На гру у фільмі “Біль і слава”, який вийшов у березні цього року, Антоніо Бандераса надихнув серцевий напад три роки тому.
“Це – одна з найкращих подій мого життя, – зізнався актор в інтерв’ю з Independent. – Я думав, що помру, і це змусило мене зрозуміти життя у глибшому, складнішому сенсі. Я відволікся від речей, які для мене вже не важливі – машина, те й інше, – і зосередив увагу на родині, друзях і одужанні”.
“Біль і слава” – фільм про старіння, хворобу та смерть, пише газета. Але це також історія про зближення, яке змушує Сальвадора вибачитися перед Альберто, з яким він посварився 30 років тому.
Паралелі між їхніми стосунками та відносинами між Бандерасом та режисером Педро Альмодоваром “більш ніж очевидні”. Адже, здобувши славу у ранніх стрічках Адьмодовара, Бандерас поїхав до Голлівуду. Альмодовар почувався після цього “як мати, яка втратила дитину”, адже саме в його фільмах Бандерас вперше розкрив свій акторський талант.
Робота над фільмом після непорозумінь у попередніх проєктах – зокрема, у трилері “Шкіра, в якій живу” – була “одним із найпрекрасніших часів мого життя”, каже актор. “Це була вправа на скромність, на вміння сказати “добре, я буду робити те, що ти хочеш”, зізнається Бандерас.
Щодо нової стрічки Тарантіно, Бандерас вважає, що митець мусить мати свободу. Якщо комусь не подобається, як режисер виражає себе, він може не ходити на його фільми, каже він.
