: Це було вже після закінчення виборчої кампанії. Зібралися люди, які виявили бажання бути у цьому комітеті.

Я почав працювати з командою президента вже давно. З’явився одним з перших, можливо, не як експерт у безпеці та обороні, але людина компетентна – у мене перша освіта військова, я військовий офіцер запасу і служив офіцером. А проблеми, які були в армії – частина їх залишилася і зараз.

Тому, мабуть, і був такий вибір.

Смілянський ливарний завод виробляє різномантіні металеві деталі. Серед його клієнтів значаться КРАЗ, Укрзалізниця, а також Харківське конструкторське бюро Морозова, яке виробляє бронетранспортери
Смілянський ливарний завод виробляє різномантіні металеві деталі. Серед його клієнтів значаться КРАЗ, Укрзалізниця, а також Харківське конструкторське бюро Морозова, яке виробляє бронетранспортери

BBC News Україна: На сайті “Смілянського ливарного заводу”, співзасновником якого ви є, серед клієнтів значиться і Харківське конструкторське бюро Морозова (ХКБМ). Це також – зв’язок з оборонною сферою?

О.З.: Коли почалася війна у 2014 році, ми з партнерами розробили для ЗСУ проєкт не просто деталей, а вузлів для бронетехніки. Виключно за свої кошти. І намагалися продати для потреб армії.

І от цей скандал, який всі побачили у січні-лютому 2019 року (Звинувачення тодішнього керівництва “Укроборонпрому” у закупівлях російських деталей за завищеною ціною. – Ред.) – я всю цю ситуацію бачив: привозив на різні заводи свої вироби для БТРів, показував, що Україна може це виробляти: редуктори, мости, інші деталі, які на той час не випускали в Україні чи випускали давно, а ввозили з Росії.

І як ми були клієнтами ХКБМ? Ми купили документацію, все зробили, але у нас нічого не купили.

Ми з різними учасниками ринку бачили, як проходив весь відбір клієнтів.

Тому у мене було чітке бачення реформування “Укроборонпрому”: як треба збалансувати замовників і виробників.

Зеленський
Одне з питань до президента під час його пресмарафону стосувалося і Завітневича

BBC News Україна: Під час пресмарафону Володимира Зеленського його питали, мовляв, чому головою комітету з нацбезпеки став “чоловік однокласниці президента”. На що президент відповів, що знав вас задовго до цього. Можете розповісти про це?

О.З.: Це давня історія, ми знайомі дуже давно – ще коли вони грали у Запоріжжі, у 90-х.

Так по життю вийшло, що і моя дружина навчалася з ним.

Але ми ж працювали у різних сферах, у мене немає спільного бізнесу з президентом і ніколи не було.

Ми товаришували з юності – я жив у багатьох містах і в мене багато друзів з дитинства: є військові, дипломати, вчителі і медики.

BBC News Україна: Зеленський у вас питав, чи хочете ви стати головою комітету?

О.З.: Спочатку у нашій групі ми бачили Давида Арахамію головою комітету.

У нього був досвід співпраці з Міністерством оборони, а я був більше поінформований про “Укроборонпром”.

BBC News Україна: Ви згадували, що були долучені до виборчої кампанії Володимира Зеленського. Як?

О.З.: Це було з того часу, коли ми говорили про якісь безпекові речі і реформи “Укроборонпрому”, ЗСУ, перехід до стандартів НАТО.

Я говорив президенту, що вступ до НАТО має бути нашою стратегічною ціллю і що це наш єдиний шанс при нинішніх загрозах…

І президент в цьому мене підтримав.

Конкуренції з Забродським немає

Засідання комітету
Серед кандидатів на голову оборонного комітету Ради після виборів називали колишнього командира 95-ї бригади і ДШВ Забродського, обраного від “Європейської Солідарності”

BBC News Україна: Одразу після виборів “Європейська Солідарність” пропонувала на голову комітету генерала Забродського. Як у вас зараз з ним налагоджена співпраця? Чи немає конкуренції?

О.З.: Ніякої конкуренції чи тим більше конфліктів у нас немає.

У комітеті є і Забродський, і Парубій, і Льовочкін, і Ковальов – з інших політичних сил.

Але у всіх одна позиція – це “Слава Україні”.

Всі законопроєкти направлені на конструктив.

Частину з них ведуть не лише депутати від “Слуги народу”, а, наприклад, Забродський веде групу по проєкту щодо військових статутів.

Як змінять СБУ і оборонні закупівлі

Олександр Завітневич
“І діти в школі, напевно, знають, що основна загроза – це Росія”

BBC News Україна: Які головні виклики зараз у сфері безпеки та оборони?

О.З.: І діти в школі, напевно, знають, що основна загроза – це Росія.

Що ж стосується роботи комітету, то це ухвалення законів.

Наприклад, закону про розвідку – старому закону близько 20 років…

Зараз створені робочі групи, щоб дати нову “policy” (політику – Ред.) для всієї сфери безпеки та окремих секторів: СБУ, Міноборони, розвідок.

BBC News Україна: Які найважливіші ініціативи?

О.З.: З великих – зараз з’явиться законопроєкт про СБУ. Президент поставив завдання зробити новий закон про Службу безпеки до кінця року.

СБУ
Вже до нового року має з’явитися новий закон про СБУ

BBC News Україна: Все-таки приберуть економічну складову з її роботи?

О.З.: Проблемні червоні лінії всім відомі – це “Відділ К” – антикорупція – і економічні відділи. Звідки це пішло?

Коли тільки створювалася СБУ, то просто не було інших антикорупційних підрозділів. А при створенні НАБУ, ДБР частину відповідних повноважень треба передати їм або поліції, як це у світовій практиці.

Те саме і з економічними злочинами – ними не має займатися СБУ.

СБУ – це три основні функції: боротьба з тероризмом, охорона держтаємниці і контррозвідка.

(В інтерв’ю “Главкому” голова СБУ Іван Баканов відзначав, що законопроєкт про службу розробляють Офіс президента, комітет з нацбезпеки та “купа юристів”. За його словами, економічна складова там залишиться лише для протидії “гібридній агресії” у вигляді “економічної експансії”. – Ред.)

Інший проєкт, який вже майже готовий, закону про оборонні закупівлі. Про це “болить” у всіх…

На ці обговорення до нас приходили всі учасники ринку. Замовники: Міноборони, МВС, Нацгвардія, Прикордонна служба, СБУ, які щороку закуповують все через оборонні замовлення – від озброєнь до шкарпеток. Також приходили виробники і постачальники.

І всі казали, що старий закон настільки загнав оборонну сферу України в глухий кут, що все майже зупинилося.

Проілюструвати це можна через БТР, які просто стоять пару років. Виробник каже, що зробив все правильно, а Міноборони каже – ні, не так.

БТР-4
Через застарілі норми виникають проблеми з оформленням БТР-4

(Мова про ситуацію з відмовою Міністерства оборони приймати вироблені “Житомирським бронетанковим заводом” БТР-4, через невідповідність бронесталі їхніх корпусів стандартам Міноборони. В “Укроборонпромі” ж стверджують, що норми міністерства застарілі, а сталь відповідає стандартам ЄС. – Ред.)

Кожен тиждень на підприємствах “Укроборонпрому” проходять обшуки і перевірки. Це свідчить, що ні замовники, ні виконавці не мають нормальних правил.

А про приватних виробників зброї взагалі не можна мовчати.

У 2014 році всі на патріотизмі почали робити для армії, що знали і вміли – без якихось коштів і контрактів. Тоді ж і економіка якось почала рухатися, з’явилися винаходи.

І от люди роками ходять й кажуть, що в них є унікальне обладнання чи зброя, і не можуть це донести армії.

Отаман
В Україні є ряд приватних підприємств, які виробляють зброю та бронетехніку

Тут є і корупційні причини, але є і процедурні. Наприклад, щоб отримати дозвіл на експорт зброї у середньому потрібно два роки.

Тобто два роки підприємство, яке має виробництво, продукт, закордонні дозволи і навіть іноземного замовника, не може почати експорт, а змушене ходити по кабінетах в Україні…

Зараз є близько 50 українських підприємств, які в дуже поганому стані, але мають дуже потрібні розробки для наших військових. Те саме в “Укроборонпромі” – з близько 120 підприємств більш-менш працюють і дають прибуток до 20. І все впирається в старий закон про оборонні закупівлі…

Новий законопроєкт ми внесли у порядок денний і плануємо, що до кінця року він пройде друге читання.

Сподіваємося, що в цьому році президент його і підпише – щоб наступного 2020 року ми вже планували державні оборонні закупівлі за новим законом.

BBC News Україна: Не боїтеся при цьому, що вас звинуватять у лобіюванні інтересів “Смілянського ливарного заводу”?

О.З.: У законі будуть дуже конкурентні процедури, ми його не ховали. Все буде відбуватися на електронних майданчиках Prozorro. Тому всі підприємства будуть у конкурентному середовищі.

Шанс невеликий, але давайте його використаємо

Золоте
Вже після розведення сил у Золотому туди майже у повному складі (всі, крім двох жепутатів) їздив комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки

BBC News Україна: Ви нещодавно з комітетом їздили в Золоте. Яке враження від поїздки?

О.З.: Що мене там здивувало, так це витримка людей. П’ять років вони жили в умовах бойових дій, в останній час, може, не таких активних, і люди звикли, що коли темніє, вони вимикають світло. Доріг немає – “ну, так воно є”.

Кажуть, звикли під час сну ідентифікувати, що “летить” кудись не до тебе, і знову засинати. Люди виснажені. Але головне, що вони хочуть – щоб ніхто не стріляв.

Коли ми були там на сьомий чи восьмий день розведення – бачили б ви очі, як вони раділи тому, що воно відбулося.

Ми ходили “на нуль”, звідки відійшли і наші, і росіяни. І от кажуть, ніби хтось заповнить ту “сіру зону”. Але у Золотому вже встановлені камери, а сама “сіра зона” – це поле біля дороги. Хто там буде ходити – не розумію.

Військові давали подивитися мапи – сили відійшли на 900-1000 метрів. Тобто, не на кілометри.

Нові позиції побудували за два-три тижні, вони нормально зроблені. У нашому комітеті більше половини військових, всі подивилися та оцінили, що зроблено інженерно грамотно: підходи для особового складу і для техніки, якщо буде потрібно.

У Золотому

BBC News Україна: Щодо місцевих. Журналісти з’ясували, що серед людей, які зустрічалися у Золотому з президентом, були і люди, причетні до організації референдуму за так звану “ЛНР” у 2014 році.

О.З.: Серед людей я не побачив чогось такого. Всі говорили, що вони за Україну, й половина вже говорять українською, після спілкування з військовими і поліцейськими.

Там дуже багато внутрішніх переселенців й у них велике бажання, щоб запрацювало КПВВ.

“Між рядків” від людей у Золотому я почув, що вони хочуть простого – щоб тут ніхто не стріляв, відкрили КПВВ й ті люди, які з Первомайська проживають тут, а хтось, може, пішов туди, – щоб вони спілкувалися: родичі, знайомі.

Як вони кажуть: “Ми місяцями не могли один до одного піти”.

Людям треба знову об’єднуватися.

Попри всі складнощі, які можуть бути, нам потрібно використати цей шанс. Він невеликий, але давайте його використаємо.

Про розведення

У Золотому

BBC News Україна: Медіа повідомляють, що частина військових сприймає розведення як відступ і це демотивує армію. Ви спілкувалися з бійцями?

О.З.: Військових деморалізує не розведення, а те, що деякі політики, і не лише, ставлять під сумнів їхній професіоналізм і здатність захищати країну.

Коли ми були, ніхто з військових, нацгвардійців чи поліції не нарікав на “відведення”.

Всі задоволені процесом – хто туди поїде, той це за пів години відчує. Ніяких ДРГ у цих “сірих зонах” немає, все тихо-спокійно.

Військові виконали наказ, і по безпекових та деяких тактичних моментах вони навіть покращили свою ситуацію.

BBC News Україна: Щось можна вже говорити про наступні етапи розведення? ЗМІ говорили про ще близько тридцяти ділянок можливого розведення.

О.З.: Що мені відомо: розвели у цих трьох населених пунктах – і все.

Так, Генштаб вивчає інші ділянки на 400 км фронту. Але ніяких завдань ні верховний головнокомандувач, ні міністр, ні начальник Генштабу по інших ділянках не ставили.

Наказ чіткий – три населені пункти і далі чекаємо на зустріч нашого президента у нормандському форматі. За її результатами вже, мабуть, буде ухвалюватися рішення про розведення.

(Інтерв’ю було записане 12 листопада. Водночас 14 листопада президент РФ Путін заявив, що “треба розвести по всій лінії, щоб хоч гармати не стріляли, щоб люди не гинули, це точно треба зробити якомога швидше…” – Ред.)

Що ж до самого розведення, то ще у червні багато хто не вірив, що воно відбудеться.

Але поїдьте у Станицю Луганську, де розведення відбулося у липні. Зараз листопад – й по людях видно, що вони більш спокійні, врівноважені, ніж там, де це зараз лише почалося, адже у людей залишається засторога.

Дуже надіюся, що все буде добре.

BBC News Україна: Є якась ясність про те, чи відбудеться “нормандська зустріч” до кінця року?

О.З.: За моєю інформацією – має, і ми чекаємо, що вона відбудеться.

(У нещодавньому інтерв’ю BBC News Україна міністр закордонних справ Вадим Пристайко підтвердив, що українська сторона очікує “нормандську зустріч” до кінця року: “Думаю, що до кінця цього року, адже всі погодилися”.)

Швидкий мир – занадто складне рішення для Путіна

Розведення
Після розведення сил у Золотому відбулося аналогічне розведення біля ділянки Петрівське-Богданівка

BBC News Україна: Все ж, чого більше у процесі розведення – політики чи військової тактики? Наприклад, було повідомлення пресцентру ООС про недотримання перемир’я біля Золотого, але ОБСЄ це не підтвердило і розведення почалося.

О.З.: Те, як відбувалося військове розведення – це суто безпекове питання. Що воно йде у комплексі з політикою – звісно так.

Головне, щоб там якнайскоріше настав мир. А такі дрібниці насправді не впливають на загальну ситуацію.

Їх можуть використовувати якісь сили чи частина суспільства, що хоче ще подискутувати. От кажуть, що є частина нашого суспільства, якій хочеться, щоб там була війна.

Я до тієї частини громадян не належу – я належу до тих, хто хоче миру. Так, це важко. Але давайте хоч потрошку будемо щось робити.

У нас є вже невеличкі перемоги, як Станиця Луганська, другий тиждень – Золоте, і йде процес у Петрівському.

У кабінеті

BBC News Україна: Наскільки швидко можна припинити війну на Донбасі?

О.З.: Швидке рішення, напевно, є, але воно дуже складне для Путіна. От і все.

РФ не визнає, що вони присутні у конфлікті – але весь світ це знає. І у нашого президента є політична воля до миру.

Якщо буде наказ військовим з обох сторін припинити застосовувати зброю, то це можна зробити за один день.

У нас є політична воля – побачимо, чи вона є у Путіна.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...