Під вигуки “Ганьба!” та “Відставка” працювали напередодні парламентарі. Під стінами єдиного законодавчого органу країни зібралося кількасот прихильників нещодавно створеної партії “За життя”. Підігрівали протестувальників пламеними спічами лідери цієї політичної сили Нестор Шуфрич та Вадим Рабинович. Їх вимога — відставка в.о міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, яка підтримала свого заступника, який днями заявив, що виділяти бюджетні кошти на лікування онкохворих українців закордоном не має сенсу, оскільки “всі вони все рівно помруть”.
Втім, народним обранцям від того,що відбувалося на вулиці, було не холодно, не жарко. До учасників мітингу не вийшли як коаліціанти, так і опозиціонери. Однак роботи у власників депутатських мандатів були стільки, що цілком ймовірно ігнорування акції народного протесту було виправдано робочим навантаженням.
Перше і ключове питання пленарного порядку денного — створення Вищого антикорупційного суду. Дане питання відбувалося під шаленим тиском МВФ, Євросоюзу та США, які під різними соусами натякали на крайню необхідність створення цієї структури. Заклики світового спів товариства на Грушевського почули і конституційною більшістю (315 голосів “за”) ухвалили створення ВАСу. Перед цим депутати кілька днів розглядали поправки до документа, яких було майже дві тисячі.
7 червня перед голосуванням у парламенті виступив президент Петро Порошенко, який власне і є автором законопроекту. Він заявив, що мета ухвалення документа – «гарантувати ефективну, прозору боротьбу з корупцією і створити незалежний антикорупційний суд».
1 березня Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд у першому читанні.
У Міжнародному валютному фонді неодноразово наголошували на важливості схвалення законопроекту. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії. 14 травня громадські активісти заявили про «штучне затягування» розгляду законопроекту про антикорупційний суд.
Завдання Антикорупційного суду – розгляд правопорушень і зловживань серед посадових осіб, як депутатів, міністрів, так і суддів інших інстанцій, в тому числі членів Верховного суду. До суду будуть передаватися корупційні справи, які завдали збитків державі в розмірі понад 500 прожиткових мінімумів – тобто, 900 тисяч гривень.
Процедура створення Антикорупційного суду, розписана в законі, передбачає, що після підписання закону 25 днів будуть прийматися заявки від кандидатів на посади суддів, потім 3 місяці буде відбуватися перевірка цих даних, а потім ще 3 місяці засідатиме Вища кваліфікаційна комісія і Рада міжнародних експертів. А потім ще три місяці буде відбуватися безпосередньо екзаменація суддів. Разом на все про все – приблизно дев’ять місяців. До слова, до президентських виборів 2019 року саме залишається 9 з гаком місяців.
До Ради міжнародних експертів буде входити 6 осіб (раніше планувалося, що їх буде 7). Рада мінімум трьома голосами зможе ветувати кандидатуру судді в Антикорупційний суд. Але це вето зможуть подолати більшість голосів (тобто, це мінімум 12 осіб) з комісії з 22 чоловік. В саму Вищу кваліфікаційну комісію суддів увійдуть 16 осіб і 6 представників Ради міжнародних експертів. При цьому, за подолання вето обов’язково повинні проголосувати мінімум половина членів Ради міжнародних експертів (тобто, не менше трьох).
Також депутати звільнили міністра фінансів Олександра Данилюка. Напередодні звільнення Данилюк заявив, що не готовий кришувати корупцію в Україні, розповівши, що від нього вимагають виділення коштів на “соц-економ розвиток” – іншими словами, це гроші “на округи” для депутатів, а також кошти на підвищення мінімальної зарплати до 4 тисяч, що може стати одним із стовпів виборчої кампанії Петра Порошенка до виборів. За чутками, замінити Данилюка може глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна (БПП), втім сама вона в коментарі “Голос-Інфо” зазначила, що подібна кадрова пропозиція до неї не надходила.
І ще одне знакове голосування. Нарешті завершилася довготривала епопея з призначенням аудитора НАБУ від Верховної Ради. 289 голосами на цю посаду був затверджений відомий юрист 81-річний Володимир Василенко. До слова, 27 років тому він виступав одним з авторів історичного документа – Декларації про суверенітет України. За законодавством за підсумками виведення аудиторів НАБУ, яких обирає Кабмін, президент і парламент, у разі визнання роботи відомства незадовільною, глава НАБУ може бути звільнений зі своєї посади. Кабмін свого аудитора призначив ще в минулому році – ним став юрист Михайло Буроменський. Тепер, коли зі своїм представником визначилися нардепи, президентського подання явно не доведеться чекати як з моря погоди.
