“Надмірний оптимізм – здатність перебільшувати свою роль, свої досягнення, свої здібності” – такий меседж прочитали Зе!депутати на слайді презентації Тимофія Милованова, почесного президента Київської школи економіки. З цього почалося їхнє тижневе навчання в “школі депутатів” в Трускавці.
На інших слайдах ішлося також про те, що варто уникнути надмірної впевненості та переконаності в правильності своїх рішень. Мовляв, не один корабель потонув через таке.
Тим часом корабель монофракційної більшості новообраної Верховної Ради пришвартувався в найдорожчому готелі курорту – Rixos Prykarpattya.
Одиночний покращений номер тут коштує 4300 грн за добу, люкс – 6880. Лідер партї “Слуга народу” Дмитро Разумков запевнив BBC News Україна, що кошти на захід виділені з партійної казни, а звідки їх отримала сама партія “побачите в звітах для НАЗК”.
Така концентрація без п’яти хвилин народних депутатів, яку можна було спостерігати у холах, на сходах та в коридорах Ріксоса, можлива ще хіба що в самій Верховній Раді. Під час перерв молоді політики із зеленими бейджами проходжуються там поміж курортників у білих халатах з кухлями, наповненими “Нафтусею”.
Від усього, що досі могли бачити в парламентських кулуарах журналісти, а завдяки їм – решта українців – тутешнє середовище відрізняє молодість і неформальність у поведінці.
Басейни, ресторани, фонтани, зелені зони, бювет із лікувальною водою, передгір’я на обрії – вся атмосфера, комфорт та блиск готелю налаштовують на розслаблений настрій і відпочинок.
Але народним обранцям увесь тиждень має бути не до цього – навчання триває щодня з 8.30 до 21.30.
Навчання майбутніх членів парламенту відбувається в конференц-залі. Там розмістили 29 столів, за якими новоспечені політики згрупувалися за інтересами: у когось – нацоборона, у когось – аграрка. Між ними, мов майстер, ходив і спостерігав за дискусіями Дмитро Разумков.
А модераторами виступали співробітники КШЕ. Половина з них – із західними PhD ступенями, зауважив Тимофій Милованов.
Зібрання під дахом конференц-зали “Сенатор” Ріксоса нагадувало радше колектив IT-компанії на виїзному тренінгу, ніж партію. Тільки ці люди створюватимуть програмне забезпечення не для машин, а для людей і держави, з усіма наслідками, що з цього випливають.
За тиждень Тимофій Милованов та інші лектори пообіцяли навчити їх “дизайнити свою мотивацію”, самих себе, структурувати рішення та не піддаватися “на токсичність чужих емоцій”, в яку їх втягуватимуть у політиці.
До прикладу, кожному з них також доведеться пояснити, як саме він чи вона у сфері своєї спеціалізації може посприяти збільшенню ВВП.
Для кількох десятків депутатів з понад 250 учасників тренінгу, загартованих навчанням у західних університетах, топових бізнес-школах, досвідом у журналістиці, така лавина новизни – справа звична. Для решти двохсот нових облич українського парламенту – перший виклик. Тренінговий марафон – не для слабкодухих, або ж просто “жесть”, як висловився Милованов.
Інтелектуальне крило
Лідер “Слуги народу” Дмитро Разумков у коментарі BBC News Україна розповів, що не бачить проблеми в бракові університетських дипломів у деяких своїх мажоритарників: “Можна навести багато прикладів, коли люди не мали вищої освіти й досягали таких висот, якими ми похизуватися не можемо. Вища освіта – це важливо, але не є головним. Це лише один з пазлів для того, щоб стати депутатом”.
Четвертий номер списку “Слуги народу” 40-річний Давид Арахамія теж переконаний: “Народні депутати не повинні бути експертами”. Самотужки досліджував, якою має бути роль законодавця.
“Член парламенту має професійно сканувати проблемне поле, визначати шляхи вирішення проблем і потім наймати експертів для написання законів”, – каже Давид.
Він був співвласником міжнародних компаній, засновником волонтерської організації “Народний проект”, працював радником міністра оборони й очолював волонтерський десант в оборонному відомстві. Розповідає, що пішов звідти в 2015-му, коли побачив повернення старих корупційних схем.
Про себе каже, що в нього “контракт на п’ять років із власною совістю” задля змін у країні.
Давид Арахамія представляє умовно “інтелектуальне крило” парламентської більшості. Це 40-50 майбутніх нардепів. У них, як і в решти, немає політичного досвіду, але є те, за брак чого критикують ноунеймів-мажоритарників: хороша освіта, управлінський і волонтерський досвід, зокрема й участь у реформах за часів Порошенка, навички з підготовки документів, експертні знання.
Здебільшого саме ці люди озвучують конкретні плани дій і законопроекти. BBC News Україна цікавилася й у мажоритарників з регіонів, якими будуть їхні перші законопроекти. Всі відповідали, що зарано про таке говорити й потрібно спочатку вирішити це всередині партії.
Але одностайно запевняють, що першою справою скасують депутатську недоторканність.
“У мене відчуття 110 % підтримки моїх ініціатив з боку президента та команди. У перші місяці в парламенті будемо голосувати близько сотні реформаторських законопроектів, які “померли” за попередньої влади. А в оборонному секторі нам потрібно змінити горизонт планування з одного року хоча б на три, щоб це було не як в африканських країнах, а як у світовій топ-десятці”, – ділиться планами Давид.
Оголошення про вакансію свого помічника він розмістив на Work.ua. А на “школі депутатів” сидів за столом “оборонки й нацбезпеки”.
31-річна Мар’яна Безугла, як і Давид Арахамія, має досвід роботи в Мінобороні. Вона перемогла в 217-му окрузі на київській Оболоні. Там її основною конкуренткою була кандидатка від партії ЄС, депутатка Київради Лариса Костенко. Претендентка на мандат від “Слуги народу” оприлюднювала бази даних, за її інформацією, агітаторів за опонентку, що могло свідчити про підкуп виборців. У ЄС це заперечували.
Її, як лікаря-терапевта, мобілізували на початку війни на фронт. Там Мар’яна служила в 128-й бригаді й з певного моменту вирішила “хакнути систему управління військовою медициною зсередини”, тобто знайти способи змінювати її зсередини. Так молода лікарка опинилася в проектному офісі реформ оборонного відомства.
Поштовхом для цього, як вона розповідає, стала історія з “мобільним шпиталем” EMEDS BASIC. Його українцям передали американські колеги. “Я побачила, як чиновники просто хотіли його здихатися, вони не хотіли вийти зі своєї зоні комфорту. Зрештою передали хірургічний шпиталь десантникам, у яких не було хірургів”, – пригадує майбутня депутатка.
Мар’яна буде однією з тих “слуг народу”, для кого депутатська зарплата стане єдиним джерелом доходів. Це спонукає лідерів політсили замислюватися над підвищенням цієї заробітної плати. Нині вона дорівнює 20-40 тисячам гривень залежно від посади й інших формальностей.
Хто вибив з гри мастодонтів?
Власник мережі ресторанів, у минулому повар Олексій Леонов переміг у 135 окрузі – Приморському районі Одеси. Він якраз із тих нардепів “Слуги народу”, в кого немає вищої освіти й хто отримав за це на горіхи від користувачів соцмереж.
У своєму окрузі він переміг екс-регіонала, доктора юридичних наук Сергія Ківалова. Той переобирався там два десятки років, очолював ЦВК на виборах президента 2004 року, коли в її роботі були виявлені численні фальсифікації, внаслідок чого Верховний Суд скасував результати.
Олексій вважає, що партійний бренд забезпечив йому половину успіху – решту власна кампанія.
Про свою професію та освіту розповідає: “У 16 років мій батько помер від раку, мама була інвалідом. Я вимушений був обрати прагматичний фах повара. 12 років тому почав власний бізнес. Якби я захотів, то вже купив би диплом. У мене в окрузі 16 ПТУ. Їхні директори мені кажуть, що в них недобір. У нас з екранів фактично розповідають, що отримувати технічну спеціальність і працювати – це соромно”.
Додає, що подав документи на навчання в Одеський регіональний інститут державного управління. А з пріоритетів у парламенті – робота над зміною податкової політики.
Пародист, телеведучий Олександр Скічко – з тих “Зе!депутатів”-мажоритарників, у кого є вища економічна освіта, але, взагалі, немає жодного досвіду, дотичного до того, чим доведеться займатися в парламенті.
“Мені дуже хочеться більше дізнатися про макроекономічний процес, про бюджетні показники, секторальні напрямки, про регламент”, – розповідав Олександр у кулуарах журналістам. Запевнив принагідно, що звільнився з телеканалу “Україна” і більше не погодиться вести корпоративи.
Визнав, що матиме інший дохід, окрім депутатської діяльності, але з тих, що не заборонені законом. Який саме – не уточнив. 28-річний екс-телеведучий бачить себе або в комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, або транспорту.
“Агропромисловий комплекс стосується мого округу. Село у нас недооцінене й забуте. Про це свідчить його занепад. Ситуацію покращило б перерозподілення дотацій, які виділяються великим агрокомпаніям, на користь малого й середнього бізнесу. Можливо, дешеві кредити, законопроект про сільськогосподарську кооперацію”, – розповів він.
Тимофій Милованов тим часом переконував новообраних депутатів, що відсутність досвіду в їхньому випадку – “це добре, бо в них незамилені очі”. Такі очі допомагають розгледіти умовного оленя і тигра.
Лектор показав аудиторії малюнок, де, окрім явних тварин, потрібно було побачити концептуальних. Ті ховалися у візерунках та завуальованих написах. Це допомагає розпізнавати шаблони власного мислення.
26-річний Дмитро Костюк, журналіст телеканалу “Еспресо”, переміг у 65- му окрузі на Житомирщині, вибивши там з політичної гри такого гуру, як 63-річний Володимир Литвин. А крім того, ще одного впливового на місцевому рівні політика – 52-річного Віктора Мельника.
Розповідає, що поки його опонент Литвин давав у парламенті прес-брифінги, де звітував про свою підтримку округу, Дмитро їздив по селах: “Поїхав, приміром, у село Понінка на місцеву картонно-паперову фабрику. Там люди скаржаться на сажу, яка від неї поширюється довкола й вкриває землю. То ту сажу з своєї голови струшував потім”.
І поки один із наймолодших депутатів струшував сажу з голови, його опонентам довелося за результатами виборів змахувати попіл. А до цього попіл хотілося струшувати самому: два роки роботи журналістом-розслідувачем розчарували – правоохоронні органи та влада не реагували на викриття.
“Якщо за Януковича крали з доходів, то за Порошенка почали це робити з кишені людей”, – каже молодий політик.
Ще запрошував Литвина й Мельника на дебати в центрі Новоград-Волинського. Перший не прийшов, а другий з’явився з великою групою підтримки.
Дмитро сподівається, що від незаконної вирубки лісів його рідний округ переорієнтується, приміром, на виробництво електромобілів. Для останніх потрібен літій, а на території Житомирщини є його поклади.
Запевняє, що впливу олігарха Ігоря Коломойського на свою партію не відчув. Це саме говорили й інші новообрані “слуги народу” в розмові з BBC News Україна. Переконують, що проблема гіперболізована.
Як створити фракцію з ноунеймів?
Фактично, крім партії, майбутніх депутатів соло-більшості в 254 мандати об’єднує лише молодість та ентузіазм. Все решта – строкатість і різнорідність, які проявлятимуться з часом сильніше, що усвідомлюють у керівництві партії.
“За моїм столом зібралися ті, хто займається аграрною тематикою. Четверо з нас обговорювали створення ринку землі. Всі погодилися, що він потрібен, але в кожного було різне бачення, як саме цього домогтися”, – поділився враженнями Дмитро Костюк.
Старі політичні партії досягали парламентської дисципліни за рахунок кругової поруки, лояльності до конкретного лідера, доступу до тіньових ресурсів, співучасті в корупції, спільних бізнес-зв’язків, спільного минулого ще в СРСР чи в буремних 1990-х, тісній пов’язаності з певними олігархами.
На запитання BBC News Україна про те, як будуть домагатися одностайних голосувань і утримуватимуть фракцію разом, один із лідерів партії у кулуарах відповів абстрактно: “Будемо вмовляти, закликати до відповідальності”.
Чи будуть використовувати правоохоронні органи, аби “приструнити” незгідних або ж пов’язаних з місцевими “феодалами” депутатів? Це питання наш співрозмовник залишив без відповіді.
У партії не під запис зізнаються, що гуглили досьє на декого і дізнавалися не надто приємні подробиці вже після висунення їхніх кандидатур, зокрема – наближеність до локальних еліт з їхніми інтересами.
Як саме парламентарії-ноунейми справляються із завданнями “школи депутата”, які оцінки отримують за “домашки”, журналісти вже не змогли побачити. Медіа запросили лише на вступну загальну частину першого навчального дня.
Після такої школи вони йтимуть не в університет, а прямісінько в парламент. Одразу в бій.
Багато хто визнає, що в Україні почався безпрецедентний політичний експеримент з важко прогнозованими наслідками.
