Уряд Гончарука й велика приватизація: що, коли і на яких умовах продаватимуть

0 80

Україна розпочинає наймасштабніший у своїй історії розпродаж державного майна. В чому особливість великої та малої приватизації за версією уряду Олексія Гончарука.

Наприкінці 2019-го року український уряд передав у розпорядження Фонду державного майна 530 об’єктів так званої малої приватизації та 23 великих підприємства, загальна стартова ціна яких перевищуватиме 250 мільйонів гривень.

Які саме держпідприємтства підуть з молотка?

До аукціону вже почали готувати готель “Президент”, “Об’єднану гірничо-хімічну компанію”, завод “Електроважмаш”, шахту “Краснолиманська” та “Одеський припортовий завод”. Як пояснив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко, де-факто підприємства будуть виставлені на продаж не раніше осені: “Процес, процедура виведення їх для інвестицій займає приблизно дев’ять місяців. Це вибір радника, це аудит, це маркетинг і потім аукціон”.

Для “Одеського припортового заводу” вже закінчилися два перші етапи підготовки, попри це пристрасті довкола нього не вщухають. Минулого тижня затримали трьох осіб, які намагалися дати хабар п’ять мільйонів доларів голові Фонду держмайна за призначення директора на це підприємство.

Набагато активніше відбуваються торги за об’єкти малої приватизації. У Фонді держмайна очікують ще більше прогресу після того, як запрацював сайт, на якому представлений повний перелік усього доступного для придбання майна. На ньому можна переглянути фотографії рухомого і нерухомого майна та компаній, ознайомитися з документами і навіть подати заявку на участь в електронному аукціоні. Продажі відбуваються на платформі “Prozorro. Sales”.

Готель “Дніпро” – один із перших великих обєктів приватизації

Одним із найпривабливіших об’єктів малої приватизації у Фонді держмайна вважають київський готель “Дніпро”. Його обіцяють виставити на продаж вже навесні. Розташований в самому центрі столиці, з багатою історією, великим номерним фондом і панорамним рестораном торги за готель планують розпочати з ціни до 10 мільйонів доларів.

Аби фінальна вартість стала в рази більшою, днями тут призначили нову виконавчу директорку. Їй у вкрай стислі терміни і без залучення додаткових грошей треба перетворити готель на привабливий бізнес актив. Еліна Сапожкова раніше працювала у великих мережевих готелях і вже визначилась, на що саме робитиме акцент в промоції “Дніпра”.

“Є такий дуже цікавий момент для готельєрів, кажуть: в чому полягає твоя унікальність? Цей готель знаходиться у самому центрі. Це велика цінність для гостей і це дуже велика цінність для інвестора”, – пояснює нова директорка. Наступним після готелів “Дніпро” і “Президент” на продаж можуть виставити й “Україну”.

Чи готові інвестори вкладати в Україну?

За словами київського фінансового аналітика Сергія Фурси, нинішня макроекономічна ситуація чи не найкраща за останні двадцять років. Це зумовлює неабиякий інтерес інвесторів до України. Однак від ведення бізнесу і вкладання коштів у країну їх стримує декілька факторів, пояснює Фурса: “Коли інвестор приходить в Україну, він не запитує: “Скажи мені, як заробити?” Він каже: “Стоп! Я знаю, як заробити. Забезпеч мені безпеку моїх інвестицій”. І от з безпекою інвестиції, як наголосив Фурса, наразі в Україні є найбільша проблема. “Це з одного боку українські суди, які виносять не правосудні рішення. З іншого боку, українські силовики, які чинять тиск на бізнес. При чому це може бути й іноземний бізнес, і внутрішній бізнес”, – каже Фурса.

Ще однією проблемою, на думку аналітика, є несвоєчасність приватизації для окремих підприємств. “На жаль, втрачено забагато цього часу і деякі об’єкти приватизації, такі як наприклад “Центренерго” вже навряд чи зацікавлять іноземного інвестора”, – вважає Фурса. Такий прогноз він робить, виходячи із сучасних тенденцій світової економіки. “Ну дуже важко уявити, як хтось зараз купує вугілля, бо воно просто неекологічне”, – пояснює Сергій Фурса. Основним видом діяльності “Центренерго” є виробництво електроенергії, при чому ця електроенергія виробляється переважно на енергоблоках, які працюють на вугіллі.

Ризики від приватизації

Якщо інвесторів турбує, чи безпечно вкладати гроші в державне майно в Україні, самі українці переймаються тим, чи не віддадуть на продаж надважливі державні компанії та яка доля чекає на підприємства після їх приватизації. Тут варто зауважити, що уряд передав на розгляд Верховної Раді перелік з більш ніж 200 стратегічних підприємств, які не можуть бути приватизовані, бо забезпечують обороноздатність, енергетичну незалежність країни або є природними монополіями і критично важливими для країни компаніями.

Водночас у Фонді держмайна запевняють, продавати державні компанії абикому не будуть. В умовах продажу чітко пропишуть цільове призначення об’єктів, екологічні та соціальні умови. А у випадку їх порушення майно може піти на реприватизацію. “Звісно, разом з правоохоронними органами ми будемо аналізувати покупця, – каже голова Фонду держмайна Сенниченко. – По-перше, щоб це не були покупці з країни, з якою у нас відбувається війна. А по-друге, щоб це були ті, як ми кажемо, компетентні інвестори, які зацікавлені в розвитку підприємства”.

Кінцева мета приватизації

Загалом за рахунок приватизації державного майна влада сподівається вирішити одразу кілька проблем: позбутися неприбуткових активів, поповнити державний бюджет на 12 мільярдів гривень і знизити рівень корупції. Така мета не оригінальна, але в попередні роки план приватизації вдавалося виконати не більше ніж на один-три відсотки. Цього разу, на думку експертів, шанси вищі через злагодженість дій президента, уряду та парламенту.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...