Томос очима ВВС: як українська церква йшла до автокефалії

76

Рік тому предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній приїхав у Константинополь отримувати томос про автокефалію.5 січня документ підписав Вселенський патріарх Варфоломій, а 6 січня – вручив його під час співслужіння.

Так закінчився майже річний вирішальний марафон українських православних на шляху до власної помісної церкви.

Скандали, протистояння з представниками Московського патріархату, чвари між невизнаними українськими церквами, які мали об’єднатись, – все це лишилось позаду.

Попереду були не менш драматичні події 2019-го, які стали важким випробуванням першого року новоствореної церкви.

Для Петра Порошенка автокефалія – головна подія останнього року правління. Його ім’я вписали у текст томосу.

ВВС ретельно стежила за всіма перипетіями та залаштунками шляху до томосу у Києві, Константинополі та Москві. Нагадуємо, як це було.

Квітень 2018

Весна 2018 року стала переломною для українських православних, які прагнули отримати автокефальну церкву.

У попередні кілька років президент Порошенко неодноразово їздив до Вселенського патріарха й вів перемовини про створення церкви.

17 квітня 2018 року Петро Порошенко зробив сенсаційну заяву – українське православ’я впритул наблизилась до автокефалії. І це могло статись вже влітку

Згодом співрозмовники ВВС пояснили, 9 квітня, коли президент зустрічався у Стамбулі з Вселенським патріархом, той принципово погодився надати томос.

Тоді ж ми дізнались про головне обґрунтування майбутньої української автокефалії.

Вселенський патріархат
Ієрархи Вселенського патріархату

У Константинополі вважають, що древня Київська митрополія була передана в управління Московського патріархату в 17 столітті тимчасово. Тому Вселенський патріархат має право повернути собі цю юрисдикцію і дати їй незалежність.

Для цього треба було направити до Константинополя листа за підписом українських єпископів від невизнаних тоді УПЦ Київського патріархату, УАПЦ та підлеглої Російській православній церкві УПЦ МП.

Також звернення до Варфоломія мали підтримати президент та парламент. Що останній і зробив 19 квітня.

Після цього синод Вселенського патріархату офіційно почав розглядати українське питання.

Інтригою тоді було, скільки ж представників УПЦ МП підписали звернення до Варфоломія. За даними різних джерел, підписів було більше десяти, а серйозно розглядали долучення до нової церкви майже двадцять.

Травень 2018

Стрімкий розвиток ситуації з автокефалією збентежив як Російську православну церкву, так і підпорядковану їй УПЦ МП.

Спочатку там скептично сприйняли майбутню автокефалію і назвали епопею з томосом “пшиком”.

“Щодо чергової спроби створення єдиної Церкви руками держави. Думаю я, що це все закінчиться великим пшиком, як це було багато разів до цього”, – написав тоді у Facebook заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич.

Голова інформаційного управління УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) в інтерв’ю BBC наполягав, що з вуст Варфоломія ніхто не чув “ані про українську автокефалію, ані про визнання розкольників, ані про те, що він може надати томос”.

Він казав, що рішення Константинополя почати розгляд українського питання ще нічого не значить.

порошенко філарет
Петро Порошенко та патріарх Філарет – одні з найголовніших дійових осіб історії з наданням українській церкві автокефалії

Заяви української влади та сигнали з Константинополя активізували і розмови про переходи парафій від УПЦ МП до невизнаної УПЦ КП, яка мала стати основою автокефальної церкви.

Конфлікт на Донбасі прискорював ці переходи. Проте це були тільки десятки випадків.

Тоді ми показували, яких проблем варто чекати, коли переходи стануть масовими після проголошення автокефалії.

Натомість в УПЦ Київського патріархату наприкінці травня прогнозували, що вже у найближчі місяці Константинополь надасть томос, а за кілька років більшість парафій УПЦ МП перейде до нової церкви.

Хоча у розмові з ВВС права рука патріарха Філарета архієпископ Євстратій (Зоря) визнавав, що через протидію Росії це може затягнутись.

Липень 2018

Навесні президент Порошенко сподівався, що томос може з’явитись до річниці хрещення Київської Русі – наприкінці липня.

Проте підготовка у Константинополі затягнулось. Патріарх Варфоломій діяв послідовно, але обережно.

З весни Константинополь почав інформувати інші помісні православні церкви про намір надати українській церкві автокефалію.

Робота цієї місії влітку ще тривала, а у боротьбу проти української автокефалії включилась Російська православна церква.

У липні ВВС опублікувала розслідування, як Константинополь готує український томос і як цьому намагається протидіяти Москва.

Ми пояснювали, що Вселенський патріарх відстоював право одноосібно надавати томос, як і у випадку інших церков, включно з російською. Натомість РПЦ наполягала, що українську автокефалію мають погодити інші помісні церкви.

Слідом за делегаціями з Константинополя, які об’їздили помісні церкви, їхали такі самі від РПЦ і лякали “кровопролиттями в Україні через томос”.

Російські бізнесмени, політики та навіть Володимир Путін намагались вплинути на Варфоломія, але той почав уникати зустрічей з росіянами.

руки
Літо 2018 року пройшло під знаком боротьби РПЦ проти намірів Варфоломія надати томос

До Варфоломія їздила і делегація Українського православної церкви Московського патріархату разом з “православним олігархом” Вадимом Новинським.

Згодом на Фанарі розповідали історії, як під час цього візиту представникам Вселенського патріархату начебто могли пропонувати гроші.

Проте в УПЦ МП цю інформацію відкидали.

Тоді ж ВВС дала свій прогноз щодо томосу – його мають надати до кінця 2018 року.

Вже тоді, як пізніше розповідали співрозмовники ВВС, у Варфоломія був готовий сценарій української автокефалії і підібрані його виконавці.

27 липня до Києва на відзначення річниці хрещення Київської Русі приїхала делегація Константинополя на чолі з митрополитом Еммануїлом Гальським .

Показово, що разом з ним приїхали архієпископ Даниїл Памфілійський (Зелінський) зі США та єпископ Іларіон Едмонтонський (Рудик) з Канади.

Серпень 2018

Кінець літа 2018 року став вирішальним для української автокефалії.

Процедурні моменти Вселенський патріарх майже завершив. Місії інформування закінчили свої поїздки.

Наприкінці серпня ВВС змалювала алгоритм і наступні кроки на шляху до автокефалії.

Але найперше, патріарх РПЦ Кирило зустрінеться з Варфоломієм та зробить останню спробу відмовити того від надання томосу.

І вже після цього в Константинополі мав зібратись синакс (збори усіх єпископів Вселенського патріархату) і принципово підтримати намір Варфоломія.

Зустріч Кирила та Варфоломія відбулась 31 серпня 2018 року у резиденції Вселенського патріарха на Фанарі.

Згодом у ЗМІ з’явились конспекти розмови, з яких стало зрозуміло, що бесіда пройшла на підвищених тонах. Патріархи навіть сварились, а Варфоломій закинув російському колезі брехню його представників про те, що отримав хабар за надання томосу Україні.

рпц
Патріарх РПЦ Кирило (ліворуч) та Вселенський патріарх Варфоломій 31 серпня зробили останню спробу порозумітись

Потім представник Константинополя у розмові з ВВС частково підтвердив автентичність надрукованих у грецьких ЗМІ конспектів.

Зустріч патріархів запам’яталась і курйозом. Коли патріарху Кирилу піднесли тацю з напоями, то він спочатку хотів взяти одну склянку, але хтось з помічників смикнув його за руку і направив до іншої. В мережі почали жартувати, що ледь не хотіли отруїти Варфоломія.

Але співрозмовник ВВС в Константинополі пояснив – Кирило повсюди возить власну їжу та воду, а тому його помічник просто вказав, в якій склянці була “рідна” вода.

Вересень 2018

На початку вересня відбувся синакс, на якому говорили переважно про Україну.

ВВС тоді детально пояснювала, що на ньому вирішили і що це значить.

Мова йшла про неканонічність підпорядкування Києва РПЦ в 17 столітті, право Константинополя надавати автокефалію, а також змінювати покарання та анафеми, накладені іншими помісними церквами.

Тоді ж відзвітували про об’їзд делегацією Константинополя всіх помісних церков й інформування їх про майбутній томос.

Варфоломій призначив власних екзархів в Україні – архієпископа Даниїла та єпископа Іларіона.

лавра
Києво-Печерська лавра – один із символів православ’я ще з часів Київської Русі

Співрозмовники ВВС розповіли, що головним завданням екзархів буде взаємодія з українською владою та церквами для створення автокефальної церкви і проведення об’єднавчого собору.

Чим вони одразу і зайнялись.

Рішення щодо екзархів показало серйозність намірів Варфоломія. Ми тоді детально розповідали про реакцію РПЦ і погрози Москви розірвати церковне спілкування з Константинополем. За цим сценарієм все і пішло у жовтні.

Суперечки про канонічне церковне підпорядкування Києва з часів хрещення і до наших днів були зрозумілі хіба що історикам.

Ми намагались якомога простіше пояснити усі етапи “битви за православний Київ” між Москвою та Константинополем.

В інтерв’ю ВВС лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв також розповів, як спілкувався з президентом Туреччини й переконував того сприяти появі томосу.

Жовтень 2018

9-11 жовтня у Константинополі відбулось засідання синоду Вселенського патріархату, від якого очікували рішення щодо української автокефалії і появи томосу.

Томос взагалі став словом осені 2019 року, й ми напередодні синоду пояснювали, що ж це таке.Пропустити Youtube допис , автор: BBC News Україна

Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Жовтневе засідання синоду викликало фурор в українських та російських ЗМІ.

Все подвір’я було заповнене журналістами, які через розбіжності і діаметрально протилежні погляди на томос самі ледь не побились.

У перший день синоду ми детально пояснили, чого можна від нього чекати. На фоні фейків та інформаційних вкидів навряд чи хтось в Україні дійсно знав, що саме оголосять в останній день синоду 11 жовтня.

Журналісти намагались отримати хоч якусь інформацію у речників патріарха або ж в екзархів, які краще за всіх володіли ситуацією.

Коли ж в патріархії було тихо і спокійно, а синод засідав за зачиненими дверима, ми розважались, знімаючи “котів Вселенського патріархату”.

Ввечері 11 жовтня митрополит Еммануїл Гальський у супроводі екзархів вийшов до журналістів та оголосив рішення щодо української автокефалії.

Томосу не було, але Вселенський патріархат виконав усю підготовчу роботу.

Спершу комюніке синоду здалось складним і заплутаним, але ВВС швидко розтлумачила, що це значить.

Синод
Митрополит Еммануїл (у центрі) в супроводі патріарших екзархів розповідає про результати синоду

Константинополь підтвердив намір надати автокефалію й зробив для цього кілька кроків. Перше – відновив свою юрисдикцію над Київською митрополією і відкликав листа 1686 року, яким передав її у тимчасове управління Москви.

Він скасував церковне покарання для предстоятеля УПЦ КП Філарета та визнав церковні сани усіх єпископів та священників тоді невизнаних церков – УПЦ КП та УАПЦ. Цим він відкрив шлях до канонічного собору, створення об’єднаної церкви і обрання її предстоятеля.

Більшість співрозмовників ВВС очікували, що собор і нова церква постане до наступного засідання синоду в кінці листопада. На ньому і мав з’явитись томос.

Російська православна церква дуже різко відреагувала на рішення синоду.

Архієпископ Климент в інтерв’ю ВВС сумнівався, що об’єднана автокефальна церква постане, а якщо так, до неї перейдуть одиниці.

Кирило
Патріарх Московський Кирило в Мінську напередодні cиноду РПЦ, який стане початком розриву з Константинополем

15 жовтня РПЦ розірвала церковне спілкування з Константинополем. Журналісти ВВС спостерігали за засіданням синоду РПЦ у Мінську і детально пояснили, що це значить.

Наступного дня в інтерв’ю ВВС голова відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон (Алфеєв) оцінив рішення Москви, заявивши, що “ми й без них проживемо”.

Ми також розповіли, як це рішення РПЦ позначиться на українцях, які є вірянами УПЦ МП.

Вже тоді було зрозуміло, що УПЦ МП продублює рішення про розрив.

Митрополит УПЦ МП Лука (Коваленко), який був членом синоду РПЦ, в інтерв’ю ВВС розповів, що для нього Константинополя більше не існує.

Листопад 2018

Листопад був не менш напруженим. Головні події тут спочатку розгортались в Україні.

Екзархи Константинополя розповідали ВВС, що провести собор треба було якомога швидше.

Вони мали важке завдання – спілкуватись з якомога більшою кількістю єпископів УПЦ МП і переконати їх долучитись до майбутньої автокефальної церкви.

Москва забороняла їм це робити, але одразу 18 єпископів УПЦ МП зустрілись з екзархами, як згодом пояснив нам екзарх Константинополя архієпископ Даниїл.

Вони були готові доєднатись до нової церкви, але з кожним днем тиск від керівництва РПЦ посилювався.

Тож зволікання з собором зменшували надії на представництво УПЦ МП.

ВВС зуміла зустрітись у Швейцарії з впливовим представником Константинополя – архієпископом Тельмінським Іовом (Гечею).

Він детально пояснив наступний алгоритм отримання томосу, а також канонічний статус усіх церков України після рішення Константинополя від 11 жовтня.

Порошенко і Варфоломій

В Україні підготовка до собору пробуксовувала і швидко знайти спільну мову навіть поміж колишніх УПЦ КП та УАПЦ не вдавалось.

В цей час Петро Порошенко полетів до Варфоломія у Стамбул. Там вони підписали договір про співпрацю.

Ми детально змальовували, що значить цей договір, головним положенням якого була передача у користування Константинополю Андріївської церкви у Києві як власного представництва (ставропігії).

А ще пояснювали, які розбіжності заважають швидко провести собор і чому ключову роль у цьому відігравав Філарет. Константинополь дав чіткий сигнал, що Філарет не має очолити автокефальну церкву.

Співрозмовники ВВС вказували, що попередньо собор мав відбутись у Києві 21 листопада. Але погодити всі деталі не зуміли і його перенесли майже на місяць.

Президент Порошенко намагався зустрітись з усіма єпископами УПЦ МП і переконати долучитись до нової церкви. Проте єпископи зібрались у Києво-Печерській лаврі та їхати до Порошенка не захотіли. Згодом до президента в Український дім, як дізналась ВВС, приїхали тільки троє.

Один з тих, хто підтримував автокефалію і не доїхав до Порошенка, митрополит Черкаський і Канівський Софроній.

Митрополит Софроній
Митрополит Софроній так і не долучився до ПЦУ

ВВС з’їздила до нього. Під час розмови він багато розповідав про підтримку автокефалії і успіх майбутньої церкви. Проте сам він врешті на собор так і не поїхав.

Останній “український синод” у Константинополі відкрився 27 листопада. Від нього чекали остаточного рішення і появи томосу. Принаймні, це анонсував Петро Порошенко.

Проте собор в Україні не провели, так само як і не погодили статут майбутньої церкви, а тому рішення синоду було складне і на перший погляд малозрозуміле.

Одразу ж у Стамбулі ми пояснили, що це значить і коли ж нарешті чекати на томос.

павленко
Ростислав Павленко – головний перемовник щодо томоса від України. Після рішення синоду від 29 листопада під дощем пояснює журналістам, що це значить

Ще перед синодом Константинополь назвав дедлайн для собору – грудень 2018 року.

29 листопада синод затвердив проєкт статуту майбутньої церкви, який і мали схвалити на соборі.

Синод тоді все ж таки схвалив текст томосу, проте офіційно про це не сказали. Залишили цю новину на післясоборний час.

Тоді ж визначили і дату собору в Києві – 15 грудня, але і це вирішили одразу не афішувати. Про неї співрозмовники ВВС розповіли тільки під обіцянку до офіційного повідомлення не розголошувати.

Грудень 2018

На початку грудня стала відома дата собору – 15 грудня. Тоді Вселенський патріарх розіслав запрошення з цією датою усім православним архієреям, включно з представниками УПЦ Московського патріархату.

Скільки з них прийде і як вони вплинуть на вибори предстоятеля?

Від цього залежало, хто очолить майбутню Православну церкву України. Чим їх було б більше, тим суттєвіше вони вплинули на обрання предстоятеля. Якби їх прийшло два-три десятки, то вони б могли претендувати на обрання предстоятеля зі своїх лав.

Не менше питань було і щодо формату участі у соборі єпископів та мирян, а також голосування. Нам тоді це пояснили співрозмовники ВВС у Константинополі.

Джерела ВВС називали найімовірнішого предстоятеля нової церкви, але до останнього моменту трималась інтрига й перемовини з Філаретом про умови відмови від балотування.

собор
Собор у Святій Софії 15 грудня

12 грудня в УПЦ КП офіційно визнали, що Філарет не стане предстоятелем церкви.

Наступного дня стала відома і дата вручення томосу – 6 січня 2019 року.

Неформально тоді ж говорили і про ставленика Філарета – митрополита Епіфанія (Думенка), одного з найближчих до нього єпископів.

Собор 15 грудня під головування митрополита Еммануїла Гальського пройшов напружено і драматично.

До останнього були великі шанси, що вибори може виграти надзвичайно впливовий митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), якого врешті за наполяганням Філарета змусили зняти свою кандидатуру у другому турі голосування, куди він вийшов разом з Митрополитом Епіфанієм та представником УПЦ МП митрополитом Симеоном (Шостацьким).

На собор дійшли тільки двоє єпископів УПЦ МП, що давало замало легітимності для назви “об’єднавчий”.

Попри всі перипетії, предстоятелем ПЦУ таки став митрополит Епіфаній.

Якого тієї ж ночі, як тоді повідомили джерела ВВС в Константинополі, Варфоломій благословив та запросив отримати томос.

Січень 2019

Отримання томосу було святом не тільки для нової церкви, а й успіхом президента Порошенка, який зробив тему “церковної перемоги над Росією” фішкою передвиборчої кампанії.

Патріарх Варфоломій розтягнув церемонії на два дні.

5 січня в резиденції на Фанарі влаштували святкову подію для підписання томосу патріархом.

Туди приїхав “десант” українських політиків та чиновників, які у цей час зустрічались з керівництвом Туреччини.

В Україні чекали томосу на святвечір Різдва за юліанським календарем 6 січня, а в Константинополі, який живе за григоріанським календарем, це вже було Водохреще.

Або свято “Епіфанія”, як його називають греки. На Фанарі жартували, що спеціально підбирали день для вручення томосу митрополиту Епіфанію.

Варфоломій
Варфоломій підписує томос
Варфоломій та Епіфаній
Вручення томосу

Варфоломій та Епіфаній на свято Вознесіння за григоріанським календарем співслужили, після чого предстоятель ПЦУ отримав томос про автокефалію.

Показово, що Епіфаній не взяв із собою колишніх предстоятелів неканонічних УПЦ КП та УАПЦ, натомість туди приїхали експредставники УПЦ МП митрополити Симеон та Олександр (Драбинко), а також головний конкурент Епіфанія на соборі – Михаїл.

Атмосфера на Фанарі була надзвичайно святкова, приїхали навіть паломники з України. Проте не обійшлось без сварок з російськими журналістами – цього разу з охороною та помічниками Петра Порошенка.

Порошенко був чи не найголовнішою зіркою цих днів, а фотографія ВВС його задоволеного обличчя в момент підписання томосу стала мемом у мережах.

Завершенням майже річного марафону з українською автокефалією для ВВС стало перше і поки що єдине інтерв’ю українським ЗМІ екзарха Константинополя в Україні владики Даниїла.

Він відверто та прямо розповів про всі проблеми на шляху до автокефалії. Це інтерв’ю мало резонанс в Україні й ще довго журналісти та експерти звертались до цієї розмови як позиції Константинополя з головних питань автокефалії.

Перший рік церкви

Він виявився не менш драматичним, ніж сам шлях до томосу.

Петро Порошенко, який підтримував створення ПЦУ, вибори програв, а його наступник Володимир Зеленський до православної автокефалії ставиться нейтрально.

Хвиля переходів від УПЦ МП до ПЦУ спала, а загалом намір змінити юрисдикцію поки що висловили близько 600 парафій з понад 12 тисяч.

Весна і початок літа 2019 року пройшли під знаком боротьби за владу в ПЦУ між предстоятелем Епіфанієм та Філаретом, який забажав сам керувати автокефальною церквою.

У найкритичніший момент для себе Епіфаній в інтерв’ю ВВС розповів про причини конфлікту та намагання Філарета відсторонити його від управління.

Врешті Філарет програв у цій боротьбі. Він намагається відродити Київський патріархат з кількома єпископами з Росії.

Філарет
Колишній патріарх Філарет прагне зберегти Київський патріархат

Попри труднощі, ПЦУ почали визнавати інші помісні церкви. Владика Даниїл прогнозував, що перші визнання відбудуться навесні 2019 року, але це сталось тільки восени.

Першою ПЦУ визнала Грецька церква, а за нею пішов і Олександрійський патріархат. З усіма, хто визнає ПЦУ, Російська православна церква одразу ж розриває церковне спілкування.

Митрополит Епіфаній до річниці створення ПЦУ дав розгорнуте інтерв’ю ВВС.

Він анонсував як нову хвилю переходів парафій до автокефальної церкви, так і нові визнання в 2020 році. А найголовніше, розповів, як поводився сам Епіфаній.

Рік на чолі церкви зробив його впевненішим та мудрішим, що відчувалось в розмові.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...