Днями у столиці Польщі пройшла наукова конференція під назвою «Перспективи зближення України та ЄС». Захід організований Європейською вищою школи права та адміністрації у співпраці з Фондом AMICUS EUROPAE. Під час конференції спікері обговорювали економічні, політичні та соціальні аспекти входження України до Європейського союзу.
Серед поважних гостей конференції – колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, президент Польсько-української торговельної палати, екс-міністр економіки Яцек Пєхота, український бізнесмен Мохаммад Захур, а також – завідувач кафедри міжнародного права при ЄВШПА Владислав Чаплінський та колишній міністр освіти Польщі Єжи Віатр.
Під час конференції спікери звернули увагу, що процес зближення України до Європейського союзу дещо загальмувався через політичну та економічну кризу, спричинену подіями 2013-2014 років – анексією частини території та початком бойових дій на Сході. Проте за останній рік Україні вдалося не лише вирівняти ситуацію, але й досягти певного економічного зростання.
Так, багаторічний президент Польсько-української торговельної палати Яцек Пєхота підкреслив, що Україна має набагато більш сприятливі стартові умови, ніж та ж Польща, а тому має усі передумови для швидкого розвитку економіки.
«Україна є набагато більш перспективною державою у плані природних багатств, землі, потенціалу, має кращі умови. І українці все більш успішно господарюють на своїй землі. Є недорозвиток середніх підприємств, але структура повільно, але змінюється. Сьогодні Україна виходить на передові позиції у світі в аграрно-продовольчій сфері, і саме це є її конкурентною перевагою», – заявив Пєхота.
За його словами, після конфлікту з Росією Україна мусила переорієнтувати свої ринки – з російського на інші. І за кілька років структура торгівельного обороту країни виглядає так: 42% обороту – з країнами ЄС, на другому місці Китай, а Росія відійшла на третє місце.
Яцек Пєхота наголосив, що Україна хоча й повільно, але впевнено крокує до Європейського союзу. Але закликав не робити цей процес самоціллю, адже перетворення, які відбуваються на шляху до ЄС, самі по собі корисні.
«Зближення до ЄС – це довгий шлях. Але цей шлях такий самий цінний, як і саме входження до ЄС. Якщо порівнювати з польським досвідом, то це принесло нам розвиток економіки, вирішення суспільних проблем. І я радий, що Україна повільно виходить з кризи, викликаної подіями 2013-2014 року, і демонструє зростання», – резюмував Яцек Пєхота.
Своєю чергою, колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, який завжди був другом України, звернув увагу на несподіваний геополітичний аспект. На його думку, наша країна повинна скористатися ситуацією, яка виникла після Brexit. Відомо, що вихід Британії з Європейського союзу ослабив цю інституцію, тому зараз їй потрібна демонстрація великого успіху, і Україна якраз може стати цим успіхом.
«Я вважаю, що нинішня ситуація вкрай сприятлива. Після цієї невдалої Brexit і всього, що з нею пов’язано, ЄС дійсно потребує значних успіхів і демонстрації того, що займає не пасивну, а активну позицію. І таким позитивним кроком може стати вступ України до ЄС», – заявив Кваснєвський. Колишній президент Польщі переконаний, що у Європейському союзі завжди є місце для інших країн, причому без жодних передумов, тому Україна має унікальний шанс пришвидшеного приєднання до ЄС.
А український бізнесмен Мохаммад Захур підкреслив, що зараз в Україні досить складний період, адже відбулися президентські вибори, і дуже важливо зберегти західний вектор напрямку.
«Міжнародне співтовариство має усвідомити, що зараз найбільша загроза реформам в Україні – постійний саботаж окремих політиків у країні, перешкоди прагненню до зони західних правил. І зараз ЄС повинен допомогти Україні не звернути з цього шляху, продовжити реформи та наближення до європейської спільноти», – підсумував бізнесмен.
Загалом спікери зійшлися на думці, що сам факт того, що зближення України до Європейського союзу широко обговорюється на майданчиках по всьому світу, свідчить про те, що перспективи приєднання країни до ЄС досить серйозні. Головне – не сходити зі шляху реформування економіки, боротьби з корупцією та деолігархізацією держави.
