Здобутки і труднощі, амбіції і високі очікування, а також відповідальність за кожне сказане тобою слово. Сьогодні говоримо про політику та особисте із головою Запорізької облдержадміністрації Костянтином Брилем. Дізнаємося, як це – очолювати цілу область, пишуть “Факти Запоріжжя”
Костянтине Івановичу, як воно – бути головою облдержадміністрації?
– Чотири роки тому я приїхав до Запоріжжя як заступник керівника облдержадміністрації та півроку працював виконуючим обов’язки. Можливо, я розглядав цю посаду крізь призму тих професій, якими займався раніше, у правоохоронних органах. Мені вона видавалася бюрократичною, чиновницькою. Але, коли вперше зіткнувся з проблемами людей, які приходили до мене на прийом, то відбулася переоцінка цінностей.
Коли я почав працювати в адміністрації, як раз тільки починалась децентралізація, і українці взагалі не розуміли, що це таке. Мені доводилось багато їздити з моїми однодумцями та спілкуватись з людьми, пояснювати, показувати перспективи, давати зрозуміти, у якому напрямку нам треба рухатися, аби стати сильнішими. Я мав зробити так, щоб люди мені повірили.
Ви вже чотири роки працюєте у Запоріжжі, а ваша родина лишилась у Київській області. Чи не вплинула ваша посада на родинні стосунки? Як часто бачитися із сім’єю?
– Я вже чотирнадцять років «у погонах», моя дружина – це мій тил, вона мене розуміє. Я дуже люблю свою сім’ю, й вони чудово розуміють, що я не на прогулянці.
З початком війни, з 2014 року, я міг по два-три дні не приходити додому. Зрештою, обрав для себе такий режим: увесь тиждень ми інтенсивно працюємо, а в суботу намагаюся літати до Києва, до родини. Разом з рідними я відключаюсь від усіх проблем, роблю «перезавантаження» і відпочиваю.
До того, як очолити ОДА, ви працювали у СБУ. Як Вам допоміг цей бекграунд?
– Досвід ніколи не буває зайвим. Можливість залучити весь інструментарій, здобутий у правоохоронних органах, – на сьогодні чимала підмога, враховуючи події останніх років в Україні.
Я навчився добре працювати і розумітися з людьми. Володіння деякими аспектами інформаційних блоків дозволило приймати швидкі і правильні рішення. Ми пам’ятаємо ті буремні роки, коли наш супротивник хотів утворити «ЗНР» і «ХНР» (Запорізька й Харківська «народні республіки» – ред.). Я бачив, як запоріжці цього боялися. Тоді, ворог мав цілі підконтрольні групи людей, які фінансував і налаштовував на сепаратизм.
Місяць тому наше управління СБУ затримало чотирьох запоріжців, які отримували завдання від офіцера ФСБ палити церкви Московського патріархату і малювати свастики на стінах. Ми чудово розуміємо, для чого це робиться: щоб російські телеканали показали, які ми кровожерливі, як у нас зароджується фашизм і тому подібне. Зрештою, щоб створити передумови і сприятливе тло для повномасштабного вторгнення.
До Запорізької області, як і до Херсонської, особливо прикута увага Путіна, адже це означатиме материкове з’єднання, яке йому вкрай необхідне. Тому на наших територіях необхідно якомога краще консолідувати суспільство. Це була головна задача для мене, коли я прийшов на посаду очільника області.
Що допомагає в роботі? Як вважаєте, Вам вдалося стати головою ОДА, якого прагнуть бачити жителі Запорізької області?
– Нещодавно в рамках робочого візиту до Києва я зустрічався з паном Президентом (розмова відбулася до другого туру виборів, тож йдеться про Петра Порошенка – ред..). Тоді він спитав, що мені заважає і що може сприяти більш продуктивному виконанню роботи? Я відповів, що прагну, аби структура державного управління змінилася зі сторони Києва в сторону регіонів.
Мене дратує така позиція, при якій наші попередники монополізували вертикалі територіальних органів влади, замикаючи їх на Києві. Коли ти викликаєш керівника якогось відомства чи структури, у 80% випадків йому буде необхідно порадитись з Києвом. Проблеми у нас на території, в Запоріжжі, а хтось у когось ще має щось запитувати. Тому я запропонував, щоб всі територіальні органи віддали у підпорядкування губернатору або префекту. Я готовий ухвалювати рішення і відповідати за них, але для цього в мене в руках мають бути інструменти.
Посада губернатора передбачає неабияку відповідальність. Саме від керівника області люди чекають вирішення абсолютно всіх проблемних питань, так само, як від Президента країни. Чи справді голова ОДА такий всесильний?
– На сьогодні до посади очільника облдержадміністрації, якщо спиратись на законодавство, вимоги представлені на всі 100%, а реальна можливість їх виконати – лише на половину. У губернатора не вистачає інструментів, щоб сповна відповідати за виконання відданого наказу і просувати ту чи іншу ідею. Головне в моїй роботі – згуртувати навколо себе людей, від прийняття рішення яких буде залежати розв’язання реальних проблем. Не варто забувати, наскільки важлива робота з людьми.
П’ятий рік йде війна, а я дивуюся тому, скільки людей перебувають у стані інформаційного вакууму. На жаль, ними активно маніпулюють, бо люди напрочуд легко вірять у популістські заяви. Я вважаю, що популізм – це найбільша іржа, яка з’їдає наш суверенітет. Тому що люди, які користуються таким інструментом, не відповідають за свої вчинки. Такі політики хочуть себе пропіарити, не думаючи про наслідки своїх слів.
Ви неодноразово заявляли про чітку вертикаль підпорядкування та відповідальності. Чи не сприятиме це узурпації влади?
– Узурпація влади – це коли громадськість не має ніякого впливу на рішення посадовців чи народних обранців. А у нас існує низка механізмів громадського контролю. Наразі, наше суспільство вийшло на рівень демократичного розвитку подібного до Європи. Будь-який твій крок, будь-яке слово аналізується політиками, журналістами, популістами і, що найважливіше, – громадськістю.
Межа між демократією і анархією дуже тонка, її легко перейти. Тому повинні бути інститути, які б забезпечували контроль над цим. Тож, я вважаю, що порядок ще нікому не завадив.
В рамках реформи децентралізації планується створення зовсім нового формату владних повноважень. Чим від голови ОДА відрізнятиметься вищезгаданий Вами префект, і чи його повноваження відповідатимуть запитам сучасного суспільства?
– Згідно з законопроектом, префект – це та людина чи група осіб, які відповідають за порядок на певній території. Це державний службовець, і ця посада не належатиме до політичних. Основна функція префекта – здійснення нагляду за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування. Тож, на територіях вже не буде голів адміністрацій, влада надаватиметься об’єднаним територіальним громадам. Та все одно, повинен бути інститут контролю – механізм стримування і рівноваги. За це і буде відповідати префектура.
Які важелі впливу має громада на роботу керівника області?
– У громад є проблеми, які можна вирішити на території громади, а є й такі, вирішення яких здійснюється на рівні області, а то й республіки. Посада керівника області існує для того, щоб це все «модерувати», вчасно повідомляти Кабмін про актуальні питання чи загрози. Ми знаємо немало випадків, коли депутати Верховної Ради приймають рішення, попередньо не вивчивши проблему. Ці рішення з самого початку помилкові. Люди бачать ці суперечності і йдуть до губернатора.
Наприклад, наприкінці минулого року, коли парламент приймав держбюджет, хтось із народних депутатів додав у законопроект про пільги для зеленого тарифу код для трансформаторів, які випускає наш завод «Запоріжтрансформатор», що не обкладається ПДВ. Це практично зупинило роботу нашого підприємства, де працює 2,5 тисячі працівників, продукція заводу стала неконкурентоспроможною у порівнянні з імпортною. Ми порушили цю проблему перед Президентом і Кабміном, внаслідок чого швидкими темпами прибрали цей код. Такий механізм виправлення помилок повинен бути. Громада має знати, що існує така посадова особа, до якої можна прийти з проблемою, і ця особа її вирішить.
З 2017 року дія закону «Про державну службу» не поширюється на голів місцевих держадміністрацій та їх заступників. Проте ваша команда – це ж вся ОДА. Стосовно держслужбовців існують певні кліше, зокрема, щодо їхнього зовсім неаскетичного існування. Розтлумачте цю думку.
– Це перехідний період у сфері децентралізації, коли не можна різко все змінити. На сьогодні у нас є така ланка управління, як ОТГ, а ще залишається колишній інститут управління: голова ОДА –голова рай адміністрації – голова райради. Однак у Запорізькій області протиріч у співіснуванні цих двох систем немає. Основна задача голови ОДА полягає у тому, щоб консолідувати це.
Що стосується держслужбовців, то я вражений тим, що вони продовжують віддано працювати за таку низьку заробітну платню. Це при тому, що навантаження і відповідальність на цих людях лежить просто величезна. Думаю, вимоги до чиновників зі сторони суспільства дещо завищені. Працівники облдержадміністрації – такі ж самі люди, зі своїми проблемами. Деякі наші службовці зі своїми сім’ями живуть все своє життя у гуртожитках. Я вважаю, що за вислугу років вони мають право отримати нормальне житло.
Яким ви бачите своє майбутнє у наступні 5 років? Пов’язуєте його із Запорізьким краєм та чи плануєте займатися політикою надалі?
– Своє майбутнє я пов’язую з Україною, і з Запорізьким краєм. Я назавжди залишусь патріотом цієї землі, тому свою долю хочу присвятити Запоріжжю і Запорізькій області.
