Зеленський має напряму говорити з ветеранами – ексміністр Коляда

84

Опоненти влади Володимира Зеленського називали Оксану Коляду “міністром здорової людини” в уряді Олексія Гончарука.

Там вона очолювала громіздке та “оптимізоване” Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Пропрацювавши лише кілька місяців, її звільнили разом з усім урядом Гончарука. При цьому зрозумілих причин, що саме не влаштувало команду президента в роботі її відомства, у Зеленського так і не назвали.

У розмові з BBC News Україна Оксана Коляда розповіла, як президент Зеленський ставиться до ветеранів війни на Донбасі, чи обговорювали в уряді Гончарука можливість прямих переговорів з псевдореспубліками і відновлення водопостачання в Крим, та як змінювалася риторика Сергія Сивохо про виплати пенсій на непідконтрольних територіях.

Розмова відбулася перед введенням карантину в Україні.

Про звільнення

Коляда

Оксана Коляда каже, що не знає, чому саме її звільнили: “Ніяких зауважень до роботи команди від президента не було. Більше того, він просив нас залишитися у міністерстві, щоб була спадковість проєктів”.

Зокрема, їй пропонували посаду першого заступника при новому міністрі Сергію Бессарабі. Вона вирішила відмовитися.

“Скоріше за все, вони хотіли більш зручну у політичному плані людину”, – припускає ексміністр.

“Хоча я не вважаю себе політиком, я вважаю себе чиновником”, – додає вона.

Оксана Коляда працювала у Міністерстві ветеранів ще за президентства Порошенка, перед цим – була в ЗСУ, де розробила курси для журналістів у зоні АТО, а ще раніше працювала в МВС.

Припускають, що причиною відставки могла стати і її переписка з пранкером “Джокером” по справі Шеремета та позиція у справах інших ветеранів, які опинилися у судах.

На початку року “Джокер” представився ексдепутаткою Оксаною Корчинською, яка “попросила” міністра допомогти затриманим по справі вбитого журналіста.

Урядовець погодилася і пообіцяла поговорити з міністром внутрішніх справ Аваковим та прем’єром Гончаруком.

переписка
Та сама переписка

Скріни переписки опублікувала Страна.ua і численні політичні Telegram-канали, які заявили, що міністр діє всупереч “волі президента”.

У розмові з BBC News Україна Оксана Коляда каже, що не вважає ту переписку якимось порушенням: “Моя позиція була очевидною та не могла бути іншою”.

Утім, додає вона, багато хто припускає, що це справді могло вплинути на її звільнення.

“Сподіваюся, що це все ж не так”, – говорить колишня міністр.

Влада Зеленського і ветерани

Зеленський і ветерани

Оксана Коляда каже, що не вважає, ніби влада цілеспрямовано переслідує ветеранів.

Хоча ряд судових справ проти них викликають у неї багато запитань – зокрема, докази по згаданій справі Шеремета та психологічна експертиза засудженого за вбивство танкіста 72 бригади Дмитра Балабухи.

Що ж до президента Зеленського, то “його ставлення до ветеранів, насправді, непогане”.

“Але хотілося б покращити комунікацію. Це було б корисно і для нього, і для них”, – вважає пані Коляда.

“Адже ветерани у нас, перш за все, – лідери громадської думки з високим рівнем довіри, вище лише у церкви. І всім представникам влади треба розуміти, що з цими людьми треба комунікувати”, – аргументує вона.

“Ветерани дуже конструктивні у баченні розвитку держави, й тут президент може отримати багато чого, щоб формувати власну стратегію”, – наголошує ексміністр.

За її словами, ветеранська спільнота – це резерв: “Як у прямому сенсі – військовий резерв, бо коли треба, вони стануть до війська. Так і резерв для органів влади – у багатьох країнах велика кількість високопосадовців – це ветерани”.

марш ветеранів
Рух ветеранів стає все більш консолідованим, каже Коляда

А на питання про те, чи не вважає президент ветеранів потенційними опонентами (зокрема через акції “проти зради” і окремий марш на День незалежності), Оксана Коляда відповідає, що до антагонізму може дійти, якщо глава держави не спілкуватиметься з ветеранами.

“Якщо у нього буде розуміння цієї спільноти лише з аналітики, яку кладуть на стіл, чи з постів у Facebook, без розмов з ними напряму”, – попереджає вона.

Церемоніал: як прощатимуться з загиблими

Поховання
Зараз прощання з бійцями багато в чому залежить від людського фактору – де місцевий військкомат і місцева влада піклуються, там це проходить нормально

Після зміни уряду та під час представлення нового міністра оборони президент Зеленський заявив, що час вже офіційно ввести церемоніал урочистого прощання з загиблими на Донбасі бійцями.

Оксана Коляда, чиє міністерство займалося цим питанням, каже, що робота тут фактично завершена, залишилося лише затвердити.

Причому розробили не лише процедури прощання з бійцями, а й оповіщення рідних про загибель, а також механізм перевезення тіл.

“Ніхто не має повідомляти про ім’я загиблого, скажімо, у Facebook, поки не повідомлять рідним. Так само визначено, хто саме і в яких випадках має приходити до сім’ї: психолог, священник, командир підрозділу чи військовий комісар”, – пояснює ексміністр.

Причому врахували навіть такі деталі, як, наприклад, дзвінок у двері: “Дзвонити не можна, лише стукати, адже потім звук сигналу буде асоціюватися у рідних з такими вістями і травмуватиме їх”.

А питання транспорту “Вантажу 200” хочуть покласти на обласні державні адміністрації.

“Щоб ОДА закупили по одному спеціалізованому автомобілю для доставки тіл. Частина їх має бути на Донбасі, щоб не витрачати час на дорогу. А частина на місцях в ОДА”, – говорить про проєкт Коляда.

Сам же церемоніал прощання з бійцями розробляли спільно з Інститутом національної пам’яті й врахували досвід армій УНР, Сполучених Штатів, Хорватії.

“Відпрацювали все у вигляді відеоінструкцій, як це має відбуватися. Розподілили обов’язки місцевої влади та військового комісара, щоб це не залежало від людського фактора, як зараз”, – додає колишня урядовець.

Також сім’ї отримуватимуть від президента лист з подякою за героїчний вчинок того, хто загинув.

Що з бюджетом на ветеранів?

За її словами, бюджет Мінветеранів – найменший серед всіх відомств. Всього 1,3 млрд – це видатки соціального характеру. Але через ситуацію з коронавірусом гроші на частину ветеранських проєктів можуть зрізати.

Серед основних досягнень міністерства – статус учасників бойових дій для бійців добробатів. “Люди, які роками не могли отримати визнання від держави, тепер мають посвідчення”, – каже Оксана Коляда.

Так само розробили механізм іпотеки для ветеранів і переселенців – під 3% на 20 років. Ряд проєктів ще треба завершити.

Зокрема, мова йде про передачу двох медичних центрів для ветеранів: “Лісової поляни” у Пущі-Водиці та Центру ветеранів війни в селі Циблі на Київщині.

У “Лісовій поляні” займатимуться психічним здоров’ям, ментальними травмами і залежностями. А Циблі мають стати загальним національним ветеранським шпиталем.

Ще один проєкт, на який сподівається Оксана Коляда, – “ветераномобілі”. “Це – ветеранський хаб на колесах, який їздить навіть у віддалені села, спілкується з ветеранами, надає їм мінімальний пакет послуг і збирає інформацію про потреби”, – каже вона.

Вода у Крим

Шмигаль
Денис Шмигаль почав роботу прем’єром зі скандалу щодо води у Крим

Вже розформоване Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб свого часу утворили з двох профільних міністерств.

Саме так в уряді Гончарука бачили “оптимізацію” і скорочення відомств – хтось мав одночасно займатися і ветеранами, і переселенцями, і Донбасом з Кримом.

Пані Коляда зізнається, що через це 80% часу їй доводилося займатися питаннями реінтеграції Криму і Донбасу: облаштуванням пунктів пропуску, спрощеного доступу українців “з того боку” до послуг і т.п.

Утім, за її словами, жодного разу на рівні уряду Гончарука не обговорювали питання подачі води до Криму.

Про воду в Крим заговорив новий прем’єр Денис Шмигаль на ток-шоу одразу після свого призначення. Потім пояснив – хотів так показати, що уряд не забуває про кримчан, але розділити воду “для населення” і “для військових баз” технічно неможливо.

Утім, про водопостачання до анексованого Росією півострова згадували і раніше. У лютому голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія висловив ідею про воду в Крим в обмін на мир на Донбасі.

Оксана Коляда пригадує, що тоді якраз їхала на Чонгар, готувалася до питань журналістів і зателефонувала Гончаруку, “щоб прем’єр пояснив, якщо в нас там щось готується”.

Той запевнив: “Ні, нічого”.

Коляда
Оксана Коляда каже, що уряд Гончарука ніколи не обговорював ні можливість подачі води в Крим, ні прямі переговори з “донбаськими республіками”

“Жодного разу на рівні уряду ми такого не обговорювали і технічну можливість не розглядали. Це була особиста думка Арахамії”, – вважає колишня урядовець.

А заяву Дениса Шмигаля пояснює тим, що тоді новопризначений прем’єр “ще не розібрався у темі”.

“Таке враження, що йому було важко це коментувати. Думаю, вони усвідомлюють, що звичайні люди в Криму забезпечені водою для соціальних потреб. А те, що росіяни хочуть воду для промисловості і для військових? Сорі, тут навіть питання не може стояти”, – говорить Оксана Коляда.

Сивохо і пенсії

Сівохо

Схожа ситуація, за її словами, сталася і з Сергієм Сивохо. У листопаді минулого року він, будучи на той час радником секретаря РНБО, виступив за те, щоб платити пенсії жителям так званих “ДНР” і “ЛНР” без реєстрації на підконтрольних територіях.

“Ми спеціально включили його в міжвідомчі групи, щоб він розумів, що відбувається. На одній групі доповідав голова Пенсійного фонду, який розповів, скільки треба коштів, щоб все це виплатити…”, – пригадує Оксана Коляда.

За її словами, названі суми всіх вразили. “Гончарук перепитав: пане Сергію, у вас є якісь пропозиції чи запитання? Він сказав, що не буде коментувати. Але після міжвідомчих груп, його заяви стали трохи обережнішими”, – додає вона.

Нещодавно Сивохо звільнили з РНБО.

Але сам він пообіцяв “продовжувати допомагати президенту у його прагненні до миру” через Національну платформу примирення і єдності.

Переговори з “республіками”

ЛНР
“Спостерігач” від так званої “ЛНР” у Станиці Луганській

Зі зміною уряду Гончарука знову актуалізувалася тема прямого “діалогу” з самопроголошеними “ДНР” і “ЛНР”.

“Дзеркало тижня” опублікувало скани підписаних 11 березня в Мінську документів, де йшлося, зокрема, про створення “Консультативної ради” за участі “представників окремих районів Донецької і Луганської областей”.

Під документами – підписи “повноважних представників окремих районів”.

Українська опозиція одразу назвала це підготовкою до “прямих офіційних переговорів” з сепаратистами, яку просуває новопризначений голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Сам керівник ОП заявив, що мова не йде про офіційне визнання представників “республік”, а лише про “діалог з українцями, які там живуть”.

Оксана Коляда каже, що коли була міністром, з нею ніхто (включно з Єрмаком) ніколи не говорив про прямі переговори з квазіреспубліками.

“Завжди дуже жорстко стояло питання про неможливість участі офіційних осіб на рівні міністра чи заступників міністра на перемовинах у Мінську, тому що ти таким чином визнаєш легітимність тієї влади”, – говорить вона про часи уряду Гончарука.

Водночас, тема з переговорами у тому чи іншому вигляді не зникла навіть в умовах карантину.

Про те, що від ідеї “Консультативної ради” не відмовилися, говорив нещодавно Андрій Єрмак. Але, запевнив він, лише після узгодження з європейськими партнерами.

Новий віцепрем’єр Олексій Резніков запевнив, що це буде спроба коригування Мінського процесу, а не “прямі переговори”: “Цим кроком – згодою на Консультативну раду – Росія визнає те, що можна змінювати Мінські угоди”.

А Оксана Коляда пригадує, що реінтеграцію можна проводити і через гривню.

“На окупованих територіях якийсь час майже не ходила гривня, бо всі соціальні виплати люди отримували тут, швидко міняли на рублі і все. Ми ж спростили правила перетину КПВВ і перевезення товарів, й так на окупованій території з’явилися українські продукти харчування. І після цього попит на гривню там зріс”, – пояснює вона.

Вас може зацікавити
Комментарі
Loading...