Напередодні голосування у вирішальному турі виборів президента України з РФ надійшло повідомлення про те, що Москва вводить заборону на експорт в Україну нафти та нафтопродуктів та низку іншої української продукції.
“Встановлюється заборона на експорт на Україну російської нафти і нафтопродуктів”, – заявив російськи прем’єр Мєдвєдєв 18 квітня на засіданні уряду, додавши, що Росія також розширює заборону на ввезення деяких українських товарів.
За його словами, у відповідній постанові вказано, що це торкнеться української продукції машинобудування, легкої промисловості, металообробки, вартість якої за минулий рік склала майже $250 млн.
Медведєв повідомив також, що з 1 червня деякі російські товари можна буде експортувати в Україну тільки після отримання спеціального дозволу.
“У цю категорію включена продукція ПЕК, в тому числі вугілля і нафта, і нафтопродукти”, – сказав він.
Але біда , як відомо , не ходить одна і навздогін цій неприємній звістці прийшла і друга. Про те, що Білорусь з 23 квітня припинила експорт бензину і дизеля в Україну із-за неякісної нафти з Російської Федерації.
Повідомлялося, що Білорусь вимушено призупинила експорт світлих нафтопродуктів в Україну, Польщу і країни Балтії.
“Припинено постачання світлих нафтопродуктів – бензинів і дизпалива – в Україну, Балтію і Польщу … На поточний момент контрактні зобов’язання припинені до моменту вирішення питання з російською нафтою”, – зазначив заступник гендиректора Білоруської нафтової компанії (БНК) Сергій Гриб.
Через декілька днів білоруси частково відновили паливні поставки, але з моменту цих повідомлень в Україні розгорнулися широкі дискусії про наслідки російських нововведень, в яких українців, в першу чергу, звичайно ж цікавило наскільки подорожчає бензин після чергового раунду «братських обіймів» і відповідно вся інша продукція.
Варто зазначити , що думки експертів з цього приводу дещо розділилися. Прогнози російських фахівців , на жаль, не додають оптимізму.
Зокрема директор Фонду розвитку права і медіації ПЕК Олександр Пахомов вважає, що обмеження, які Росія наклала на експорт продукції паливно-енергетичного комплексу на Україну, можуть серйозно вдарити по українській економіці. Однак найбільш чутливим буде зниження поставок нафтопродуктів, а не нафти. Крім того, інші постачальники палива на Україну можуть в зв’язку з цим підняти ціни на свої ресурси.
Хоча, заради справедливості, треба відзначити, що сирої нафти Росія на Україну і так практично не поставляє: за минулий рік обсяг експорту оцінюється всього в 400 тисяч доларів., – відзначив експерт.
При цьому українська сторона, як і у випадку з російським газом, виступає транзитером нафти і може закуповувати її без поставних контрактів (в минулому році через територію України транзитом пройшло 13,3 мільйона тон російської нафти). Таким чином, заборона на експорт нафти в цілому істотних проблем ні російським експортерам, ні українському ринку не створить, – зазначив Пахомов.
Та куди більш складною є ситуація з нафтопродуктами. Найвища частка поставок палива в Україну – у Білорусії, яка забезпечує близько 40 відсотків імпорту, ще 38 відсотків – в Росії, близько десяти відсотків – Литва (залишок припадає на різні країни). До того ж поставки з Білорусі до кінця минулого року частково складалися з реекспорту російського палива, тобто насправді найвища частка припадала на Росію, – повідомив експерт.
За його даними, в минулому році Росія поставила палива в Україну на суму 2,06 мільярда доларів, ще на 2,1 мільярда доларів поставила Білорусь. З урахуванням того що поставки за цінами внутрішнього ринку палива в Білорусію для подальшого реекспорту припинені, білоруський бензин для ринку України може істотно подорожчати.
Російське ж паливо експортувати формально не заборонено, але постановою уряду встановлюється необхідність одержання експортером відповідного дозволу Мінекономрозвитку РФ, що створює умови для скорочення або встановлення заборони на експорт дизпалива, бензину, коксу, кам’яного вугілля, пропану, бутану. “Це формує досить серйозні ризики для паливно-енергетичного сектора України, хоча, треба визнати, і ризики зниження обсягів експорту російських компаній”, – підсумував фахівець.
Українські ж експерти стверджують, що негативні наслідки нововведень російського уряду і проблем з неякісною нафтою сильно перебільшені. Адже починаючи з 2017 року паливо поступає до нас більш ніж з 10 країн з використанням усіх можливих логістичних схем, що дозволяє в доволі стислі строки організувати необхідні поставки.
В червні, коли російські обмеження вступлять в силу і, можливо, виникнуть проблеми з отриманням дозволів на експорт, українському споживачеві доведеться перечекати місяць “турбулентності”. Та за цей час трейдери мають встигнути переорієнтуватися на нові канали паливних поставок.
При цьому досвід оперативної переорієнтації ринку у Києва вже є. Адже в 2015 році Росія вже забороняла експорт дизельного палива в Україну, в 2017 році – зрідженого газу. Саме тоді було введено регулювання російською стороною поставок нафтопродуктів в сусідню країну з отриманням дозволів на експорт у Федеральній службі з технічного та експортного контролю Росії.
До того ж з тексту згаданої постанови цілком очевидно , що в принципі, нічого не змінюється. За останні 5 років це – вже третє обмеження, але на кожну заборону знаходилося спецдозвіл, що дозволяє воюючою з Росією Україні наростити товарообіг , – зауважив аналітик компанії UPECO Олександр Сіренко. Отже зараз просто змінюється орган, який видає спеціальні дозволи на експорт.
Як нас запевнили і наші українські контрагенти, і джерела в Росії, нічого не станеться: і Роснефть і Лукойл, і Газенергосеть (” дочка “Газпрому) продовжать працювати з Україною. Просто вони отримають інші спецдозволи. Зараз такий дозвіл потрібно буде отримувати в міністерстві економічного розвитку РФ, – пояснив експерт.
“Такі дії і заяви Росії є політичними і обумовлені ситуацією з виборами в Україні. Однак трейдери не вважають, що ситуація кардинально зміниться. Як возили з Росії, так і возитимуть. У них є ще шість тижнів, щоб підлаштуватися під нові умови”, – відзначає Олександр Сіренко. Він упевнений, що українці не відчують на собі наслідків російських заборон.
За його словами, Україна сьогодні не купує нафту в Росії, тому мова йде виключно про заборону поставок нафтопродуктів. Крім того, в структурі імпорту автомобільного пального частка російського бензину в Україні незначна, відповідно, необхідно розглядати ситуацію лише з дизельним паливом (ДТ) та скрапленим газом.
Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн підтверджує, що ситуація може торкнутися в основному поставок автогазу і дизпалива, враховуючи, що частка російського “дизеля” в Україні становить близько 40%. У випадку повної заборони поставок з РФ, заміщення поставок дизпалива можна зробити за рахунок імпорту з Білорусії, морських поставок, а також збільшення переробки на вітчизняному нафтопереробному заводі – Кременчуцькому НПЗ, який належить Укртатнафті.
На його думку, це призведе до зростання цін в середньому на 1-1,5 гривні / літр. А імпорт зрідженого газу з Росії можна замістити також за рахунок поставок морем. Морська логістика дорожча, тому ціни (на скраплений газ) виростуть в середньому на 2 гривні / літр, – спрогнозував експерт.
Олександр Сіренко також вважає, що українцям доведеться дорожче платити за одержуваний продукт – в районі від однієї гривні до трьох гривень на літрі за дизельне паливо. Але якщо на зовнішньому ринку складеться сприятлива ситуація, то незалежно від нашої , котирування підуть вниз. Така динаміка зараз намічається, отже ми можемо і не помітити цього подорожчання. До того ж протягом терміну , що залишився до введення заборони цілком можливо знайти нові канали поставок, – вважає експерт.
Щодо зрідженого газу, то, за словами Сіренка, тут дещо інша кон’юнктура ринку. “Можливо, знадобиться трохи більше часу, і ціна на цей продукт буде більше”, – пояснив фахівець.
Тому за словами Сергія Куюна, оцінюючи ситуацію з якби забороною експорту нафтопродуктів з РФ в Україну, можна сказати, що це була помилкова тривога. “Такий порядок поставки нафтопродуктів існує і сьогодні. Постачальник повинен надати величезний пакет документів аж до того, кому в Україні це паливо буде поставлятися, щоб можна було зрозуміти, як воно буде використовуватися, начебто з метою, щоб нафтопродукти не використовувалися у військових цілях” , – зазначив експерт.
При цьому він підкреслив, що в постанові російського уряду немає формулювання саме про заборону поставок. За його словами, все, що потрібно буде зробити російським постачальникам, це – “переоформити якісь папери”. “Учасники ринку, з ким я спілкувався, не бачать ознак того, що дозволи на поставку нафтопродуктів видаватися не будуть”, – підсумував аналітик.
А ось експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що Москва ввела спецрежим на експорт нафти і нафтопродуктів в Україну з метою запрошення до переговорів.
“Росія не заборонила експорт, а ввела спеціальний режим на експорт нафтопродуктів в Україну. Це зроблено з метою запрошення до переговорів. В Україні це може відобразитися на цінах. Ринок може трохи погойдати, з точки зору цін” , – міркує Валентин Землянський.
Хоча, за його словами, на українську економіку це ніяк не вплине.
“Щодо дизелю і скрапленого газу, то ця ситуація може відобразитися на цінах в діапазоні 1-2 гривні. Причому, спекулювати на цінах можуть наші, скориставшись ситуацією. А так, в загальному, цей спецрежим ніяк не вплине”, – резюмував експерт.
Щодо спекуляцій “наших” операторів паливного ринку, то українці вже встигли упевнитися як швидко вони скористалися ймовірною загрозою після заяви російського уряду . Лише протягом 25-26 квітня вартість бензинів і дизельного палива на автозаправних станціях в Україні зросла на 0,5-1 гривні за літр.
За даними консалтингової компанії UPECO станом на 26 квітня середні ціни на паливо на заправках в Україні зросли до: А-92 – 28,53 грн / л, А-95 -29,65 грн / л, А-95 Преміум – 30,79 грн / л, ДТ – 29,17 грн / л. Враховуючи те, що ціни рушили вгору, починаючи ще з 22 квітня.
За словами Валентина Землянського в українських операторів мають бути , як мінімум місячні оптові запаси палива, тому раптове підвищення цін з їх боку – чисте намагання скористатися зручною ситуацією та інформаційною панікою.
А це вже питання для Атимонопольного комітету України. Але хто в останні роки чув що – небудь про його успішну діяльність в таких резонансних і важливих для суспільства справах?
По іншому може скластися ситуація з вугіллям. За даними Держстату України, в 2018 році частка імпортованого Україною вугілля з Росії становила понад 70 відсотків. І залежність від російського вугілля має тенденцію до зростання. У минулому році Україна, незважаючи на санкційну політику, імпортувала з РФ на 10,6 відсотка більше, ніж у 2017 році.
Згідно з даними Державної служби статистики, в 2018 році Україна купила в Росії 15 мільярдів тон вугілля на 1,8 мільярда доларів. В основному це антрацитовий, бітумінозний і коксівне вугілля, які не добувають на шахтах підконтрольної території нашої країни.
“Українські металургійні комбінати, на жаль, залежать від поставок вугілля з Росії. Для них це обмеження буде болючим. Доведеться переорієнтуватися на поставки морем вугілля з Австралії, Бразилії, США. А це додаткові витрати”, – зазначив експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква. На його думку, найбільшої шкоди від таких обмежень зазнає ринок сталі.
Крім цього, найбільший дефіцит антрацитового вугілля відчує Луганська ТЕС, яка знаходиться в місті Щастя, на території підконтрольної українському уряду. Експерт зазначає, що доставити туди вугілля, крім як з Росії, зараз в Україні немає технічної можливості. І якщо російська влада все – таки введе заборону на поставки, то ця ТЕС буде під загрозою зупинки. Але це можливо лише за умови, що мінекономрозвитку РФ відмовиться дати російським компаніям-постачальникам дозвіл на поставки в Україну. Однак, як зазначають експерти, самій Росії абсолютно невигідно відмовлятися від продажу вугілля Україні.
На думку ж аналітика Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича, за великим рахунком, такі новини є нічим іншим, як жорстким запрошенням до можливих негласних переговорів з новими українськими елітами Зокрема, з тими, хто висунув Володимира Зеленського на пост президента. Причому вони повинні пройти до моменту його вступу на посаду. Цілі Кремля – зберегти схеми в економіці, які працювали попередні п’ять років, а так само забезпечити місце Віктору Медведчуку в українській політиці, оскільки з переформатуванням оточення президента в зв’язку з обранням Володимира Зеленського президентом може істотно обмежитися вплив кума Путіна.
Отже за аналізом експертів, всі «російські хороводи» з експортом нафтопродуктів не мають жодного стосунку до економіки, а є черговими політичними іграми з метою отримання для деяких людей стабільних майбутніх преференцій. Також зрозуміло, що у разі політичної волі еліт до захисту національних інтересів, проблема може вирішитися без особливих втрат непомітно для української економіки.
Про це, до речі, нещодавно заявив і прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнивши, що рішення ситуації із забороною на експорт нафтопродуктів з РФ буде прийнято з мінімальними втратами.
“У нас ринок досить диверсифікований, але зрозуміло, що ми поки що залежні, там від Білорусії … Але ми знайдемо рішення для того, щоб ситуація була з мінімальними втратами. Це не просте завдання, але ми знайдемо рішення”, – наголосив прем’єр в ефірі одного з телеканалів, додавши , що Росія хоче послабити Україну і поставити її на коліна.
“У Росії є завдання поставити нас на коліна. Вони чомусь вважають, що ми повинні ходити перед ними на колінах. Ми повинні бути голодними, холодними, а вони будуть нам давати подачки. Це їх імперський погляд”, – зазначив голова Кабміну.
При цьому він заявив, що не розуміє дій РФ, а Україна повинна стати сильною і успішною, тому що тільки так може перемогти ворога.
Звичайно ж Володимир Борисович в курсі прихованих причин, які мотивували до дій Росію, але дипломатично про це не вказує. Зрештою до такого «мовчання» можна віднестися спокійно. Сподіваючись, що влада хоча б зараз не дозволить цій ситуації стати підставою для нових інфляційних зрушень.
