Зрушення в справі Шеремета: підозрювані, мотиви, версії

370

Після трьох років розслідування Нацполіція повідомила про затримання підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. DW розповідає про актуальний розвиток слідства і нагадує головні дані про цю справу.

Журналіст Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року. Тоді в центрі Києва вибухівкою було підірвано автомобіль керівника інтернет-видання “Українська правда” Олени Притули, за кермом якої перебував Шеремет. Протягом останніх п’яти років життя білоруський журналіст працював в українському виданні “Українська правда” і був ведучим на радіо “Вести”. 

Наприкінці 2015 року Шеремет і його цивільна дружина – керівниця “Української правди” Олена Притула – скаржилися на стеження за ними. Українська влада і правоохоронці оголосили розкриття цього вбивства своїм пріоритетним завданням. Утім, протягом понад трьох років інформації, яка б давала уявлення про повноту перебігу слідства, або публічних звітів правоохоронці не надавали.

Перші версії вбивства

Для розслідування вбивства була створена слідчо-оперативна група, до якої входили співробітники ГПУ, СБУ та Нацполіції.

На початку слідство оголосило чотири версії убивства Шеремета. Окрім професійної діяльності загиблого, слідчі розглядали неприязнь у відносинах або особисті мотиви, “російський слід” дестабілізації ситуації в Україні, а також замах на Олену Притулу, адже автомобіль, який вибухнув, належав їй.

Павло Шеремет

Павло Шеремет

За рік після вбивства у МВС заявили, що слідство не може оприлюднювати додаткові відомості, йдеться про складний злочин, підготовлений професійно. Правоохоронці повідомили про наявність відео, на якому видно, що вибухівку під місце водія в червону Subaru вночі перед вбивством закладала жінка, яка діяла спільно з чоловіком. Ще відеозаписи свідчать про те, що протягом кількох днів до скоєння злочину невідомі вели підозрілу активність поблизу будинку Шеремета і проводили фото та відеозйомку.

У квітні 2018 року слідство заявляло про відсутність реальної доказової бази у справі про вбивство журналіста і зазначало, що розкриттю злочину заважають “обставини”

Влітку 2018 року тодішній генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомляв, що слідство досі розглядає названі раніше чотири версії вбивства Павла Шеремета.

Журналісти провели своє розслідування

Між тим у травні 2017 року журналісти з проекту “Слідство.Інфо” разом з колегами з Центру з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) оприлюднили фільм-розслідування “Вбивство Павла”. Журналісти проаналізували  відео з камер спостереження з будинків навколо місця злочину. Автори фільму виявили, що на місці підготовки злочину напередодні вночі перебував колишній співробітник СБУ Ігор Устименко. У фільмі Устименко не дав чіткої відповіді, що він робив біля будинку Шеремета.

Повідомлялось, що після виходу фільму поліція допитувала Устименка, однак, за інформацією з відкритих джерел, потім у розслідуванні він більше не фігурував.

“Кілька сотень підозрюваних”

Наприкінці грудня 2018 року генпрокурор Луценко заявив, що у справі про вбивство Шеремета “сотні підозрюваних”. При цьому він наголосив, що до того їх було “кілька тисяч”. А щодо того, коли саме слідство зможе назвати імена вбивць журналіста, Луценко відповів, що навіть Федеральне бюро розслідувань США не змогло надати жодної допомоги українському слідству.

Уже у липні 2019 року новий президент України Володимир Зеленський після того, як заслухав у закритому режимі доповідь керівника Національної поліції України Сергія Князєва про перебіг розслідування, висловив переконання, що “вбивць Шеремета знайдуть”. “Я побачив дуже багато матеріалів. (…) Хочу вас запевнити, що після того, що я побачив, я гадаю, що не зможу сказати, в який термін, але у нас буде результат. (…) Люди, які скоїли вбивство, будуть знайдені”, – запевнив Зеленський.

Сам Князєв тоді ж розповідав, що поліція має низку перспективних напрямків у розслідуванні. Він вказав на перевірку поліцією можливого зв’язку між вбивством Шеремета та написанням ним книжки про російсько-грузинську війну 2008 року. Це пов’язано з тим, що 2016 року в Україні була викрита мережа російських кілерів, які отримали наказ на вбивство українських військових, причетних до того конфлікту. Іншим напрямком, казав у липні цього року Князєв, є перевірка зв’язку між вбивством журналіста й вбивством його друга, російського політика Бориса Нємцова.

Автомобіль, у якому під час вибуху перебував Павло Шеремет

Автомобіль, у якому під час вибуху перебував Павло Шеремет

Перші конкретні підозрювані

12 грудня 2019 року на брифінгу заступник голови Національної поліції Євген Коваль заявив, що слідство підозрює у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, подружжя добровольців Владислава та Інну Грищенків. Під час брифінгу у підозрюваних тривали обшуки. За словами правоохоронців, двоє з підозрюваних – Владислав та Інна Грищенко – наразі перебувають у СІЗО в рамках іншого кримінального провадження, розслідування за яким навело слідчу групу на їхню ймовірну причетності до справи вбивства Шеремета.

За версією слідства, вибухівку у авто, в якому загинув Павло Шеремет, підкладали Антоненко та Кузьменко.

Антоненко є фронтменом музичного рок-гурту “Riffmaster”. Спочатку він виступав для бійців АТО, а пізніше і сам вирішив піти служити за контрактом на Донбас. Він сержант Сил спеціальних операцій ЗСУ. Під час служби отримав травму ноги та довгий час перебував у лікарні. Саме специфічна хода внаслідок травми з невеликим шкутильганням, як зафіксовано камерами спостереження у ніч закладання вибухівки в авто журналіста, за словами слідчих, наштовхнула їх на слід і ймовірну причетність Антоненка до вбивства Шеремета.

Кузьменко є дитячим хірургом у Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України лікарні “Охмадит”. Під час війни на Донбасі займалася волонтерством в організації Євромайдан-SOS. У 2016 році отримала президентську нагороду за гуманітарну участь в АТО. Має позивний “Лиса”. За версією слідства, саме Юлія Кузьменко заклала вибухівку під автомобіль Шеремета. У цей час її мобільний телефон був вимкнений. Супроводжував її нібито саме Андрій Антоненко.

Серед підозрюваних – військовий медик Яна Дугарь, медсестра 66 військового мобільного госпіталю та бойовий медик 25 бригади Десантно-штурмових військ. Вона нібито проводила розвідку біля будинку Павла Шеремета напередодні вбивства. Владислав Грищенко з позивним “Буча” та його дружина Інна з позивним “Пума” були добровольцями “Правого сектора”. Владислав Грищенко брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади, хоча до цього кілька разів був судимий. Інна Грищенко до фронту, за її ж словами, працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Потім була співзасновницею ветеранської ресторації “Патріот” у Львові, працювала у Pizza Veterano. Роль подружжя у справі Шеремета слідчі не озвучили, тільки зазначили, що вони були знайомі з іншими підозрюваними і саме через них вдалося вийти на ймовірних виконавців злочину.

Убивство Шеремета задля дестабілізації ситуації в державі?

На брифінгу 12 грудня представник Нацполіції Коваль заявив, що слідство у результаті зупинилося на розгляді однієї версії – дестабілізація ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи. Відпрацьовуючи цю версію, слідство вивчало вибухи на всій території України до та після вбивства Шеремета, наголосив Коваль. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, пристуній на брифінгу, додав, що у слідства є “підверсії” мотиву вбивства журналіста. На питання про ймовірну причетність Росії до вбивства Шеремета, Аваков повідомив: “У цій версії є кілька підверсій. Наприклад, Шеремет писав книгу разом з Нємцовим, Шеремет видав кілька матеріалів, які викривали чинний режим сусідньої держави. Тому це також може бути версією та також розглядається”, – сказав він.

Слідчі припускають, що підозрювані у справі Шеремета могли готувати інший подібний злочин. Зокрема правоохоронці стверджують, що підозрювана Юлія Кузьменко обговорювала замах на вбивство відомої волонтерки Марусі Звіробій – та нібито повинна була стати “сакральною жертвою” для дестабілізації ситуації у країні.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...