Вночі до міської лікарні привозять хлопчика трьох років з набряком горла. Лише на ранок йому ставлять діагноз — дифтерія, переводять до інфекційного відділення. Але пізно. За шість годин дитина помирає.
Ця історія сталась у 1993 році у Донецьку на очах у лікарки Наталія Бравистової.
У 90-ті роки через масову відмову від вакцинацій Україна пережила епідемію дифтерії. Тоді, за даними МОЗ, захворіли 20 тис. людей, майже 700 померли.
І лікарі, і чиновники кажуть – в Україні рівень щеплення від дифтерії настільки низький, що епідемія може прийти знову.
При цьому антидифтерійної сироватки зараз в Україні немає. Але її мають незабаром привезти, обіцяють у МОЗ.
Наскільки великою є загроза дифтерії в Україні, коли привезуть ліки, як правильно робити щеплення, все, що потрібно знати про цю хворобу і як її попередити – у матеріалі ВВС News Україна.
Що таке дифтерія?
Небезпечніша за кір, хвороба з дуже високою смертністю — так описують дифтерію лікарі.
Це гостре інфекційне захворювання передається повітряно-крапельним шляхом, рідше — через предмети, такі як посуд чи іграшки.
Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин. Найчастіше хвороба проявляється так: набрякають слизові оболонки горла і утворюється щільна плівка, вона блокує дихальні шляхи і може призвести до смерті.
Прояви дифтерії – біль у горлі, підвищена температура, наліт на “мигдалинах”, осиплість голосу, температура – можуть нагадувати ангіну та інфекційний мононуклеоз. Є багато лікарів, які ніколи не бачили дифтерії. Вони можуть орієнтуватися лише по симптомах хвороби, що описані у підручниках.
Крім блокування дихання, дифтерія може викликати інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м’яза, ураження нервової системи, легеневу інфекцію.
Але є і те, що робить дифтерію ще більш підступною, ніж кір, говорить Федір Лапій, член Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики.
Носіями збудника дифтерії можуть бути на перший погляд здорові люди, які їздять у транспорті, бувають у громадських місцях і навіть не знають про те, що заражають інших.
Менше щеплень – більше дифтерії
Минулого тижня на дифтерію у Хмельницькому захворіла 21-річна дівчина, яка пропустила щеплення у 16 років.
У неї був біль в горлі, підвищена температура і загальна слабкість.
За тиждень стан її здоров’я покращився, але це вже другий випадок дифтерії в Україні за 2019 рік. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, минулого року на дифтерію захворіло 10 людей.
“Коли знижується рівень охоплення вакцинацією, ми будемо бачити все більше випадків дифтерії. Це безпосередній наслідок зниження охоплення щепленнями”, – каже імунолог Федір Лапій.
В Україні рівень вакцинації від дифтерії вкрай низький. Щеплення від дифтерії мають менш як 70% дітей і ще менше дорослих.
Рівень вакцинації 2009-2018 роки
(дані у %, діти до одного року і 1 рік)Source: Центр громадського здоров’я МОЗ України
“Якщо дитина не щеплена, ми будь-яке респіраторне захворювання підозрюємо як початок прояву якоїсь з вакцино керованих інфекцій”, – розповідає Наталія Бравистова, яка зараз працює імунологом і педіатром у приватній клініці “Добробут” у Києві.
Лікар каже, що практично кожного дня має справу з нещепленими дітьми. За її словами, більшість батьків все ж вдається переконати зробити щеплення.
“Люди відмовлялись робити вакцинацію через незнання, вони налякані. Ми з колегами розповідаємо, пояснюємо важливість щеплення. Найчастіше розмови діють, буквально з прийому ми йдемо у кабінет щеплення робити вакцинацію. Відмовляються лише одиниці”, – каже лікар.
Пані Бравистова пригадує, як у 90-ті у ЗМІ виходили великі статті про шкоду щеплень, і люди їм вірили, допоки від дифтерії не почали помирати діти.
Лікарка побоюється, що ця історія може повторитись, оскільки зараз дуже багато нещеплених і дітей, і дорослих
Чи є ліки?
Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти. І навіть з сироваткою залишається ризик смерті до 20%, описують серйозність цієї хвороби у МОЗ.
“Будь ласка, хто-небудь, забезпечте нас сироватками, навіть на чорному ринку їх купити неможливо”, – такий пост-благання кілька днів тому опублікувала у Facebook Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб медуніверситету імені Богомольця.
Раніше антидифтерійна сироватка в Україні була, але її термін придатності закінчився ще у травні 2019 року.
Після появи інформації про дифтерію на Хмельниччині ВВС News Україна щодня запитувала у МОЗ про те, чи є в країні сироватка проти цієї хвороби. За тиждень отримали відповідь – ліків немає, але мають привезти.
Випадки дифтерії в Україні:
2011 рік – 8 випадків
2012 – 5 випадків
2013 – 6 випадків
2014 – 4 випадків
2015 – 2 випадків
2016 – 4 випадків
2017 – 0 випадків
2018 – 10 випадків
200 флаконів сироватки як гуманітарну допомогу Україні надасть Всесвітня організація охорони здоров’я. Про це 8 серпня повідомив Станіслав Грещишин, керівник патронатної служби міністра охорони здоров’я. За його словами, ліки доставлять через кілька тижнів.
Україна не вперше отримує сироватку проти дифтерії як гуманітарну допомогу. Наприкінці 2017 року року партію ліків також доставили як допомогу. Їх вистачило на ті 10 випадків дифтерії, які трапилися в Україні минулого року.
Що не так з сироватками, як лікуватися без неї?
Чому ж Україна отримує такі важливі ліки у формі благодійної допомоги і не може закупити їх самостійно і заздалегідь?
Експерти кажуть, що у світі є дефіцит виробництва сироватки проти дифтерії. Виробляють її лише у декількох країнах, серед яких Росія, Болгарія, Індія, Бразилія, Індонезія.
Сироватка російського виробництва не має ані прекваліфікації ВООЗ, ані виробництва за стандартами GMP, тому її не можуть закупити за бюджетні гроші, розповідає Федір Лапій.
У Бразилії чи Індонезії сироватку не можуть закупити. Потужностей обох виробників вистачає лише на місцеві ринки.
“Ринок сироваток є дуже малим. Більшість країн зосереджені на вакцинації”, – каже пан Грещишин і додає, що перший тендер по закупівлі сироватки для України був невдалим, на нього подався лише один виробник, який не надав повний пакет документів.
У МОЗ сподіваються, що найближчим часом проведуть другий тендер та сироватку проти дифтерії все ж закуплять планово і у достатній кількості. До цього часу покладають надію на гуманітарну допомогу від ВООЗ.
Ще одним варіантом лікування дифтерії за відсутності сироватки називають введення внутрішньовенно імуноглобуліну.
“Ці ліки в Україні є, хоча ефективності такого лікування набагато нижча. Її можна порівняти з різницею їзди на велосипеді і потягом, якщо вам потрібно в інше місто”, – каже Федір Лапій.
На думку експерта, ситуацію з дифтерією може кардинально змінити масова вакцинація.
Краще запобігти
Таке небезпечне захворювання, як дифтерія, краще запобігти, ніж лікувати, говорять в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ).
Там стурбовані низьким рівнем вакцинації українців і занепокоєні тим, що спалах, подібний до того, який був у 90-х, може повторитись.
“Навіть попри своєчасне лікування, близько 20% хворих помирають. Натомість вакцинація проти дифтерії дуже ефективна, вона запобігає розвитку захворювання та ускладнень”, – розповіла Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ в Україні.
Українців закликають прийти до сімейного лікаря і зробити щеплення, це безкоштовно. За даними МОЗ, в Україні є вдосталь вакцин – 2 млн доз вакцин від дифтерії для дітей і 6 млн доз для дорослих.
У відомстві почали активну інформаційну кампанію за щеплення. Очільниця МОЗ Уляна Супрун зробила ревакцинацію від дифтерії перед камерами разом з відомим письменником Сергієм Жаданом.
Закликав робити щеплення від дифтерії і відомий лікар Євген Комаровський. “Якщо ви не щеплювались від дифтерії останні 10 років, зробіть це. Дифтерія прийде обов’язково. Це не кір, це гірше”, – говорив лікар у відео зверненнях у Facebook.
Як і коли робити щеплення від дифтерії?
Щеплення від дифтерії мають отримувати всі — і діти, і дорослі протягом усього життя, кожні 10 років, кажуть в МОЗ.
Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. Згодом проводиться ревакцинація у 18 місяців та у 6 років вакциною АДП, наступне щеплення у 16 років — вакциною АДП-М.
Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Тобто, якщо останнє щеплення проти дифтерії було в 16 років, наступне потрібно зробити у 26. І так далі кожні десять років.
Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані, або у вас немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М, кажуть лікарі.
Для дорослих між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше 30 днів та шість місяців – між другим і третім щепленнями.
ВВС News Україна попросила медичну експертку ЮНІСЕФ в Україні Катерину Булавінову розповісти про вакцинації проти дифтерії:
Чи може захворіти на дифтерію людина, яка була вакцинована до цього?
Якщо в дитинстві ви отримали повну первинну вакцинацію — чотири дози вакцини з компонентом дифтерії до 18 місяців, потім вас ревакцинували за календарем вакцинації у 6 та 16 років, то вакцина проти дифтерії забезпечить високий рівень захисту проти цієї хвороби на 10 років.
Тому кожні 10 років дорослим необхідно проходити ревакцинацію — інакше можна захворіти.
Дорослим, які ніколи не вакцинувалися від дифтерії, варто негайно зробити щеплення.
Які можуть бути побічні ефекти при вакцинації проти дифтерії, наскільки вони небезпечні?
Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризики для здоров’я та життя при захворюванні на дифтерію, правець і кашлюк набагато серйозніші, ніж ризики розвитку серйозної реакції на вакцину.
Реакції, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін’єкції або підвищення температури – це нормальне явище. Вони з’являються незабаром після того, як вакцина була введена і зазвичай проходять протягом кількох днів.
Підвищення температури у дітей пов’язана з кашлюковим компонентом у складі вакцини АКДП, у дорослих, які отримують вакцину від дифтерії та правця, можливі місцеві реакції: може боліти рука і плече. Якщо ви правша, рекомендую зробити ін’єкцію в ліву руку.
