Мед чи “мед”: що експортує Україна в ЄС?

1 223

Одне з найбільших європейських об’єднань виробників агропродукції підозрює Україну в експорті до ЄС меду, розбавленого цукровим сиропом. Українці відкидають звинувачення. DW розбиралася.

Український експорт до ЄС час від часу стає джерелом суперечок між Києвом і Брюсселем. Лише минулого року сторони домовлялись, як владнати скандал довкола української курятини, котрий спалахнув через винахідливість її виробників. Конфлікт щодо мораторію на вивезення необробленого лісу з України досі не залагоджений. Нині ж з’явилися закиди на адресу українського меду.

У чому підозрюють українських експортерів?

Одне з найбільших об’єднань виробників агропродукції Євросоюзу Copa-Cogeca в лютому заявило про “кризу” на ринку меду. “Життєздатність бджільництва в Європі сьогодні під загрозою”, – йдеться у документі, опублікованому організацією. Причиною кризи у Copa-Cogeca називають “неприйнятну конкуренцію”, яку європейському меду складає зростання імпорту “продуктів, які продаються як “мед” за вкрай низькими цінами з третіх країн, передусім Китаю та України”.

Найдешевший мед в одному з брюссельських супермаркетів маркований як суміш меду з країн ЄС і не ЄС (України)

Найдешевший мед в одному з брюссельських супермаркетів маркований як “суміш меду з країн ЄС і не ЄС (України)”

Основну увагу організація приділяє Китаю, зазначаючи зокрема, що визначення меду в законодавстві КНР не відповідає нормам у ЄС. “Експерти оцінюють, що загальний обсяг китайського імпорту “меду” складається з 70 відсотків цукрового сиропу та 30 відсотків меду”, – йдеться у документі.

Щодо українського меду зазначається про зростання імпорту з 20 тисяч тонн 2013 року то 47 тисяч тонн 2017 року та про падіння цін на нього до 1,69 євро за кілограм у 2019-му. “Ці обсяги та ціни дають підстави для підозри, що в Україні використовують цукровий сироп, який неможливо виявити”, – зазначають у Copa-Cogeca.

Для виходу з “кризи” в Copa-Cogeca запропонували понад 15 кроків, яких компанія очікує від ЄС. Серед них детальне маркування походження меду, підтримка бджолярів у Євросоюзі та просування “європейського меду”. Керівник робочої групи з меду Copa-Cogeca Етьєн Бруно заявив, що його організація намагатиметься переконати Єврокомісію та євродепутатів вдатися до дій.

Офіційні реакції

У Єврокомісії дуже обережно прокоментували заяви Copa-Cogeca, заявивши, що “відкриті обговорити пропозиції організації”. Єврокомісія вже щорічно виділяє на підтримку бджільництва 40 мільйонів євро та запропонувала збільшити цю цифру до 60 мільйонів, повідомили DW у пресслужбі інституції 26 лютого.

Торговий представник України Тарас Качка закиди Copa-Cogeca назвав “чутками і наклепами”. “Кожен кілограм українського меду, який потрапляє до ЄС, відповідає вимогам ЄС”, – зазначив він у коментарі DW.

Тарас Качка

Тарас Качка (фото з архіву)

Примітним є те, що 6 лютого набрав чинності наказ українського мінагрополітики про вимоги до меду. Визначення меду в ньому є обов’язковим і фактично повторює норми Євросоюзу. Раніше стандарти були добровільними. Проте, за словами Качки, український експорт відповідав вимогам ЄС задовго до цього наказу. “Якщо хтось і може шахраювати з українським медом, то це дистриб’ютори всередині ЄС”, – зазначив урядовець.

Україна наростила експорт до ЄС

Бруно з Copa-Cogeca заявив DW, що підозри щодо України засновуються лише на аналізі цифр. Можливості робити лабораторні тести його організація не має. “Коли аналізуєш статистику щодо України, то це щось цілковито божевільне”, – каже він і називає “неможливим” збільшення Україною свого експорту в багато разів.

Статистика і справді вражає. За даними Євростату, у 2011 році ЄС купив в Україні п’ять тисяч тонн меду, 2015-го – 20 тисяч тонн, а у 2017 році – 47 тисяч тонн. Таке зростання не можна пояснити лише початком дії зони вільної торгівлі, адже квота на безмитний експорт українського меду спершу складала п’ять тисяч тонн, а цього року зросла до шести тисяч тонн. Після вичерпання квоти, мито складає 17,3 відсотка.

Скільки меду виробляє Україна

Віцепрезидент Спілки пасічників України Андрій Бажин погоджується з тим, що український експорт зростав останніми роками “шаленими темпами”, проте вказує, що, лише за офіційними даними, Україна вже давно виробляла близько 70 тисяч тонн меду на рік. За його словами, раніше цей продукт переважно споживали всередині країни. Проте після падіння економіки у 2014-15 роках українці стали споживати менше меду, який не є предметом першої необхідності. “Тому ринок був змушений розвернутися і шукати, куди продавати вироблений мед”, – зауважує Бажин.

Його слова підтверджують і дані Державної служби статистики України. Протягом останнього десятиліття виробництво меду коливалося від 60 до майже 75 тисяч тонн щороку. При цьому в 2011 році загальний експорт українського меду склав близько десяти тисяч тонн, а у 2018 році – майже 50 тисяч тонн.

За словами Бажина, в Україні майже 400 пасічників, проте цю цифру неможливо довести. Вирішення цієї проблеми він бачить у спрощенні реєстрації пасічників, яка має бути безплатною. Якщо країна зможе фактично доводити таку кількість, це дозволить зняти всі сумніви у виробництві Україною понад 70 тисяч тонн меду, каже Бажин. Також Спілка пасічників України просуває створення системи відстеження походження меду та вдосконалення досліджень в українських державних лабораторіях.

Як можуть розбавляюти мед

Фальсифікувати мед можуть додаванням до нього цукру, цукрового сиропу або ж годуванням бджіл цукровим сиропом під час збирання пилку. Етьєн Бруно зауважує, що є сиропи, які виявити дуже складно. При цьому, за його словами, на кордоні проводять лише фітосанітарні аналізи, а комплексні тести в лабораторіях у ЄС коштують від 600 до 1000 євро, і навіть тоді може залишатися сумнів у результатах.

Натомість Андрій Бажин стверджує, що лабораторії в ЄС виявляють всі фальсифікації, тоді як в Україні мають можливість робити аналізи лише на додавання цукру в мед. “Компанії в ЄС, які купують мед в Україні, вимагають від нас робити всі аналізи в європейських лабораторіях”, – говорить він.

Бажин припускає, що з України до ЄС може потрапляти певна кількість меду-фальсифікату від однієї-двох компаній-експортерів, але запевняє, що загалом “в Україні якісний мед, ми, пасічники, не виробляємо такий продукт, як виробляють у Китаї”. “При цьому в Україну китайський мед не імпортується зовсім, а ЄС завозить його у великій кількості. Ніхто не заважає потім змішувати якісний український мед з якимось сурогатом. Європейські імпортери контролюють продукт, який купують. І коли вони згодні купувати дешево, вони знають, що роблять”, – говорить представник Спілки пасічників України.

Він розповідає, що нерідко імпортери підписують з українськими та іншими експортерами специфікації до контрактів, в яких немає аналізів на сиропи та обмежуються тільки перевіркою на цукор, і внаслідок цього зменшують ціну з 1,7-1,8 євро за кілограм меду до 1,5-1,55 євро, або ще нижче. При цьому, за словами Бажина, собівартість виробництва меду в Україні складає від одного до двох доларів за кілограм меду.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...