“Шоумен”, “король обіцянок” і “новий Трамп” – так охрестила світова преса нового прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.
Газети зійшлися в думці про те, що новому лідеру буде непросто керувати країною, яка перебуває у кризі через “брекзит”, скандал із Іраном та інші виклики.
США: “Борис-шоумен”
Джонсон має менше влади на новій посаді, ніж будь-який лідер із часів Другої Світової Війни, пише New York Times.
До того ж, він став прем’єр-міністром у критичний час у країні, яка перебуває у “великій кризі”.
Немає одностайної думки про те, як він буде поводитися на посаді, пише видання.
“Новий прем’єр-міністр найбільш імпровізаційний та найменш передбачуваний політик у новітній британській історії”, – пише видання. “Його особливість – поєднання вищого класу походження та непоштивості – забезпечило йому два терміни на посаді мера Лондона”.
Майкл Стівенс, який працював із Джонсоном у Міністерстві закордонних справ, каже: “Ось що мене турбує: ніхто з нас насправді не знає, за що виступає Джонсон”.
“Є Борис-шоумен, і цьому шоумену вистачить зробити одну нерозумну річ, як ми всі попадемо в халепу”, – додає він.
Новий Трамп?
Бориса Джонсона часто порівнюють із Трампом, однак він був чи не першим, хто поставив під сумнів професійні якості американського лідера, пише Арон Блейк у статті на Washington Post.
У 2015 році Трамп сказав, що в Лондоні є місця, куди не пускає поліція через мусульманських екстремістів. Після цього Джонсон, який на той час був мером Лондона, назвав Трампа “некомпетентним для того, щоб бути президентом Сполучених Штатів”.
“Я б запросив його до Лондона і показав би йому місто, але не хочу ставити жителів перед непотрібним ризиком зустрічі з Дональдом Трампом”, – сказав колишній мер.
Нині Джонсон м’якший до американського лідера, однак є ознаки того, що це може змінитися. Зокрема, прем’єр назвав “повністю неприйнятними” нещодавні слова президента до чотирьох темношкірих жінок-конгресменів, що вони мають “повернутися додому”.
Франція: “Борис лякає всю Європу”
Прем’єрство Джонсона “лякає всю Європу”, зазначає Le Monde. Адже він готовий до більш твердого тону, аби втілити “брекзит”.
Особливо бентежить прем’єрство Джонсона Німеччину, додає газета.
“Відносини між Терезою Мей і Ангелою Меркель не завжди були легкими, однак хоча б ці дві жінки, які є доньками священників, розуміли одна одну. Німецький канцлер не може уявити більш несхожий на свій темперамент, ніж у нового лідера Консервативної партії”, – пише газета.
До того ж, Джонсон уособлює те, чого німецький уряд найбільше боїться – “брекзит” без угоди.
Однак Джонсон також відомий як “різнобарвний, прагматичний та опортуністичний” політик, через що дає європейцям “трошки надії”, додає видання.
Le Figaro пише, що Джонсон успадковує не легшу ситуацію, ніж Тереза Мей.
“Йому потрібно багато оптимізму, з якого він черпає сили, аби побороти складнощі та утримати владу”, додає газета.
Німеччина: “Король обіцянок”
Із Джонсоном можливо “все і ніщо”, адже він “зовсім безпринципний”, пише газета Sueddeutsche Zeitung, цитуючи дипломата.
“Єдине, що ясно – Джонсон хоче бути прем’єр-міністром якомога довше, і він підпорядкує все цій меті”, – пише видання.
В іншій статті під назвою “Король обіцянок”, газета додала, що “самовдоволені обіцянки” щодо “брекзиту” значно ускладнять життя нового прем’єра.
Торстен Ріке в газеті Handelsblatt називає Джонсона “політичним шарлатаном” та “англійським Трампом” і передбачає “конституційну кризу” у Британії після його обрання.
Італія: “Британська версія популізму”
Стратегія Джонсона є незрозумілою, пише італійська бізнес-газета Il Sole 24 Ore.
“Більшість членів Консервативної партії вважає, що Джонсон – єдиний, хто може здійснити брекзит, навіть якщо ніхто не знає, як саме”, – додає видання.
З Джонсоном “зростає ризик травматичного і незбалансованого” виходу з ЄС, пише італійська Il Foglio.
Газета згадує про кризу 1992 року, коли ліра “болісно” виходила з європейської валютної системи.
Джонсон – це британська версія популізму, пише італійська L’Avvenire, що повязана з католицькою церквою.
Нідерланди: “Піррова перемога”
“55-річному студентові античної літератури загрожує Піррова перемога”, пише голандська De Volkskrant.
Адже його успіх буде залежати від утілення брекзиту – задачі, яку він порівнював із польотом на Місяць, додає видання.
Джонсону “лишається тільки сподіватися”, що британці будуть спокійними, коли, в разі брекзиту буз угоди, з полиць супермаркету зникнуть продукти, біля заправок будуть довгі пробки, а в лікарнях скасовуватимуть обстеження, пишуть у коментарі в газеті NRC Handelsblad.
“У цьому разі, Джонсону треба буде виявити весь свій риторичний талант, аби справді стати Черчиллем ХХІ століття”, – додає газета.
Польща: “Втрата Шотландії та Північної Ірландії?”
“Черчилль перевертається в могилі”із приходом Джонсона, пише Єнджей Білецькій у газеті Rzeczpospolita.
Люди, які його обрали, “зовсім не відображають” британське суспільство, каже автор. Адже члени Консервативної партії майже всі білі чоловіки, і це пояснює, чому Джонсон серед них є таким популярним.
“Це – божевілля, розпач. Ціна може біти не тільки глибокою економічною кризою та паралічем політичних інститутів, але й втрата Шотландії та Північної Ірландії”, – додає автор.
Джонсон може бути третім прем’єром, якого “брезкит” з’їсть живим, пише Gazeta Wyborcza.
Хоча Джонсон погрожував вийти з ЄС 31 жовтня навіть без угоди, нижня палата парламенту цього ніколи не дозволить, додає газета. Тож йому варто пошукати якийсь вихід, інакше він повторить долю Терези Мей.
