Отримати таку красу астрофізикам вдалося за допомогою інструменту на борту Міжнародної космічної станції, який називається «Найсер» (Neutron star Interior Composition Explorer). Взагалі, він призначений для перевірки теоретичних моделей процесів, що відбуваються в надрах нейтронних зірок, і ця рентгенівська карта — один з необхідних компонентів, інформує Ukr.Media.
Після того як на МКС настає ніч (коли станція заходить у тінь Землі), прилад приблизно кожні півтори години виловлює високоенергетичні фотони з восьми точок нічного неба. Кожна вигнута лінія — це шлях, яким переміщається увага інструменту від одного джерела випромінювання до іншого. Невеликі плями і лінії — енергетичні частинки, які так чи інакше потрапляють у сенсори.
Але більші «іскри» представляють особливий інтерес, оскільки вони сильно відрізняються за яскравістю, яка залежить від кількості часу, який «Найсер» фокусується на джерелах випромінювання, так і від інтенсивності сигналу від цих точок. Багато з цих точок, за словами вчених, можуть бути нейтронними зірками — надзвичайно щільними об’єктами, що складаються в основному з нейтронів.
Але ми все ще дуже мало знаємо про ці об’єкти. Вони не випромінюють видимого світла, тому безпосередньо побачити їх у звичайний телескоп не вийде. Але навіть використання детекторів, що дозволяють зловити випромінювання нейтронних зірок, все ще не дає нам повної картини про них. Так, наприклад, учені досі не знають, якого вони можуть розташовуватися у радіусі. Але місія «Найсера» може допомогти вирішити це питання і обчислити розмір цих об’єктів з точністю до п’яти відсотків.
