Сергій Пархоменко: Українцям все більш і більш стає очевидним, що ані національної свідомості, ані національної ідентичності у Зеленського нема.

108

“Нє нужен нам бєрєг турєцкій, і “НАТА” нам нє нужна! А нужен нам парєнь савєцкій, каторим гардітса страна!”

– іронізує Сергій Пархоменко, член Координаційної Ради Руху опору капітуляції в себе на фейсбук-сторінці.

“Українцям все більш і більш стає очевидним, що ані національної свідомості, ані національної ідентичності у Зеленського нема. Ніякої ідентичності взагалі!

І чим далі, тим більше ця відсутність ідентичності вилазить на поверхню і підриває довіру до президента з боку суспільства.

«Какая разніца», «договоріться посєрєдінє» – це не вигадані його технологами словесні конструкції. Ці вислови давним-давно закладені в свідомості нинішнього президента. Схоже, Зеленський комплексує з приводу того, що йому довелося жити в країні, яка не є передовою економікою світу, а відчайдушно бореться за виживання. Він не пишається, а комплексує з приводу свого єврейського коріння. Аналогічно комплексували деякі діячі більшовицької партії єврейського походження, які записувалися в паспорті як «рускій» і при цьому іноді поводилися як відверті антисеміти.

До речі, Зеленський в номерах «95 кварталу» також підживлював побутовий антисемітизм, доносячи до публіку через комічні сценки меседжі, що буцімто всі євреї хитри й жадібні (така собі форма інформаційного антисемітизму).
То чи варто дивуватися, що теперішній президент порівнював Україну з повією, мешканців Західної України виставляє рагулями, а мешканців Донбасу – бандитами. Пригадується ще одна його сценка про колаборантів з так званих «ДНР/ЛНР», в якій він запустив в ефір меседж про донбасівців «нєчто срєднєє мєжду Украіной і Росієй». Що ж, мабуть Зеленський вважає себе чимось «срєднім» між українцем і росіянином (звідти і переконання, що десь посередині домовимося).

Всі його фрази і дії вказують, що він досі не усвідомлює, що Росія агресор, що для більшості українців справжні герої – це вояки армії УНР, УПА, АТО/ООС, а не Лобановський з Малевичем, що більшість українців хоче в НАТО, а не позаблоковості. Дійсно, яка різниця, з ким воюємо? Яка різниця, якою мовою говоримо і яких героїв вшановуємо? Яка різниця – томос чи «термос»? Яка різниця, хто ти за походженням і громадянином (і не просто громадянином, а президентом!) якої держави ти є? Отака логіка Зеленського.

У мене вже нема ілюзій щодо того, що перед нами Янукович-2. Дії влади вказують, що вона все більше і більше калькує режим Януковича. Політику Офісу Зеленського можна охарактеризувати двома словами – колабораціонізм і капітулянтство. Подібне було і за Януковича. Та чим могло бути інакше – Яник теж не мав національної ідентичності, він вважав себе «донецьким пацаном», чимось «середнім» між українцем і росіянином.

«А нужен нам парєнь донєцкій, которим гордіться страна!» – співали колись прихильники Януковича в 2009 році. Зараз у нас щось схоже – тільки тепер у нас не «парєнь донєцкій», а «парєнь совєцкій». Може цьому «парню» і «какая разніца». Але нам – точно ні. І нам очевидно – такий президент становить небезпеку для існування України. Нам такий «преЗедент» не потрібний!

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...