Президентський проєкт закону про люстрацію для високопосадовців і депутатів, які обіймали посади з 2014 по 2019 рік, зареєстрований у Верховній Раді.
У разі ухвалення закону кількість посадовців, які надалі не зможуть обіймати посади у державній владі і балотуватися до органів місцевого самоврядування, суттєво розширюється.
Розгляд цього законопроєкту, який доповнює норми закону “Про очищення влади”, ухваленого після Євромайдану і який стосувався чиновників часів Віктора Януковича, може відбутися не раніше осені.
Нова Верховна Рада, обрана на дострокових виборах 21 липня, має зібратися на першу сесію наприкінці серпня. Проєкт президента може бути розглянутий тільки після того, як будуть сформовані усі керівні органи парламенту, склад комітетів і фракцій. Документ також має бути обговорений у профільному комітеті Ради і тільки після цього – внесений до сесійної зали.
Серед експертів переважає думка про те, що у запропонованому вигляді закон не може бути ухвалений. Критика на його адресу вже пролунала, у тому числі, від послів країн “великої сімки”, акредитованих в Україні.
Під люстрацію – всіх?
Мотивуючи доцільність ухвалення закону, керівник офісу президента Андрій Богдан наголошує, що “за змістом люстраційних процедур, закладених у чинному законі “Про очищення влади”, наразі значна частина членів парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади за визначеною ідеологією і критеріями підпадають під дію цього закону”.
- Люстрація – заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі.
“Очевидно, що такими особами чиниться тиск з метою не допустити завершення вже розпочатих процесів люстрації або ж проведення люстрації взагалі”, – ідеться у пояснювальній записці до законопроєкту, підписаного Андрієм Богданом, який, на думку експертів, сам підпадає під люстрацію відповідно до чинного закону, ухваленого у 2015 році.
У проєкті суттєво розширюється перелік посад, щодо яких застосовується закон “Про очищення влади”.
У документі пропонується поширити заборону на осіб, які обіймали посади у період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року.
Однак якщо посадовець звільнився з посади у цей період за власним бажанням, він не підпадатиме під люстрацію.
Президент попонує, аби під люстрацію потрапили такі посади: президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр, перший віцепрем’єр, віцепрем’єр-міністр, міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу КМУ, голови НБУ, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна України, Держкомітету телебачення і радіомовлення України, їхні перші заступники та заступники.
До переліку пропонується включити членів Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддів, голів Державної судової адміністрації України.
Крім того, пропонується включити до люстраційного списку генерального прокурора, голову СБУ, голів Державної фіскальної служби та митниці, секретаря РНБО, голову Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління держохорони, начальника Генштабу – головнокомандувача Збройних Сил, а також керівників державних підприємств оборонно-промислового комплексу.
Займати посади в державних органах влади посадовцям буде заборонено п’ять або десять років, залежно від того, на яку посаду вони претендуватимуть.
А як же губернатори?
До переліку посад, які президент пропонує включити до люстраційного списку, не потрапили голови обласних і районних державних адміністрацій, яких, згідно із Конституцією, призначає президент.
Також деякі експерти дивуються включенню до люстраційного списку керівників усіх державних оборонних підприємств.
На ініціативу Володимира Зеленського відреагували також посли країн “великої сімки”, акредитовані у Києві.
“Виборчі зміни і політична ротація є нормою в демократичних країнах, на відміну від невибіркового накладання заборон на всіх учасників виконавчого та законодавчого процесів управління. (…) Притягнення до відповідальності винних у зловживанні службовим становищем є правильним кроком. Водночас, на наше переконання, нинішня ситуація в Україні не порівняна з тією, що мала місце після Революції Гідності”, – ідеться у заяві послів.
Серед коментарів, що їх висловлюють користувачі соціальних мереж, переважає переконання у тому, що законопроєкт є передвиборчим кроком, і його мета – підвищити рейтинг президентської партії “Слуга народу”.
Вони роблять цей висновок на тій підставі, що багато виборців, голосуючи за Володимира Зеленського на президентських виборах, зізнавалися, що віддають свій голос не стільки за нього, скільки проти Петра Порошенка та тодішньої влади.
Згідно з даними соціологічної групи “Рейтинг”, наприкінці червня лідером недовіри лишався експрезидент Петро Порошенко. Близько 80% опитаних відповідали, що не довіряють йому.
