У майбутньому тільки багатії зможуть пережити спеку, пише Independent.
ООН називає такий сценарій “кліматичним апартеїдом” – “коли багаті платять, аби уникнути перегрівання, голоду та конфліктів, а решта світу страждає”. Така тенденція уже спостерігається в Іраку.
У центральному Багдаді, де температура повітря сягає 48 градусів за Цельсієм, продавець магазину Мухамад скаржиться на спеку. Через вимкнення світла у районі він не може дозволити собі купити генератор для кондиціонера.
“Я прокидаюся вночі, облитий потом, – каже Мухаммад. – Це виснажує. Через спеку почуваєшся жахливо”.
Ірак звик до таких температур, однак пережити її мають змогу лише багаті. До того ж, країна переживає кризу з електрикою через корупцію та невдалий менеджмент, що підсилює соціальну нерівність.
“Електрика повністю непередбачувана”, – каже Абу Ахмед, власник магазину, що недалеко від Мухаммада. Він платить 50 фунтів за генератор на місяць, однак цього вистачає лише на роботу холодильника та світла.
Проблема Іраку може стати глобальною. На 2050 рік 1,9 мільярда людей у спекотних країнах, де середня температура перевищує 25 градусів, не матимуть доступу до кондиціонера.
Однак Ірак має деякі переваги над Європою, коли мова йде про спеку. Його поселення будувалися з урахуванням клімату. Вузькі вулиці пропускають вітер через високі вікна, а холодне повітря потрапляє через підвали в старих будинках.
Як показала хвиля спеки у Парижі, Лондоні та Берліні цього літа, ці міста значно менше підготовлені до високих температур.
