Найголовніше про кандидатів у списках та програми партій, що претендують на подолання прохідного бар’єра
За даними різних соціологічних опитувань, проведених в Україні останнім часом, шанси на подолання 5-відсоткового бар’єра на дострокових парламентських виборах 21 липня мають партії “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська солідарність”, “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” та “Голос”. При цьому, згідно з опитуваннями, “Слуга народу” президента Володимира Зеленського може здобути понад 40 відсотків голосів, “Опозиційна платформа – За життя” – понад 10 відсотків і понад п’ять відсотків голосів – інші названі політсили.
За сорок днів до дня голосування політичні партії мали висунути кандидатів у народні депутати, тож вони уже представили свої передвиборні списки та програми. DW зібрала найважливішу інформацію про кандидатів та їхні ідеї.
Нові й невідомі
На перший погляд, “Слузі народу” справді вдається дотриматись обіцянки щодо заведення до парламенту нових людей. Принаймні жодного народного депутата з нинішньої парламентської каденції у представленому виборчому списку політсили немає. У першій десятці впадають в око соратники Зеленського по “Кварталу 95” та передвиборній президентській кампанії, а також директор телеканалу “1+1” олігарха Ігоря Коломойського Олександр Ткаченко і чемпіон світу з греко-римської боротьби Жан Беленюк.
“Слуга народу” робить ставку на “нові обличчя”
Однак вже за межами першої десятки оглядачі нарахували щонайменше семеро осіб, які зараз або раніше були помічниками народних депутатів, а також декілька прес-секретарів “старих” політиків та партій. При цьому навіть прихильники Зеленського критикують появу у списках осіб, які вже встигли “засвітитися” в українській політиці з негативного боку чи, навпаки, інформацію про яких неможливо знайти навіть за допомогою пошуковиків. Граючи на випередження, у партії оголосили так звані “постпраймеріз”, закликавши повідомляти про осіб, які не гідні бути у виборчому списку “Слуги народу”. І на час публікації статті відомо щонайменше про чотирьох осіб, яких було виключено із першої редакції списку.
Передвиборна програма “Слуги народу” виглядає досить строкато. Так, партія має намір скасувати депутатську недоторканність, боротись з корупцією, посилити пряму демократію через референдуми й перенести багато державних послуг “у смартфон”. Також політична сила хоче запровадити обов’язкове медичне страхування та зробити базову зарплату вчителя не меншою за три мінімальні заробітні плати. Щодо західної інтеграції, співпрацю з ЄС та НАТО хочуть “розширювати”, але не вдаються при цьому до жодних подробиць, як саме.
Привид “Регіонів”
Виборчий список “Опозиційної платформи – За життя”, натомість, рясніє прізвищами, добре відомими українцям ще з часів Партії регіонів. Його очолюють співголови цієї партії – ексрегіонал Юрій Бойко та Вадим Рабинович, який у 2014 обрався в Раду за списком “Опозиційного блоку”. Цілком на своєму місці у першій десятці виглядає і колишній глава адміністрації експрезидента Віктора Януковича Сергій Льовочкін. Увагу привертає і третє місце Віктора Медведчука – кума російського президента Володимира Путіна, та десяте місце у списку його близького соратника та власника каналів NewsOne, 112 та з недавнього часу і ZIK Тараса Козака.
Віктор Медведчук хоче переглянути умови угоди про зону вільної торгівлі із ЄС
На сайті політсили не знайти її програми, однак у розділі “Ініціативи” зазначається, що однією з головних задач є “відновлення миру у країні”, реалізація Мінських угод у повному обсязі, припинення бойових дій на Донбасі та закріплення позаблокового статусу України у зовнішній політиці. Також, на з’їзді партії Медведчук заявив, що Київ має радикальним чином переглянути умови угоди про вільну торгівлю з ЄС та умови участі України у Світовій організації торгівлі. Очікувано роль Росії у війні на Донбасі та анексія Криму у документах та промовах членів “Опозиційної платформи – За життя” не згадуються взагалі.
Експрезидентська солідарність
Список партійного проекту експрезидента Петра Порошенка складається з народних депутатів чи чиновників лише наполовину. Там, окрім нього самого, не лише його соратники з БПП, але й представники “Народного фронту”, серед яких, наприклад, спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Втім, у списку є й нові обличчя. Наприклад, командувач Десантно-штурмових сил, генерал-лейтенант Михайло Забродський чи волонтерка і командирка медичного батальйону “Госпітальєри” Яна Зінкевич. У партії окремо наголошують, що 30 відсотків списку “Європейської солідарності” становлять жінки, а третина цього списку була сформована за результатами праймеріз.
Андрій Парубій на з’їзді “Європейської солідарності” Петра Порошенка
Абревіатура назви партії чудово ілюструє її головні програмні пункти – забезпечення подальшого руху України в ЄС та НАТО. Серед головних задач, які озвучив Порошенко на з’їзді політсили, – збереження чинності відповідної норми Конституції, отримання плану дій на членство у НАТО не пізніше 2023 року та досягнення критеріїв, необхідних для вступу до ЄС у цей самий строк. “Йдемо, щоб не допустити реваншу проросійських сил”, – зазначив екс-президент під час партійного з’їзду. Щоправда, яким саме чином “Європейська солідарність” зможе робити це, будучи, як заявив її лідер, у опозиції, Порошенко не уточнив.
Вірні бійці
Юлія Тимошенко вирішила не експериментувати та зробила ставку на перевірених соратників, серед яких заступник голови фракції “Батьківщини” у парламенті Сергій Соболєв, один із керівників передвиборної кампанії Тимошенко Олександр Абдуллін, її адвокат у “газовій справі” 2011 року Сергій Власенко та керівники обласних організацій “Батьківщини”. Серед сподвижників Тимошенко у списку увагу привертають позафракційний народний депутат і бізнесмен Сергій Тарута та колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко.
Тимошенко залишила у передвиборному списку “перевірені кадри”
Свої плани у парламенті Тимошенко не приховує – вона не збирається йти в опозицію та закликає створити після виборів “коаліцію дії”, в основу якої має бути покладений її “Новий курс”, розроблений ще перед президентськими виборами. При цьому у документі пропонуються кроки, які можуть суперечити один одному. Наприклад, зниження податкового навантаження із одночасним підвищенням державних видатків на дешеві кредити для промисловців та фермерів, інвестиції в інфраструктуру, розвиток технопарків і розбудову “цифрового уряду” на основі блокчейну.
Новий голос
Список “Голосу” співака Святослава Вакарчука, з одного боку, важко назвати однозначно складеним з “нових облич”, адже у ньому присутні чимало колишніх чиновників та урядових радників. Втім, усі вони, як колишня заступниця міністерства економічного розвитку Юлія Клименко чи заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина мають серед експертів позитивну репутацію налаштованих на реформи людей та, власне, самі походять з експертного середовища чи бізнесу. Також у списку широко представлені активісти, інноваційні підприємці та правозахисники. Окрім лідера партії – фронтмена гурту “Океан Ельзи” – та 30-го номера у списку – шоумена Сергія Притули, – вони мало відомі широкому загалу.
Програма партії “Голос” Святослава Вакарчука містить не дуже багато конкретики
Щоправда, двох мажоритарників від партії викреслили через їхнє колишнє співробітництво із Медведчуком та “Опозиційним блоком”.
Як і “Європейська солідарність”, партія Вакарчука також робить акцент на євроатлантичній інтеграції України та збереженні її територіальної цілісності. “Голос” на додачу обіцяє забезпечити “нову політичну культуру та інклюзивну демократію”, зростання економіки завдяки інноваціям і освіті, рівні права для всіх, інклюзивність та толерантність у суспільстві та збереження при цьому української культури. Текст програми партії, який міститься лише на двох сторінках, складається переважно з загальних фраз, що окреслюють загальну філософію нової політсили, утім не містять конкретних кроків чи заходів”.
