Конституційний суд України позбавив НАБУ права домагатися скасування угод держпідприємств, які слідство вважає частиною корупційних схем. Експерти побоюються поступового згортання всієї антикорупційної реформи.
Правом подавати позови про визнання недійсними угод, укладених підприємствами, що повністю чи частково належать державі, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) наділив парламент. Згідно із законом, який регулює діяльність НАБУ, воно може ініціювати скасування угод “за наявності підстав, передбачених законом”. Однак своїм рішенням від середи, 5 червня, Конституційний суд України (КСУ) це право в НАБУ відібрав, визнавши його неконституційним.
На думку суду, Верховна Рада необґрунтовано наділила НАБУ повноваженнями, які за Конституцією може здійснювати виключно прокуратура. А якщо борю хоче подавати позови, то може робити це лише коли розслідування щодо тієї чи іншої угоди повністю завершене. “Положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” (…) визнане неконституційним (…) Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено”, – йдеться у рішенні суду, яке опубліковане на його сайті.
Таким чином, Конституційний суд задовольнив скаргу акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, який контролює фінансово-промислова група “Приват”, основними бенефіціарами якої є бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, але частина якого належить українській державі.
Майже 100 анульованих угод
Запорізький завод феросплавів був у числі тих, чиї суперечливі угоди за позовами НАБУ скасували суди. Ідеться про угоди на постачання електроенергії заводу, які передбачали її оплату не напряму постачальнику, “Запоріжжяобленерго”, а приватній компанії-посереднику бізнесмена Дмитра Крючкова. Гроші за електроенергію напівдержавне підприємство “Запоріжжяобленерго” від Крючкова не отримало. Тільки у 2015 році воно, таким чином, недоотримало півмільярда гривень, вказують журналісти-розслідувачі телепрограми “Схема”. У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині. Його підозрюють у розкраданні коштів “Запоріжжяобленерго”.
Подібні позови щодо скасування угод в НАБУ називають одним з найефективніших інструментів припинення дії корупційних схем на державних підприємствах за останні чотири роки, відколи бюро існує. Як повідомляє прес-служба НАБУ, за цей час суди задовільнили 35 позовів, анулювавши 97 правочинів, що дало можливість повернути державі понад 6 мільярдів гривень. Окрім “Запоріжжяобленерго”, у списку ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Азот”, ПАТ “Черкасиобленерго”, ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, ПАТ “Укрзалізниця”, ДП “Адміністрація морських портів” тощо.
НАБУ застерігає від фатальних наслідків
Тепер у НАБУ побоюються, що через рішення Конституційного суду левова частка скасованих угод може бути знову відновлена у судовому порядку. “Наслідки цього рішення можуть бути фатальними для ефективної роботи антикорупційних органів. Ми втрачаємо інструмент, який дає можливість швидко реагувати для усунення корупційних схем і ліквідовувати наслідки корупційних злочинів”, – прокоментував рішення КСУ директор НАБУ Артем Ситник.
Керівник НАБУ Артем Ситник вважає рішення КСУ наступом на роботу бюро
У бюро переконані, що рішення Конституційного суду суттєво посилює позиції організаторів корупційних схем і фактично позбавляє державні підприємства можливості повернути вкрадені ресурси. “КС забрав у НАБУ можливість оперативно, на льоту зупиняти корупційні схеми, а не чекати, поки буде завершене основне розслідування. Адже справи НАБУ довготривалі. Поки детективи збиратимуть докази, схемники продовжуватимуть розкрадати підприємства, їм тепер нічого не загрожує”, – вважає юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.
“Системний наступ” на НАБУ
Артем Ситник вважає, що рішення Конституційного суду є черговим кроком до згортання антикорупційної реформи в Україні. “Конституційний суд продовжує системний наступ на положення закону про НАБУ”, – вважає він і нагадує про лютневе рішення суду щодо визнання неконституційною статті Кримінального кодексу України , яка передбачала покарання чиновників за незаконне збагачення. Попри те, що в парламенті зарєстровано кілька законопроектів, які передбачають заміну скасованої статті на нову, жоден із них досі так і не був прийнятий.
Головний експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк вважає, що Конституційний суд взяв курс на послаблення НАБУ, поступово обмежуючи повноваження бюро у проведенні кримінальних розслідувань. З цим погоджується і Олена Щербан. “З таким успіхом Конституційний суд може скасувати всі надбання антикорупційної реформи за останні п’ять років”, – припускає юристка Центру протидії корупції.
САП як альтернатива НАБУ
Експерти вважають, що підстрахувати НАБУ нині має Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), яка тепер замість бюро може подавати позови про визнання суперечливих угод недійсними. “САП і НАБУ, за ідеальних умов, мають діяти в парі. Антикорупційна прокуратура може замінити бюро і сама подавати позови по угодам”, – каже Микола Хавронюк.
Експерти сходяться на тому, що в Україні варто запускати широкомасштабну реформу Конституційного суду. Мовляв, суд, де ще залишилися судді, які скасовували конституційну реформу 2004-го, аби розширити повноваження президента Віктора Януковича, може призвести до повної зупинки антикорупційної реформи.
