Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

200

Для України 2019 рік був багатим на гучні політичні події і не тільки. Деякі з них потрясли, здивували й порадували. А деякі – можуть кардинально змінити хід розвитку країни.

За цей рік в Україні відбулося повне перезавантаження політичної еліти. Тріумф Володимира Зеленського та “Слуги народу” дозволив їм повністю перебрати на себе управління країною. 

Про головні суспільно-політичні події року, що минає, для України й українців – в підбірці РБК-Україна.

1 січня

В Україні стартувала президентська виборча кампанія. За лічені хвилини до Нового року на той час керівник “Студії Квартал 95” Володимир Зеленський розвіяв головну інтригу останніх місяців, заявивши, що балотуватиметься на пост глави держави.

Його звернення транслювали замість традиційного привітання президента в ефірі телеканалу “1+1”, що належить Ігорю Коломойському. До речі, олігарх надавав підтримку Зеленському під час передвиборної гонки. З цієї причини його стали вважати якщо не підконтрольним, то явно лояльним до Коломойського.

6 січня

Вселенський патріарх Варфоломій під час літургії у храмі Святого Георгія в Стамбулі передав предстоятелю Православної церкви України, митрополиту Епіфанію томос про автокефалію. Так в Україні з’явилася незалежна і канонічна церква, що стала п’ятнадцятою в диптиху світового православ’я.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Главою Православної церкви України став митрополит Епіфаній (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Офіційне зведення Епіфанія на престол (інтронізація) відбулося 3 лютого в Соборі Святої Софії. Варто зазначити, що за автокефалію ПЦУ активно боровся п’ятий президент Петро Порошенко. І пізніше меседж про важливість створення помісної української церкви він узяв на озброєння під час передвиборної кампанії.

24 січня

Оболонський районний суд Києва визнав екс-президента Віктора Януковича, який переховується у РФ, винним у державній зраді. Суд заочно засудив його до 13 років позбавлення волі. Основою для звинувачень послужило звернення Януковича від 1 березня 2014 року, у якому він закликав російського президента Володимира Путіна ввести війська в Україну.

7 лютого

Верховна рада внесла зміни до Конституції, офіційно закріпивши курс країни на членство в Євросоюзі й НАТО. Ця ініціатива грає більше декларативну роль. У такий спосіб Україна дала сигнал західним партнерам про незмінність зовнішньополітичного курсу. Хоча, якщо до влади прийде проросійська політична сила, то зможе прибрати цю норму з Конституції, зібравши 300 голосів у парламенті.

25 лютого

Журналісти “Bihus.info” оприлюднили розслідування про розкрадання в оборонному комплексі. До схеми нібито були причетні перший заступник секретаря РНБО і багаторічний бізнес-партнер Порошенко Олег Гладковський, а також його син Ігор. Але, на їхню думку, метою сюжету була дискредитація тодішнього президента під час виборчої кампанії.

За цю історію взялися правоохоронні органи. Сам Гладковський пішов із посади в РНБО. Гучне розслідування поки до посадок не призвело. Підозрювані у цій справі Андрій Рогоза та Віталій Жуков компенсували державі збитки від несплати податків. Ще кілька чиновників з концерну і правоохоронців, замішаних у скандалі, отримали підозри і були відсторонені від своїх посад.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Активісти вимагали посадки соратника екс-президента (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Скандал з “Укроборонпромом” негативно позначився на кампанії Порошенка. Перед першим туром виборів активісти “Національного корпусу” регулярно приходили на зустрічі президента з виборцями і вимагали посадити Гладковського у в’язницю.

31 березня

Українці голосували у першому турі за нового президента. Згідно з результатами, у другий тур пройшли Володимир Зеленський, отримавши підтримку понад 30% виборців, і Петро Порошенко, який набрав майже 16% голосів. На третьому місці опинилася Юлія Тимошенко, якій не вистачило 2,5% до другого місця.

18 квітня

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету міністрів, визнавши незаконною націоналізацію “Приватбанку”.

Апеляція з цього питання повинна була відбутися 19 грудня. Але суд відклав її до остаточного рішення у справі про визнання сім’ї Суркісів пов’язаними з “Приватбанком” особами та обміну їхніх внесків на акції. Ця справа буде розглядатися у Верховному суді 31 січня 2020 року.

Щоб перестрахуватися у разі можливого програшу в судах, 11 грудня Кабінет міністрів подав до парламенту законопроект, який заборонить повертати неплатоспроможні банки їхнім екс-власникам. Водночас прем’єр-міністр Олексій Гончарук стверджує, що документ не спрямований проти конкретних осіб або банків.

19 квітня

Володимир Зеленський і Петро Порошенко напередодні другого туру виборів провели дебати з елементами шоу на НСК “Олімпійський”. Кандидати обмінялися взаємними звинуваченнями і докорами. Очевидного переможця визначити не вдалося, але команді Зеленського вдалося нав’язати опонентам свої умови “передвиборчої гри”.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Дебати перед другим туром виборів пройшли на “Олімпійському” (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Традиційно дебати проходять в ефірі “Суспильного”. Але Порошенко погодився на “стадіон так стадіон”, закликавши Зеленського здати аналізи, в тому числі на вживання алкоголю і наркотиків, в лабораторії НСК. Аналізи кандидати пішли здавати порізно, обидва пройшли тести успішно.

21 квітня

Українці обрали Володимира Зеленського шостим президентом країни. Він отримав 73,22% голосів, ця цифра стала рекордним результатом для другого туру виборів. Зеленський майже з трикратним відривом обійшов Петра Порошенка, за якого проголосувало 24,45% українців.

25 квітня

Верховна рада 8 скликання ухвалила закон про українську мову як державну. За це рішення проголосували 278 народних депутатів. Відповідно до закону, українська мова стає обов’язковою у використанні для органів влади, державних і комунальних підприємств та інших громадських закладів. Документ викликав вкрай негативну оцінку з боку Угорщини, влада якої заявили про утиски прав етнічних угорців в Україні. У підсумку це призвело до дипломатичного скандалу між країнами.

20 травня

Володимир Зеленський прийняв присягу президента України. У своїй першій промові на посаді глави держави він оголосив про розпуск Верховної ради і анонсував позачергові вибори.

Не всі політсили були зацікавлені в дострокових парламентських перегонах. Щоби зашкодити цим планам, кількома днями раніше “Народний фронт” заявив про вихід із коаліції. Але це ніяк не вплинуло на рішення Зеленського відправити Раду на перевибори. Депутати намагалися оскаржити його указ, але Конституційний суд встав на сторону нового глави держави.

31 травня

У Переяслав-Хмельницькому поліцейські поранили в голову п’ятирічного Кирила Тлявова. Через три дні хлопчик помер у лікарні, не прийшовши до свідомості. За версією слідства, п’яні співробітники місцевої поліції, розважаючись, стріляли по банках в сусідньому дворі. У результаті одна з куль зрикошетила й потрапила в Кирила.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Люди принесли іграшки в пам’ять про 5-річного Кирила під МВС (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Після того, як стало відомо про смерть дитини, обурені активісти 3 червня влаштували пікет під будівлею МВС із вимогою покарати винних. Начальник поліції Київської області після інциденту вирішив подати у відставку.

Підозру в цій справі було оголошено чотирьом особам. Один із них – інспектор Переяслав-Хмельницького відділу поліції. За версії ДБР, саме його постріл поранив Кирила. Ще двоє – поліцейський місцевої поліції і його шістнадцятирічний син. Обвинувальний акт підозрюваним прокуратура області вже передала в суд.

15 червня

Молодіжна збірна України з футболу вперше в історії виграла Чемпіонат світу U-20. Українські футболісти обіграли команду Південної Кореї у фінальному матчі з рахунком 3:1.

19 червня

У Києві був знайдений мертвим координатор групи “Інформаційний спротив”, народний депутат Дмитро Тимчук. Головною версією смерті Тимчука слідство вважає самогубство. Про хід розслідування нині майже нічого невідомо. Нещодавно в прокуратурі Києва і ГПУ повідомили, що результати експертиз у цій справі засекретили.

21 липня

Українці переобрали парламент. Склад Верховної ради оновився на 80 відсотків. Партія Володимира Зеленського “Слуга народу” набрала рекордні 43,16% голосів і перемогла на 130 округах. Загалом політсила отримала 254 мандата, що дозволило новому президенту і його команді вперше за всю історію України сформувати монобільшість у Раді.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Володимир Зеленський святкує перемогу “Слуги народу” на виборах в Раду (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Друге місце посіла “Опозиційна платформа – За життя”, набравши приблизно 13%. По 8% отримали “Батьківщина” і “Європейська солідарність” на чолі з п’ятим президентом Порошенком. Ще майже 6% набрав “Голос” Святослава Вакарчука.

Ці вибори відзначилися масовим голосуванням за бренд Володимира Зеленського та “Слуги народу”, особливо це проявилося на “мажоритарці”. Висуванці від його партії обійшли багатьох досвідчених політиків, які роками працювали на тому чи іншому окрузі. Деякі кандидати по кілька разів переобиралися в своїх округах, але програли кандидатам від СН.

28 серпня

У ніч на 28 серпня в Дрогобичі Львівської області стався обвал під’їзду чотириповерхового житлового будинку. На місці завалу були знайдені тіла восьми загиблих, серед них – одна дитина. Приблизно 30 мешканців евакуювали із зруйнованого будинку.

Офіційно трагедія трапилася через руйнування середньої несучої стіни підвалу. У результаті поліція оголосила підозри в службовій недбалості двом працівникам ЖЕКу, який обслуговував будинок.

29 серпня

Відбулося урочисте відкриття Верховної ради 9 скликання. У перший робочий день депутати призначили нове керівництво парламенту, сформували уряд на чолі з Олексієм Гончаруком і частково змінили керівництво силового блоку.

Вночі Рада перейшла до голосування за скасування депутатської недоторканності, попередньо схваливши законопроект. На наступному засіданні 3 вересня депутати остаточно прийняли документ. Це був перший закон, прийнятий новою Радою.

7 вересня

Стався обмін утримуваними особами між Україною й Росією у форматі “35 до 35”. Це перше масштабне звільнення українських політв’язнів від початку грудня 2017 року. У рамках обміну в Україну повернулися захоплені Росією в Керченській протоці моряки, а також Олег Сенцов, Роман Сущенко, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Микола Карпюк, Станіслав Клих та інші.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Українські полонені повернулися додому в рамках обміну з Росією (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Серед ув’язнених, які повернулися в Москву – головний редактор “РІА Новини-Україна” Кирило Вишинський, який був затриманий за підозрою в державній зраді. Також був обміняний бойовик так званої “ДНР” Володимир Цемах, який вважається важливим свідком у справі про збитий над Донбасом малайзійський “Боїнг”.

Напередодні обміну Зеленського просили не відпускати Цемаха група депутатів Європарламенту, уряд Нідерландів і представники Міжнародної слідчої групи щодо катастрофи MH17. Тепер вони вимагають видачі бойовика від Росії.

7 жовтня

Печерський суд Києва відправив колишнього депутата від “Народного фронту” Сергія Пашинського під варту в СІЗО без права внесення застави. ДБР підозрює його в заподіянні тяжкого тілесного ушкодження. Мова йде про інцидент, який стався 31 грудня 2016 року, коли екс-депутат на дорозі біля Василькова Київської області прострілив ногу В’ячеславу Хімікусу.

За версією Пашинського, він разом із дружиною мало не в’їхав у автомобіль Хімікуса з виключеними габаритами серед неосвітленої дороги, а коли зробив йому зауваження, той кинувся на нього з пляшкою й погрозами. Сам Хімікус це заперечує.

Пашинський вважає цю справу помстою Андрія Портнова, який був заступником глави Адміністрації президента за часів Віктора Януковича. Втім, це визнає й сам Портнов. Через два місяці, 18 грудня Київський апеляційний суд випустив Пашинського із СІЗО під цілодобовий домашній арешт.

14 жовтня

Національна збірна України з футболу здобула історичну перемогу, обігравши команду Португалії у відбірковому матчі Євро-2020 з рахунком 2:1. Завдяки цій перемозі команда Андрія Шевченка вийшла в наступний етап чемпіонату Європи, посівши перше місце в групі B. Фінал змагання пройде влітку 2020 року.

18 жовтня

НАБУ повідомило про підозру Олегу Гладковскому. Йому закидають зловживання службовим становищем, недостовірне декларування та порушення законодавства під час здійснення тендерних закупівель. Ці епізоди не пов’язані з “оборонним скандалом”.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський опинився на лаві підсудних (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Наступного дня Вищий антикорупційний суд заарештував Гладковського на 60 днів з альтернативою застави в розмірі 10,6 млн гривень. Після внесення цієї суми, 21 жовтня екс-чиновник вийшов із-під варти. Два місяці потому ВАКС дозволив Гладковскому зняти електронний браслет.

21 жовтня

В авіакатастрофі загинув колишній міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Він перебував за штурвалом вертольота, який зазнав аварії в Полтавській області. Серед причин трагедії були названі погані погодні умови.

13 листопада

Верховна рада зробила перший крок до земельної реформи. Депутати ухвалили в першому читанні законопроект про ринок землі, в основному завдяки голосам “Слуги народу”. Він передбачає, що вже з жовтня 2020 року в Україні можна буде проводити операції купівлі-продажу землі, але за певних обмежень.

Наразі документ готується до другого читання. Найімовірніше, в ньому будуть переглянуті ліміти концентрації угідь в одних руках, а також з’явиться заборона на купівлю землі іноземцями, поки це питання не буде винесено на всеукраїнський референдум.

Розгляд цього документа парламентом і аграрним комітетом Ради проходить на тлі регулярних акцій протесту незгодних з реформою.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Сутички під Верховною радою через земельну реформу (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

4 грудня

В Одесі сталася пожежа у старовинному будинку на вулиці Троїцькій, в результаті якої загинуло 16 осіб. Постраждали ще приблизно тридцять. У будівлі знаходилися кілька фірм, а також наукові та навчальні установи. За даними ДСНС, пожежа сталася через загоряння побутового електричного обладнання в кабінеті на третьому поверсі коледжу. Її гасили майже добу.

За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, причиною трагедії стало недбале ставлення керівництва й персоналу коледжу до протипожежної безпеки. Керівників ДСНС області вже відправили у відставку.

9 грудня

У Парижі вперше за три роки відбувся саміт “нормандської четвірки”. Лідери України, Росії, Франції та Німеччини вирішили, що Мінські угоди залишаються базою для мирних переговорів. Також сторони домовилися про обмін утримуваними особами за принципом “всіх на всіх” до 31 грудня й розведенні ще в трьох пунктах на лінії зіткнення.

Наступний саміт запланований через чотири місяці з моменту зустрічі. На ньому Путін, Зеленський, Макрон і Меркель збираються обговорити питання безпеки й політичні умови для проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей.

Крім того, на двосторонній зустрічі Зеленського і Путіна піднімалося питання транзиту й постачань в Україну російського газу. На газових переговорах у Мінську 20 грудня сторони домовилися про продовження транзиту через територію України на п’ять років.

12 грудня

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. П’ятеро осіб, які, за версією слідства, причетні до злочину, належать до військово-волонтерських кіл.

Хроніки перемог і втрат: чим жила Україна в 2019 році

Волонтер і дитячий лікар Юлія Кузьменко підозрюється у вбивстві журналіста Павла Шеремета (фото Віталій Носач / РБК-Україна)

Одну із підозрюваних суд відправив під домашній арешт, решту залишив під вартою. Правоохоронці вважають, що основним мотивом вбивства була дестабілізація ситуації в Україні.

Багато активістів, волонтерів та журналістів не згодні з поліцією, вказуючи на нестиковки в її версії події. На Майдані 22 грудня пройшла акція на підтримку трьох підозрюваних – Андрія Антоненка (Riffmaster), Юлії Кузьменко та Яни Дугар.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...