Комік Володимир Зеленський з рекордним результатом переміг у другому турі виборів президента України. Чому країна йому повірила, і що на неї чекає – у матеріалі DW.
За підсумками виборів президента Україна встановила відразу кілька рекордів. Якщо офіційні підсумки другого туру, що відбувся у неділю, 21 квітня, підтвердять дані екзит-полів, тепер уже колишній комік і шоумен Володимир Зеленський отримає майже три чверті відсотків голосів. Такого не було за майже 30 років незалежності нинішньої України. При цьому чинний президент Петро Порошенко програв з відставанням майже в три рази. За нього проголосували близько 25 відсотків виборців.
Інший рекорд – швидкість, з якою Зеленський завоював президентське крісло. Оголосивши про свою кандидатуру в новорічну ніч, комік за три місяці вийшов в лідери першого туру з 30 відсотками, а за три тижні – в другому турі – поліпшив результат в 2,5 рази. Нарешті, третій рекорд – це те, що вибори виграв не професійний політик, а новачок, актор, причому який зіграв роль шкільного вчителя, який став президентом у популярному телесеріалі “Слуга народу”.
У чому секрет успіху Зеленського
Як так вийшло, що 41-річний дебютант у політиці, який оголосив про свою кандидатуру за три місяці до виборів, не маючи чіткої програми і майже не ведучи виборчу кампанію, отримав такий кредит довіри?
Результат Зеленського виглядає несподіваним лише на перший погляд. Українські соціологи роками фіксують низький рівень довіри до політиків. Водночас у виборців є великий запит на нові обличчя. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в квітні 2018 року, тобто за рік до виборів, Зеленський мав найвищий рейтинг симпатій в списку з майже 30 імен. До нього позитивно ставилися 40 відсотків респондентів, стільки ж – нейтрально, а негативно – 11. У Порошенка баланс був протилежний. До президента позитивно ставилися близько 10 відсотків, 13 нейтрально і трохи більше 70 відсотків – негативно. Тому перемога Зеленського – результат розчарування президентом, розчарування, що межує з гнівом. Про це заявив і сам Зеленський на дебатах на стадіоні в Києві напередодні другого туру, коли сказав Порошенкові: “Я не ваш опонент, я ваш вирок”.
Але були й інші причини. Українці в принципі неохоче переобирають своїх лідерів. З п’яти президентів це вдалося лише Леонідові Кучмі. Порошенко, на думку оглядачів, недооцінив бажання змін в суспільстві й переоцінив власні успіхи, до яких він відносить, перш за все, зовнішню політику – безвізовий режим і економічну інтеграцію з Євросоюзом. У внутрішній політиці до Порошенка зростала кількість претензій – від розпочатої після анексії Росією Криму проукраїнської культурної політики, перейменування радянських назв міст, сіл і вулиць, до зростання цін на газ і звинувачень в корупції проти його оточення. Спроба Порошенка позиціонувати себе в ролі верховного головнокомандувача під час війни на Донбасі не спрацювала, зусилля в створенні незалежної від Росії нової православної церкви не додали йому симпатій у певних колах виборців.
На думку більшості аналітиків, кампанія Порошенка виглядала слабко, без нових ідей ні за формою, ні за змістом. У той же час конкурент Зеленський хоч і відмовчувався і уникав інтерв’ю, але успішно зробив ставку на молодь і привернув її увагу за допомогою соціальних мереж. Запропоновані ним дебати на стадіоні стали новим явищем для української демократії.
Чи піде Зеленський на компроміс з Москвою?
Порошенко втратив підтримку центру України, областей в серці країни, чий вплив зріс після втрати Криму і частини Донбасу. Це стосується і найбільш густонаселеної області – Дніпропетровської. Можливо, високий результат Зеленського там пов’язаний і з фактором земляка, адже він – уродженець Кривого Рогу, другого за величиною промислового міста області. Максимальну підтримку він отримав в російськомовних областях на півдні і сході України – там, де раніше вигравали кандидати, які виступають за зближення з Росією.
Те, як поведе себе у відносинах з Москвою Зеленський, вважається одним з головних тестів його президентства. Поки він небагатослівний і каже про прихильність нинішньому курсу на євроінтеграцію. Але критики очікують від нього більш компромісного тону в переговорах із Кремлем, на що Зеленський сам натякав. Одним із ключових пунктів обіцяє стати доля фактично заморожених мінських угод з реінтеграції в Україну сепаратистських регіонів Донецької та Луганської областей.
Головні ризики України після перемоги Зеленського
Щоб зрушити цей процес з мертвої точки і провести інші реформи, Зеленському знадобиться більшість в парламенті. Вибори заплановані на осінь. Соціологи прогнозують його нещодавно створеній партії “Слуга народу” лідерство, але багато чого буде залежати від перших місяців правління нового президента і того, кого він приведе у владу. Поки це питання – відкрите. Чинний президент уже заявив, що залишиться в політиці і буде захищати те, що він вважає своїми досягненнями. “У нового президента буде сильна опозиція”, – пообіцяв Порошенко.
Одним із головних ризиків для України після перемоги Зеленського, схоже, буде загроза нового протистояння в суспільстві. Вибори розкрили стару лінію розколу на умовний прозахідний і проросійський табір, додавши нову – в лавах прозахідного табору є прихильники і противники Зеленського. Ще одним ризиком є можливе посилення впливу олігархів, яке критики майбутнього президента пов’язують з його недосвідченістю. Після першого туру Порошенко публічно заявив, що вважає Зеленського маріонеткою Ігоря Коломойського. Сам Зеленський будь-які політичні зв’язки з олігархом, який залишив Україну, відкидає.
Нарешті, серйозним викликом для нового президента оглядачі називають високий рівень очікувань і надій населення. Однак, на відміну від попередників, в одному в нього може бути перевага в порівнянні з ними, адже Зеленський заявив, що буде президентом тільки один термін.
