Валерія Гонтарева очолила Нацбанк у непростий для України період – у 2014 році, коли Віктор Янукович втік з країни, Росія анексувала Крим, а на Донбасі спалахнув військовий конфлікт.
Чотири роки діяльності пані Гонтаревої ознаменувалися “банкопадом” та суттєвим знеціненням гривні. Сама вона звітувала, що з ринку вивели 81 банк. Цей процес вона назвала перезавантаженням банківської системи. Багато установ визнали банкрутами.
Офіційний курс гривні за час її керування НБУ суттєво знизився – з 11,85 на момент призначення до 26 за долар у день звільнення.
Такий стан справ викликав шквал критики на адресу пані Гонтаревої: її регулярно звинувачували у фінансових махінаціях, причетності до офшорів та некомпетентності.
Але найбільшим скандалом, пов’язаним з її іменем, є націоналізація ПриватБанку. Суди щодо цього тривають і по цей день, а олігарх Ігор Коломойський добивається визнання націоналізації незаконною.
Як Валерія Гонтарева коментує такий стан справ з ПриватБанком? Чи боїться Коломойського та чому перебуває у Лондоні, а не в Україні?
На ці та інші теми з Валерією Гонтаревою поговорила BBC News Україна спільно з “Громадським”.
“Дуже погано, що Коломойський повернувся”
“Громадське”: Чому ви зараз в Лондоні? Чи плануєте колись повертатися в Україну?
Валерія Гонтарева: Це дуже правильне запитання. Я завжди хотіла жити і працювати в Україні. Ба більше, вся моя професійна кар’єра пройшла в нашій рідній країні…
І, напевно, керівник центрального банку – це для будь-якого професійного банкіра найвища точка його кар’єри. Вам більше у вашій країні в професійній кар’єрі робити нічого.
Тоді у вас виникає питання: а чим ви будете в житті займатися, якщо вам ще досить рано йти на пенсію? Тому я вирішила, що мені дуже цікаво допомагати банкам інших країн робити реформи, робити трансформацію, допомагати в монетарній політиці, політиці валютного регулювання.
Ось зараз я в Лондонській школі економіки працюю. Займаюся політикою міжнародних фінансів, монетарними політиками, трансформаціями центробанків і втіленням реформ.
“Громадське”: Ми говорили про те, що не можете зараз повернутися в Україну, тому що там немає верховенства права. Можете це прокоментувати?
Валерія Гонтарева: Повертатися додому в Україну і працювати в Лондоні – це різні речі… Напевно, ви знаєте, що в Україну повернулася не тільки злочинна влада часів Януковича, з якою ми боролися, а повернувся один з олігархів, який постійно мені погрожує.
Я говорила, що поки що не можу повернутися в країну, тому що там немає верховенства права, там є продажні суди і прокурори, і на жаль, туди повернувся пан Коломойський, який особисто мені у всіх своїх інтерв’ю погрожує.
“Громадське“: Як ви сприйняли новину про його приїзд?
Валерія Гонтарева: Я можу вам сказати одне – це дуже погано, що він повернувся до України. Погано особисто для мене. Особисто мені він погрожує…
В інтерв’ю Коломойський заявив, що якщо я не повернуся до України, він мене звідси вивезе в особистому порядку. Англійською це називається kidnapping. Це – злочин на території Британії, я хочу, щоб це всім було зрозуміло. Якщо зі мною щось станеться, щоб всі ви знали, чому.
Пані Гонтарева має на увазі заяву Ігоря Коломойського про те, що якщо буде потрібно, екс-голову НБУ “привезуть” в Україну.
Ще до свого повернення в Україну бізнесмен прокоментував цитату журналіста Bihus.Info: “В цікаві часи живемо – Коломойський ще не прилітає в Україну, а Гонтарева вже не прилітає в Україну”.
На це Коломойський відповів: “Якщо вона не прилітає, нічого страшного, ми її привеземо, якщо треба буде… Приватним порядком”.
Сценарії для ПриватБанку
“Громадське“: Чи можливо, що ПриватБанк повернеться до Ігоря Коломойського? Який це матиме вплив?
Валерія Гонтарева:Це може статися, бо, на жаль, першу інстанцію вони виграли…
Якщо таке станеться і націоналізація буде визнана незаконною, тоді настає реституція. Що таке реституція? Це коли банк віддається колишнім власникам, а держава, яка внесла 155 мільярдів, забирає назад свій капітал. Що відбувається цього дня? 155 мільярдів – це актив цього банку, це навіть не капітал. В цьому банку не було нічого, коли його націоналізували. Так от, держава забере 155 мільярдів гривень, цього дня Нацбанк визнає цей банк неплатоспроможним.
Далі є знову дві опції – відправити цей банк у Фонд гарантування. Ми уникнули цієї опції в 2016 році, тому що ця опція означала, що це просто зруйнує фінансову стабільність в нашій країні. Це 20 мільйонів вкладників, це три мільйони пенсіонерів і студентів, це 600 тисяч компаній малого і середнього бізнесу. Цього не можна було допустити. Це системно важливий банк в Україні.
Це рішення було ухвалено не Нацбанком. Націоналізацію робить вже Кабмін в особі міністерства фінансів…
Нацбанк точно визнає цей банк неплатоспроможним. І знову буде опція – відправити його у фонд гарантування чи звернутися до Мінфіну за повторною націоналізацією. Я впевнена, що Нацбанк звернеться до Мінфіну за повторною націоналізацією. Питання – хто буде в Мінфіні, що там відбуватиметься, і коли це станеться.
Ви розумієте, в нас зараз буде новий Кабмін. Я не можу гарантувати вам рішення, яке ухвалить новий Кабмін. Але Нацбанк точно звернеться за повторною націоналізацією. Він не допустить знищення фінансової стабільності в країні.
ВВС: Ви змалювали в загальний рисах цей страшний сценарій. Тим часом, в інтерв’ю кореспонденту ВВС в Ізраїлі пан Коломойський оскаржував підстави для націоналізації в 2016 році. Сказав, що ситуація у ПриватБанку не була така катастрофічна, як її змалювали. З іншого боку, він сказав, що саме ви і ваша заступниця Катерина Рожкова переконали президента Порошенка, що нібито в ПриватБанку є активи “1+1”, і начебто це, за його словами, стало підставою для таких рішучих дій. Що ви можете сказати?
Валерія Гонтарева: Нісенітницю, яку в ефірі каже ця людина, дуже складно коментувати. В нас все задокументовано. Діагностика цього банку відбулася у 2014 році. На початку 2015 року разом з МВФ була розроблена методика діагностики банківського сектору.
Вона містила конкретну діагностику активів і стрес-тест. Це було зроблено для всіх банків України. Почали з 20 найбільших банків, куди, ясна річ, потрапляє Приват, тому що він – банк номер один.
Кожному банку проводять повну діагностику, підписується программа його рекапіталізації. Перша діагностика, яка була проведена ПриватБанку, була зроблена у 2015 році, і результати цієї діагностики – мінус 113 мільярдів гривень.
ВВС: Тобто йшлося про суто банківські справи і жодної розмови про актив “1+1” не було?
Валерія Гонтарева: У цьому банку тому і в 113 мільярдів діра – там не було жодних активів. Говорити про “1+1” – це взагалі смішно. Це цілковита маячня. Ба більше, на початку 2016 року банк підписав програму своєї рекапіталізації, як він виправлятиме цю проблему.
Коломойський дав особистий гарантійний лист, як він закриватиме ці дири. І такі гарантійні листи дають ще за півроку, потім вони з Боголюбовим звертаються вже по добровільну націоналізацію. У день самої націоналізації вони пишуть черговий лист, звертаючись вже не до Нацбанку, а до Кабміну із зобов’язанням реструктурувати свій портфель. Що це? Звідки береться це поняття?
Тоді, перед націоналізацією, компанія Ernst and Young робить фінальний аудит і каже, що діра – 146 мільярдів. Тобто на кінець 2016 року діра лише зростає. Ми не кажемо про капітал банку, ми кажемо про діру. Це всі активи банку. У банку не було активів, це піраміда…
З приводу “1+1” дуже цікаво. Коли він це озвучив, за три дні вийшов голова “1+1”, який заявив, що ніколи не було жодних застав. Що я можу ще сказати?
ВВС: І ви, і ваш наступник на посаді голови Нацбанку, і уряд України посилаєтесь у своїх аргументах на користь націоналізації ПриватБанку на висновки міжнародної детективної агенції Kroll, яка і навела цифру в 5,5 млрд доларів, виведених з банку. Коломойський каже, що підстави для залучення Kroll до цього розслідування були сумнівні, і що власники не могли красти у свого банку, бо він був успішний.
Валерія Гонтарева: Це нісенітниці, тому що зараз вже встановили, що в банку не було грошей, хтось їх кудись вивів на якісь бізнеси. Але ж Нацбанк – він не детективна агенція. Ми можемо визнати – капіталу недостатньо, діра в балансі.
Ще в програмі МВФ у 2016 році з’являється зобов’язання нашої країни, яке ми на себе беремо. Під цим меморандумом стоять підписи голови центрального банку, міністра фінансів Данилюка, прем’єра Гройсмана і президента Порошенка. Держава на себе бере зобов’язання найняти детективне агентство Kroll, яке зробить експертний аудит.
І ось детективне агентство Kroll починає робити цей аудит.
Коли ще Шлапак (Олександр Шлапак очолив ПриватБанк одразу після його переходу в державну власність. – Ред.) був призначений главою цього банку, в останньому інтерв’ю він сказав: “Гонтарева була неправа – не 97% портфеля банку були фіктивними, а 100%”.
Ви ж повинні зрозуміти: Нацбанк – це регулятор. Він здійснює монетарну політику і регулює банки. Ми встановлюємо дірку в капіталі і говоримо: неякісний портфель, немає застав, фіктивні компанії. Ось це все ми передали в прокуратуру, в НАБУ.
ВВС: І все задокументовано?
Валерія Гонтарева: Звичайно.
“З Коломойським зустрічалась 20 разів”
“Громадське”: Ви вже говорили про ваші стосунки з Ігорем Коломойським – не можна їх охарактеризувати як теплі. Коли востаннє ви спілкувалися і про що?
Валерія Гонтарева: Я почала спілкуватися з усіма власниками українських банків прямо у 2014 році. Ми вже всіх попередили про те, що будемо робити діагностику, всіх готували до того, що вони повинні самі прийти і зі своїм менеджментом подивитися на свої баланси, розуміти, що не вдасться нічого сховати і фальсифікувати, як це було раніше.
Ми намагалися відфільтрувати реальні проблеми, пов’язані з Кримом, реальні проблеми, пов’язані з Донбасом.
З Коломойським я особисто зустрічалася, напевно, 20 разів. В останній раз я з ним бачилася в ніч перед націоналізацією. Націоналізація була проведена 18 грудня, це була знаменита ніч, коли зібрався практично весь Кабмін.
Був міністр фінансів, прем’єр міністр, міністр юстиції, міністр внутрішніх справ Аваков, президент. В тій кімнаті я бачила Коломойського, напередодні націоналізації, де вони йому написали лист з проханням про націоналізацію.
ВВС: І після того ви не спілкувалися?
Валерія Гонтарева: Ні.
“У мене немає сумнівів, що МВФ допоможе Україні”
ВВС: Ви фактично зупинили своїми зусиллями країну від дефолту, коли очолили НБУ. Домовлялися разом з Наталією Яресько з міжнародним валютним фондом. Зараз співпраця з МВФ призупинена. Ваш прогноз – коли вона відновиться?
Валерія Гонтарева:Ми провели дійсно величезну роботу з міжнародним валютним фондом. Якби в нас не було МВФ, наша посилена робота з очищення банківського сектора, трансформації самого НБУ, реструктуризація боргів нас би не врятувала.
Тільки завдяки тому, що нам надали таку велику допомогу з усіх боків. Це не лише 17 мільярдів програми розширеного фінансування МВФ, це була величезна програма Світового банку. Це була програма ЄС, це були навіть гарантії американського уряду. Над нами була така парасолька – 40 мільярдів. Вона не вся одразу була вибрана, але вона дозволяла нам вести переговори, проводити реструктуризацію зовнішніх боргів.
Все це було тут, було досягнуто. На жаль, потім темп реформ спав. Ми недовиконали програму. Ми просто перейшли в нову, дуже коротеньку програму, яка називається stand-by.
Зрозуміло, що зараз, коли приїхала місія, вона подивилася, що у цей день розпустили парламент. Не тому, що парламент якось дуже потрібен, але тоді в тебе уряд стає не надто легітимним, тому що завтра буде новий парламент, новий уряд.
Вони хочуть повернутися, коли минуть парламентські вибори, коли буде сформовано новий уряд. Адже голова уряду повинен поставити свій підпис під меморандумом. Голова Мінфіну повинен поставити свій підпис, голова Нацбанку. А в меморандумі чітко виписані всі критерії. Ви можете подивитися. Якщо президент поставить свій підпис, а там точно буде йтися і про ПриватБанк, тоді будемо дивитися.
У мене немає сумнівів, що МВФ допоможе нашій країні.
“У нас в країні немає проблем гендерної нерівності”
ВВС: Незадовго до того, як вас призначили на посаду, головою Федеральної резервної системи США також вперше стала жінка – Джанет Єллен. Чи не здається вам, що до жінок на таких керівних посадах як голова Центробанку, чи то в США, чи в Україні, вимоги набагато більші, ніж до чоловіків? Чи потрібно, на вашу думку, вдатися до такого інструменту залучення жінок до керівних посад як гендерні квоти, наприклад?
Валерія Гонтарева: Дуже цікаве питання. Попрацювавши в Лондоні, починаєш розуміти значення деяких висловів. Коли ми говоримо про гендерну нерівність, в Україні дуже важко сказати, що це таке.
Я прожила все своє професійне життя, в мене дуже багато друзів-жінок, які обіймають керівні посади в Україні, два міністри фінансів – Оксана Маркарова та Наталія Яресько.
Мені здається, у нас в країні взагалі немає проблем із гендерною рівністю. Тут [у Великій Британії – Ред.] ти починаєш розуміти, що вони є. Я чула, що тут за однакову роботу жінкам можуть платити менше. В нашій країні такого немає. Ймовірно, це єдиний хороший радянський спадок. У нас всі люди були братами після Жовтневої революції 1917 року. Ми виросли на тому, що в нас гендерної нерівності немає.
Я би не запроваджувала жодних квот, тому що в нас цих проблем немає. Якщо роботодавці досі обирають за принципом “чоловік-жінка”, то я б поставила десь бота, штучний інтелект, а параметр gender прибрала б.
В Україні незрозуміло, коли всі весь час говорять про diversity, розмаїття. Ми на 99% гомогенні. Коли ви потрапляєте у Лондон, ви усвідомлюєте, чому говорять про змішування культур. Мені здається, для нашої країни це взагалі не проблема…
Ба більше, іноді мені хочеться захистити чоловіків. Як тільки починаються гендерні квоти, мені це говорить про те, що чоловіки можуть недоотримати свої місця. Не треба всіх жінок намагатися відправити на роботу. Якщо жінка хоче займатися дітьми, родиною і віддати цьому життя – давайте дозволимо їй це зробити. А якщо такі жінки є, то тоді в нас пул жінок скорочується порівняно з пулом чоловіків. Тому давайте ми не будемо пригнічувати чоловіків, дамо їм рівні права.
З Валерією Гонтаревою спілкувалася кореспонденткаBBC News УкраїнаІрена Таранюк та журналіст “Громадського“Олександр Шевченко.
