Наразі немає доказів, що мікропластик становить ризик для здоров’я, заявляє Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), пише Guardian.
Водночас ВООЗ заявила, що потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, яким чином пластик шириться довкіллям і потрапляє в організм людини.
Вироблення пластику за останні десятиріччя значно зросло, тож все більше його маленьких частинок, вдомих як мікропластик, потрапляють у водогони, чашки та шлунки, зазначають автори звіту для ВООЗ, пише видання.
Великі шматки мікропластику (більше за 150 мікрон – тобто діаметром з волосину) не становлять небезпеки, оскільки проходять крізь організм.
Частинки меншого розміру потенційно можуть проходити через стінки шлункового тракту і застрягати там, але дослідники вважають, що вони не можуть накопичуватися в організмі у великій кількості.
Науковці не рекомендують регулярно перевіряти наявність мікропластику у питній воді. Натомість постачальникам рекомендують витрачати зусилля на очищення води від бактерій та вірусів, які становлять набагато більший і доведений ризик, пише Guardian.
