Після виборів президента в Україні відбудуться парламентські. Декому хотілося б, аби вони почалися одразу ж після закінчення президентської кампанії. Але чекати доведеться півроку, і що за цей час станеться з рейтингами основних партій – невідомо. Саме тому активно обговорюється сценарій дострокового розпуску Верховної Ради. Який правники називають нереальним, а політики – цілком можливим.
Заглядаємо у Конституцію. Згідно ст. 90 Основного закону, дострокове припинення повноважень Верховної Ради можливе у трьох випадках. У випадку нездатності депутатського корпусу впродовж місяця сформувати парламентську коаліцію; у разі неможливості впродовж 30 днів однієї сесії відкрити пленарні засідання, а також – якщо після відставки уряду протягом 60 днів не сформовано новий склад Кабінету міністрів.
Як показує практика, в Україні винайшли і четвертий, не передбачений Конституцією варіант – добровільна відмова третини депутатів від своїх мандатів. Цей спосіб застосовувався у 2007 році: 150 парламентарів склали мандати, що дало тодішньому президенту підставу Ющенку підписати указ про розпуск Ради.
У команді кандидата у президенти, котрий має високі шанси перемогти – Володимира Зеленського, – такий варіант розглядають. В тому, що у Раді може знайтися 150 депутатів, котрі захочуть добровільно здати мандати, сумнівів немає. На таку можливість натякав оппоблоківець Юрій Бойко, компанію якому напевно складуть мажоритарники.
Та є нюанс: за чинним законодавством партії не можуть «обнуляти» свої списки, як це було 12 років тому. Тепер навіть якщо 150 депутатів складуть мандати, їх місця посядуть наступні за партійними списками.
Тому реалістичним експерти називають лише перший варіант – щодо можливості розпуску парламенту через відсутність коаліції. І хоча де-факто 226 голосів у Верховній Раді давно немає, а всі позитивні голосування відбуваються ситуативно, де-юре вона не була розформована. Більше того: правники наголошують, що правила, за якими раніше формувалася коаліція у парламенті, нині не діють. А нові не прописані. І ця розмитість може дати можливість зацікавленим особам наполягати на достроковому припиненні повноважень нинішнього складу Верховної Ради.
Між тим, фахівці з виборчого законодавства наполягають, що достроковий розпуск Ради – далеко за межами правового поля. Так, голова Комітету виборців України Олексій Кошіль радить політикам уважно читати Конституцію.
«Я не хотів би розглядати фантастичні варіанти, які нині розглядаються виборчими штабами. Хочу вірити, що у політиків вистачить здорового глузду не проводити експериментів з Конституцією. Останній термін часу, коли новообраний президент може прийняти рішення про розпуск парламенту – 27 травня. Це буде юридично сумнівне рішення, але воно може бути прийняте. І коли ми бачимо інформаційні вкиди про 15 червня та інші сценарії, то знову ж таки: давайте повернемося до Конституції», – заявив «Голосу» голова КВУ.
Про Основний Закон нагадує і колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера. На запитання «Голосу», чи можливі якісь фантастичні сценарії, він заявив, що розпустити Раду у відповідності до закону неможливо.
«Звісно, вони можуть вигадати все, що завгодно. Але від встановлення факту розпаду коаліції і проведення консультацій президента з головами фракцій має минути не менше місяця. Для того, аби дати можливість утворити нову коаліцію», – нагадав Магера.
Деякі фахівці взагалі вважають, що граничною датою, коли новобраний президент може розпустити парламент, є 27 квітня. Так, народний депутат Леонід Ємець, зазирнувши до Конституції, а також – до Закону про вибори народних депутатів, наголошує, що «чергові вибори депутатів проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України». На думку депутата, саме вибори 27 жовтня і є датою закінчення конституційного строку повноважень депутатського корпусу. А якщо відрахувати шість місяців від 27 жовтня, вийде 27 квітня.
«Новий Президент не набуде повноважень до цієї дати. Підрахунок, офіційне оприлюднення результатів виборів та інавгурація заберуть часу точно до кінця травня», – вважає Ємець.
Кому ж вигідний розпуск парламенту? Фахівці вважають, що, насамперед, цього може добиватися команда Зеленського. Адже 30%, які він показав у першому турі президентських виборів, це його особистий рейтинг, і, навіть якщо б вибори до парламенту відбулися зараз, не факт, що партія Зеленського повторила б цей результат – йшлося б про на порядок менші цифри. А вже про те, що буде за півроку, годі й говорити. І хоча у Зеленського прямо не підтверджують, що зацікавлені у розпуску Ради, представники Зе-команди шукають можливості для такого сценарію.
Так, народний депутат від УКРОПу Віталій Купрій, котрий вважається креатурою Ігоря Коломойського і публічно висловив підтримку Зеленському, провів прес-конференцію, на якій він разом з адвокатом, експертом з виборчого законодавства В’ячеславом Самсоненком розмірковували щодо можливості дострокового розпуску парламенту. Як пояснив «Голосу» Самсоненко, головна правова підстава для дострокового припинення повноважень Верховної Ради – фактична відсутність в ній коаліції, адже після виходу з неї «Батьківщини», РПЛ та «Самопомічі», фракції БПП та «Народний фронт» налічують 215 депутатів за необхідних 226.
«Згідно з рішенням КС, зменшення чисельного складу коаліції депутатських фракцій, зокрема шляхом виходу із неї однієї або кількох депутатських фракцій, до кількості, меншої за 226, тягне припинення її діяльності з моменту настання такого зменшення. При цьому «поповнити» коаліцію за рахунок входження окремих депутатів, зокрема, позафракційних, теж не можна, оскільки відповідно до рішення КС вони мають право брати участь лише у формуванні коаліції депутатських фракцій. Таким чином, з 18 лютого 2016 року існує правова підстава для дострокового припинення президентом повноважень Верховної Ради України», – вважає юрист.
В’ячеслав Самсоненко порахував, що якщо ЦВК оголосить остаточні результати президентських виборів 1 травня (граничний термін), то вже 4 травня їх надрукують офіційні видання, і до 4 червня має пройти інавгурація новообраного президента. Проте, на думку юриста, за погодженням з депутатським корпусом ця подія може відбутися раніше, до 27 травня, що дасть можливість Зеленському розпустити Раду у визначений Конституцією термін – за 6 місяців до втрати її повноважень.
У команді чинного президента, принаймні публічно, можливість та доцільність розпуску парламенту відкидають.
«Натяки на достроковий, і, до речі, незаконний розпуск Верховної Ради у разі зміни президента вже прозвучали. Це означає політичну кризу, тривалу паузу у стосунках з партнерами, поставить під сумнів нашу здатність долати пікові боргові навантаження у травні та вересні та у 2020 році», – заявив Петро Порошенко.
Між тим, політолог Андрій Головачов пропонує не скидати з рахунків ще один важливий момент. Навіть якщо Володимиру Зеленському вдасться вмовити депутатів призначити раніше дату інавгурації, і розпуск Ради стане юридично можливим, його буде складно провести без погодження з закордонними партнерами.
«Перед тим, як розпустити ВР, Зеленський змушений буде завчасно попередити про це США та ЄС. Будьмо реалістами: жоден наш президент не пішов би на такий ризикований крок, поки не отримав добро від основних донорів та гарантів нашої країни. Тому що розпуск парламенту – це завжди політичні ризики. Але позиція США та ЄС давно відома – вони наполягають на зміні виборчого законодавства та переході до виборів за відритими списками. Тому «добро» на розпуск Ради вони не дадуть, а вимагатимуть від Зеленського подання відповідного законопроекту», – резюмував політолог.
