Впізнаваний запах моря частково пов’язаний з присутністю диметилсульфіду (ДМС) — важливого елементу метаболізму багатьох жителів планктону. Ці молекули утворюються при розкладанні диметилсульфонопропіонату (ДМСФ), за допомогою якого морські організми регулюють осмотичний тиск всередині своїх клітин. Слабкий запах ДМС супроводжує скупчення планктону, залучаючи до нього тварин, інформує Ukr.Media.
На повітрі ДМС швидко окислюється до невеликих, що містять сірку, молекул, а ті — завдяки хвилям і вітру — легко переходять в аерозоль. Їх дрібні частинки служать центрами конденсації, підсилюючи утворення хмар і сприяючи зниженню температури. Втім, автори нової статті вважають, що ми сильно недооцінюємо вплив цих «корисних» молекул на клімат Землі.
Вважається, що виробниками ДМСФ і ДМС виступають лише планктонні водорості, що видають близько 6,6 мільярда тонн в рік. Однак Джонатан Тодд (Jonathan Todd) і його колеги виявили, що джерелами ДМС можуть служити і бактерії, що живуть у прибережних і придонних осадових породах. Дійсно, у проаналізованих вченими пробах вміст ДМСФ виявився в тисячі разів вище, ніж у морській воді.
За їх оцінками, кожен грам такого придонного «бруду» може містити сотні мільйонів бактерій, що виробляють ДМСФ. Це означає, що існуючі підрахунки глобального обороту ДМСФ і ДМС сильно — можливо на порядки — занижені, а з ними зменшений вплив, який вони чинять на клімат.
