Типовий обман: як “Россия 24” знімає передачу про Україну

102

Російський канал “Россия 24” почав показувати програму “Типичная Украина”. Її автор та ведучий – Кирило Вишинський, який понад рік провів в українському СІЗО за звинуваченням у державній зраді та прилетів до Москви у вересні минулого року після обміну полоненими. Він вбачає завдання програми в тому, щоб розповісти російському глядачеві про сусідню країну, а не її політику.

ВВС подивилася перші випуски і переконалася, що навіть принципово неполітичну програму на російському телебаченні виявилося зробити непросто. Але можливо – якщо не говорити українським героям програми, що їх покажуть на забороненому в їхній державі телеканалі, та представлятися співробітниками українських ЗМІ.

На противагу іншим програмам про Україну на російському телебаченні тут немає суперечок про діяльність київської влади і конфлікт на Донбасі, зате розповідають про український борщ, чорнозем і запорізьких козаків та й взагалі всіляко просувають ідею близького, зрозумілого і братнього українського народу.

“В цілому ми розповідаємо про країну і нічого не вигадуємо”, – говорив про свою передачу власник українського та російського паспортів Вишинський, який після приїзду до Москви став виконавчим директором інформагенції “Россия сегодня”.

“Пожывемо-побачымо”

Перший випуск “Типичной Украины” вийшов на екрани 29 січня цього року. Всього, заявив Кирило Вишинський “Российской газете”, планують показати 40 програм по 26 хвилин.

План кожної з них типовий: Вишинський вітає глядачів, стоячи в студії, оформленій у вигляді кухні – адже саме на кухнях, за його словами, ведуться найдушевніші розмови.

На барному столику перед Вишинським стоїть статуетка корови, за його спиною видно портрет Тараса Шевченка.

Також в оформленні студії можна помітити мініатюрну модель “горбатого” “Запорожця”, шалик з емблемою київського “Динамо” десятирічної давності, вишитий рушник і вставлена в скляну рамку обкладинка журналу “Україна” від липня 1976 року.

Час від часу, розмірковуючи про якийсь аспект життя сусідньої країни, Вишинський прикріплює тематичні магнітики на холодильник “Донбасс” блакитного кольору. Одним словом, “типова українська кухня”.

Вышинский

Звертаючись до глядачів, ведучий раз пораз вживає українські слова. Для глядачів, які не розуміють мови, на екрані тут же дають переклад цих вставок на російську: так можна негайно дізнатися значення слів “тыповый” чи “пожывемо-побачымо” – автори “Типичной Украины” обрали саме такий спосіб їхньої графічної передачі. Часом українські слова з’являються в титрах з помилками – приміром, “на останок”, яке мало б писатися разом.

У кожній програмі показують по два сюжети про історію та культуру України чи повсякденне життя українців. У перерві між сюжетами Вишинський розмовляє із запрошеним експертом – вихідцем з України, який нині мешкає в Москві.

Герої сюжетів – як російські експерти, так і українці: не лише директори музеїв і наукові співробітники, що розмірковують, приміром, про історію України, але й “маленькі українці” – селяни або звичайні перехожі з київських вулиць.

Тональність “Типичной Украины” разюче контрастує з іншими присвяченими Україні шоу на російському телебаченні. Тут немає дискусій на підвищених тонах, звинувачень на адресу Києва та київських політиків, не згадують про військові дії на Донбасі та анексію Криму.

Своїм глядачам Вишинський розповідає, наприклад, про способи приготування борщу, про різні оцінки постаті Богдана Хмельницького, який ініціював перехід запорозьких козаків під владу російського царя, чи про глобальне потепління, яке незабаром може спричинити відмову Києва від російського газу.

“Після виборів Зеленського були позитивні новини про те, що треба налагодити (з Україною) стосунки, діалог. Але потім і потік позитивних новин вичерпався. Напевно, сама поява такої передачі не випадкова. Значить, можна вже й таке в контексті якогось потепління та діалогу, зміни куратора”, – каже ВВС російський соціолог, заступник керівника московського “Левада-центру” Денис Волков.

Борщ
Борщ, козаки і чорнозем – теми програми Вишинського про Україну без політики

Те, з яким завзяттям українські учасники програми спілкуються з “Типичной Украиной”, з самого початку викликало підозри. Канал “Россия 24” має в Україні стійку репутацію “рупора кремлівської пропаганди”. Його трансляція тут заборонена ще з літа 2014 року.

ВВС з’ясувала, що значну частину українських героїв програми Кирила Вишинського ввели в оману або їм просто збрехала знімальна група “Типичной Украины”.

“Це підстава”

Директорка київського музею гетьманства Галина Ярова перепитує: “Вишинський? Це той, якого випхали з України? Така неприємна людина, страшна”.

Про те, що вона була однією з учасниць програми Кирила Вишинського “Типичная Украина”, Ярова дізнається від кореспондента ВВС та спочатку не вірить.

“Напевно, десь вирізано зі старих зйомок. До нас до музею багато журналістів приїжджало, російських теж, але це ще до війни було”, – каже вона.

І тільки переглянувши в Youtube другий випуск “Типичной Украины”, Ярова згадує: “У січні мені подзвонили люди. Сказали, що знімають передачу про українське козацьке військо, хочуть поспілкуватися. Я з такою гордістю готувалася”.

Один із сюжетів програми Вишинського ставив питання, ким були запорозькі козаки – степовими лицарями чи розбійниками (однозначної відповіді на нього “Типичная Украина” не давала).

“Вони сказали, що представляють UA:Суспільне. Потім – що вони звідти пішли, і у них своя студія, на якій вони знімають передачі для “Суспільного” і регіональних телекомпаній. Я дуже поважаю “Суспільне”, часто дивлюся цей канал. Я не дуже добре почувалася, але стільки всього їм розповіла! А з мене зробили ідіота, речення повиривали з контексту”, – сумно сміється Ярова.

Керівник Національної суспільної телекомпанії України Зураб Аласанія заявив ВВС, що суспільний мовник не співпрацює з телеканалом “Россия 24” “однозначно і категорично”.

Вишинський
Після того, як Вишинський обміняли на Олега Сенцова і українських моряків, журналіст отримав посаду топ-менеджера в агентстві “Россия сегодня” і місце в президентській Раді з прав людини

У сюжеті, показаному в програмі Вишинського, Ярова розповідає, як колись після взяття Дюнкерка козаки поверталися додому через всю Європу, а тодішні монархи обмінювалися між собою депешами: мовляв, козакам обов’язково потрібно заплатити, бо голодні козаки – це дуже загрозливо. У розмові з ВВС каже, що поза контекстом її коментар є образливим щодо козаків.

Інші герої цього сюжету, директор одеського музею чорноморського козацтва Сергій Шпак та професор-історик Одеського ж університету Тарас Гончарук, теж були не в курсі, що їх знімають для передачі Вишинського. Знімальна група, згадує Шпак, представилася журналістами агенції УНІАН, які співпрацюють з телеканалом “1+1” (обидва ЗМІ належать олігархові Ігорю Коломойському).

“Агенція УНІАН не займається теле- та кіновиробництвом, і жоден з наших співробітників не отримував завдань про проведення зйомок в музеї чорноморського козацтва останніми роками, – заявив ВВС генеральний директор УНІАН Михайло Ганницький. – А також ТОВ УНІАН не перебуває у жодних контрактно-правових або партнерських тощо відносинах з російськими пропагандистами, до переліку яких ми відносимо проєкт “Россия 24”.

Знімальна група “Типичной Украины” провела в Одесі кілька днів, її журналісти казали Шпаку та Гончаруку, що знімають документальний фільм про козаків, спілкувалися зі своїми співрозмовниками по-українськи, але казали, що якщо на камеру вони захочуть коментувати російською, то нічого страшного.

“А ми їх ще шаурмою нагодували, такими вони голодними були… Знав би, що вони “Россия 24″- просто не витрачав би на них свій час”, – згадує Тарас Гончарук.

Для сюжету про те, які винаходи українців змінили людство, знімальна група зустрічалася з заввідділом новітньої історії Музею історії Києва Анатолієм Збанацький.

Він був упевнений, що спілкується з журналістами того ж “Суспільного”, які знімають документальний фільм про сім’ю Патонів.

Коли Збанацький дізнається від кореспондента ВВС, що став коментатором на російському телебаченні, зітхає: “Це підстава, вони мені набрехали. Я такого зовсім не очікував”.

“Нас просто використали, – каже Галина Ярова з київського музею гетьманства. – Я так засмутилася вранці, коли це все передивилася”.

Подивитися на гусей

У шоці від потрапляння на екрани російського телебачення виявилися не тільки наукові співробітники.

“Мати рідна, та я сьогодні інфаркт з цими телебаченнями отримаю”, – зустрічає Лідія Микитівна звістку про те, що її чоловік, літній фермер Іван Федорович з села Літки під Києвом, став героєм топ-сюжету першого випуску передачі Кирила Вишинського.

фермер
Фермер Іван Федорович теж нічого не знав

Сюжет був присвячений українському чорноземові й дискусії про те, чи варто Україні відкривати ринок землі сільськогосподарського призначення.

Іван Федорович показує журналістам свій трактор, водить по двору, ходить перед камерою по полю. Розповідає, що продавати землю, на його думку, неправильно.

Він би й зараз підписався під цими словами. Але, каже Іван Федорович, якби знав, що його слова покажуть на російському телеканалі, не пустив би журналістів на поріг.

“Їх взагалі заборонити треба, ці російські канали, щоб вони сюди не їздили”, – каже Іван Федорович. І пояснює, що потрапив на екрани російського телебачення не навмисне, його “підставили”.

“Тут у нас в селі художник живе один, я до нього по-дружньому ставлюся, він моїх онуків малювати вчив. Заходить він до мене і каже: приїде до тебе мій син, розкажеш йому, чи будеш землю продавати? Вони приїхали: сказали, що знімають про життя українського селянина, нічого про російський канал він не говорив”, – гарячкує він і рветься негайно зателефонувати цьому художникові й насварити його за свою несподівану славу.

“З іншого боку, нічого ж страшного не сталося: побачать росіяни моїх гусей, подивляться, як ми живемо”, – заспокоює себе він.

Єдине, що радує Івана Федоровича: його прізвище в сюжеті написали неправильно – отож, якщо хто буде шукати, то навряд чи знайде.

Не відгороджуватися стінами

Втім, деякі герої сюжетів “Типичной Украины” цілком усвідомлювали, що їхні коментарі з’являться на російському телебаченні. Кожен з них мав власні причини погодитися на таку пропозицію.

“А хіба він засуджений?” – співробітниця Центру гуманітарної освіти Національної академії наук України Тетяна Суходуб відповідає питанням на питання про те, чи відчувала вона сумніви перед тим, як погоджуватися бути учасницею програми Кирила Вишинського.

Вона була однією з героїнь сюжету про “першого самобутнього філософа Російської імперії” Григорія Сковороду.

“Що я [журналістам] розповіла, вони передали. У мене до них претензій немає… І взагалі у нас в країні свобода слова. Стежити треба за тим, що в державі відбувається, а не хто що кому сказав”, – резюмує Суходуб.

Костянтин Бондаренко, один з найвідоміших українських політологів, виступив коментатором для сюжетів у двох перших випусках “Типичной Украины” – у якості історика, яким він і є за освітою. У розмові з ВВС стверджує, що зробив це на особисте прохання Вишинського, якого Бондаренко вважає своїм другом, “незважаючи на всі його перипетії”.

Він не дивився жодного випуску “Типичной Украины”, однак вважає, що такі передачі сьогодні потрібні.

“Ми в жодному разі не повинні відгороджуватися інформаційними стінами, ми повинні принаймні комунікувати в інформаційному просторі”, – говорить Бондаренко ВВС.

А винахідник та волонтер Євген Найштетик описує себе в Facebook як “майдауна, карателя і європейського лібераста”. До чинної російської влади ставиться скептично, на територію Росії в’їзд Найштетику, за його ж словами, заборонений. Тому, коли його запросили стати коментатором для сюжету про українські винаходи, що змінили світ, він дещо здивувався. А потім – погодився.

“Звичайно, будь-який канал з РФ має в Україні сумнівну репутацію. Але я керувався тією логікою, що якщо ми нічого не робимо в їхньому інформаційному просторі, то ми просто є жертвою. Ми повинні проникати в їхній простір, а не поводитися як жертва” , – пояснює він своє рішення в розмові з ВВС.

“Я вважаю, це було не даремно. У ізраїльтян є таке прислів’я: якщо ваш ворог витрачає час на розмову з вами, використовуйте його на повну”, – сміється Найштетик.

“Вперше чую”

Автором усіх сюжетів для дебютних трьох випусків “Типичной Украины” значиться Олександр Мікляєв.

Пошуковики журналіста з таким іменем та прізвищем не знаходять. У кадрі він теж жодного разу не з’являється. Проте ведучий “Типичной Украины”, виконавчий директор міжнародної інформагенції “Россия сегодня” Кирило Вишинський в розмові з ВВС пояснив, що це псевдонім.

На питання про те, чи в курсі він, що його колега періодично представляється працівником українських ЗМІ, Вишинський відповів: “Я про це вперше чую”.

ВВС з’ясувала справжнє ім’я автора щонайменше кількох сюжетів, показаних в “Типичной Украине”. Свого часу він працював у Національній телекомпанії України – попередниці суспільного мовника, чиїми співробітниками представлялися члени знімальної групи.

Керівник UA:Суспільне Зураб Аласанія заявив ВВС, що ця людина вже кілька років не має жодного стосунку до компанії.

Розпитати цього кореспондента про те, як готується “Типичная Украина” і як будуються відносини з героями, не вийшло.

“А чому я повинен це розповідати? Звідки я знаю, хто це і що це?” – відповів він на перше ж питання ВВС і кинув слухавку.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...