Наразі парламентарі відбули на тривалі канікули. Можна і слід провести “роботу над помилками”.
Чому, як на вас, влада яка прийшла після Революції гідності, так стрімко девальвувала в суспільних очах?
Влада справді не відповідає суспільним запитам. Якби відповідала б, країна сьогодні перебувала б не в такому жалюгідному становищі, як зараз. Очевидно, що чинна влада, починаючи від президента і закінчуючи головами райдержадміністрацій, не здатна реформувати пост радянську країну.
Але ми ж не інопланетян обирали у владу!?
Це вже зовсім інше питання. Ми просто маємо такий народ, який здатен наперекір усіляким іроніям і навіть зневагам з-за кордону, якому дуже допече здатен вийти на Майдан та вигнати президента мітлою, знаєте якою. Але в моменти, коли народу обіцяють, що завтра закінчиться війна, що завтра будете жити по новому, він вірить і голосує. Маємо такий народ. Іншого немає. Я з цього приводу колись жартував: “Давайте, переоберемо народ, а не владу”. Але я думаю, що це минуща хвороба. Підростає молоде покоління, прагматична молодь. На жаль, багато хто з них також виїжджає, оскільки їх опановує зневіра. Надто довго ми йдемо до того, до чого прийшли країни Балтії, навіть грузини. Саакашвілі пішов, а те що закладено в основи влади працює і зараз. У нас цього не відбулося. Звичайно, це фатальна помилка народу в першу чергу.
А скільки ще дурити наших людей, щоб навчилися не обдурюватися?
Знаєте, нашим людям варто прошепотіти на вушко солодкі обіцянки про солодке життя і вони клюнуть.
На Сході країни, на ваш погляд, наразі війна чи те як це називають?
Я вам так скажу: це АЦ, а не АТО чи ще щось. АЦ — а це справжня війна. Гітлер оголосив, що розпочинає війну, “ліліпутін” – не оголосив. Якщо це не війна, нехай мені хтось дасть відповідь, чому тоді щодня пливуть домовини до сіл і селищ і українці стають на коліна, зустрічаючи їх.
А взагалі, в мене складається таке враження, що ми можемо увійти в історію як країна, яка найтриваліший час вела АТО.
Що таке АТО? Це операція, а операція має відбуватися блискавично — протягом кількох днів або, не приведи Боже, протягом кількох тижнів. Скільки наших бійців покладено!? Скільки людей зникло безвісти!? І називати це АТО? Я вважаю, що це просто аморально.
Свого часу була зроблена помилка Турчиновим, але як політик я ще можу його зрозуміти, бо в нього був тимчасовий статус, але Порошенко після обрання мав би зразу оголосити військовий стан. В такому разі сьогодні нам було би набагато легше говорити з західними партнерами. А так… ходимо по світу і доводимо всім, що у нас тут війна, бо вони вважають, що у нас тут якийсь територіальний конфлікт. Через те, молімося Богу, щоб від нас не відвернулася Америка, Німеччина, Франція. В мене складається таке враження, що Бог вже стомився нам допомагати, бо ми цю допомогу ніяк не можемо прийняти.
Припиніть, Бог ніколи і нікому не стомиться допомагати, не можна так…
Чому, не можна? Я ж не кажу, що він не допомагає. Він стомився, але надсилу все рівно допомагає нам.
Чи може чинна примарна коаліція слугувати міцною опорою для виконавчої влади?
Я би не прикрашав реальність. Не має ніякої коаліції, є таке собі облако в штанах, або навіть без них. Ми не маємо сьогодні більшості у Верховній Раді, не маємо абсолютно впевненого політичного сегменту, на який влада змогла би опертися. Через те ми і звинувачуємо владу у її кволості, корумпованості та зажерливості. А з цим парламентом і потрібно себе так поводити… Цей парламент потрібно постійно обдурити, підкупити і далі за текстом. Одним словом, сьогоднішня Верховна Рада — рахітична.
Пане Володимире, де ви, досвідчений політик, бачите світло в кінці тунелю?
Знаєте, дуже часто потрібно мати очі на потилиці. Як це не парадоксально, але найзапекліша боротьба в парламенті мала б відбуватися в першому скликанні Ради.
Найконструктивніший парламент — перший — той, що проголосував за незалежність. А нинішній? Фікція. Де ви бачите там конфігурацію. Виходить так: і владу маємо нетямущу, і парламент рахітичний.
І вихід…?
Дострокові вибори. Переконаний, що наш народ здатний не тільки виходити на Майдани, а й контролювати що буде потім. Сьогодні, нехай в ембріональному варіанті, але ми маємо громадянське суспільство.
Кадрова політика країни, що воює. Як ви її оцінюєте загалом?
Як? А її не існує. Я вам нагадаю, що вступити до Компартії мене фактично змусив Олесь Гончар — людина, якій я беззастережно вірив. Але хай там як, вони вміли вибудовувати свою кадрову політику! Вони по сходинкам вели кожну людину! А зараз в Україні абсолютно відсутня кадрова політика. Всі думають, що вони тимчасові і завтра підуть, тому воліють якомога більше вкрасти. Сакраментальна річ: якщо ти маєш гроші — в Україні відкупишся. Онищенко, Мартиненко… прикладів безліч. Тому їх не залякає ніяке НАБУ, інші, бо всі чітко знають: гроші вирішать все.
