Мавпячий виклик: як милі створіння об’їдають жителів популярного острова

Одна з головних цікавинок острова Сент-Кітс – зелені мавпи або верветки – створюють величезні незручності для місцевого населення, знищуючи значну частину врожаю і часом залишаючи жителів без їжі. “Мавпяча проблема” на Сент-Кітс привернула увагу екологів з ООН.

Карооких мавп за їхній зворушливий вигляд дуже люблять туристи, які приїжджають на острів. З ними фотографуються, їх фотографують.

Карликова зелена мавпа (або верветка) стала такою ж визначною пам’яткою острова, як фортеця Брімстоун-Гілл і пляжі з чорним піском.

Важко уявити, що ці чарівні створіння фактично розоряють місцевих фермерів, знищуючи врожай: вони з’їдають і псують все, до чого можуть дотягнутися, – манго, кавуни, гарбузи, огірки. Три чверті всіх ферм на території островів Сент-Кітс і Невіс так чи інакше зазнають мавпячих набігів.

Що робити з мавпами, які занадилися красти продукти у фермерів, не зовсім зрозуміло. І тут виникає дилема: дві третини ВВП країни припадає на туризм, водночас урожай, який вирощують фермери, необхідний для виживання населення.

Зелені мавпи не є споконвічними жителями цих островів. Швидше за все, на Сент-Кітс їх завезли у XVII столітті – як екзотичних домашніх тварин.

мавпи
Ще кілька років тому мавпи жили в горах і харчувалися цукровою тростиною. До людей вони спустилися у пошуках їжі

Донедавна зелені мавпи в основному жили в горах, харчувалися цукровою тростиною, і зростання їхньої популяції стримували лісники.

Однак останніми роками, після того, як виробництво цукру занепало, а фруктові дерева в лісах знищили урагани, мавпи в пошуках їжі спустилися з гір і попрямували до селищ і ферм.

Це призвело до вибухового зростання чисельності мавп у населених пунктах.

Зараз кількість верветок на Сент-Кітс майже вдвічі перевищує населення острова: на 35 тисяч місцевих жителів припадає близько 60 тисяч мавп. І мало того, що їх стало більше, ніж людей – вони ще й виявилися помітно хитрішими.

Захищаючи свій врожай, фермери довгий час намагалися відвадити мавп за допомогою різних “лякалок” – гумових змій, опудал хижих птахів тощо, сподіваючись, що це нагадає тваринам про їхніх природних ворогів на історичній батьківщині у Західній Африці.

“Однак мавпи досить швидко здогадалися, що все це несправжнє. Можна написати книгу, присвячену їхній кмітливості. Вони схильні перевіряти кожну систему, і дуже швидко знаходять її слабкі місця, тому подібні трюки з ними не працюють”, – говорить голова департаменту навколишнього середовища міністерства стійкого розвитку Сент-Кітс і Невіс Джун Г’юз.

“Деякі фермери завели собак, які, на їхню думку, мали гавкати і відлякувати мавп. Це теж працювало тільки дуже короткий час, а потім мавпи знаходили спосіб подружитися з собаками”, – говорить пані Г’юз.

мавпа
Перехитрити мавпу можна – але лише один раз

За її словами, мавпи завдають серйозної шкоди і дикій природі – знищуючи рослини і з’їдаючи яйця з гнізд диких птахів.

“Коли я була дитиною, зустріч із мавпою була рідкісною удачею. Зараз вони всюди. Туристи думають, що вони дуже милі. Так, вони милі, але при цьому вони справжні шкідники”, – говорить пані Г’юз.

“Однак без них важко уявити наш острів. Більшість фермерів не хочуть, щоб мавпи зовсім зникли з острова, вони лише хочуть, щоб ситуація була під контролем”, – зазначає вона.

Фермер Альберт Гордон каже, що мавпи регулярно знищують вирощені ним гарбузи: “Коли я застаю їх за цим заняттям, я кидаю в них камінь і виганяю, але потім вони все одно повертаються”.

мавпи
Власники кафе і барів тримають дитинчат мавп, щоб приваблювати відвідувачів
мавпа
Багатьох мавп, яких тримають у кафе і барах, після закриття закладів саджають у клітки

Деякі з жителів острова знайшли спосіб заробляти на життя за допомогою мавп. Вони приручають фотогенічних мавпочок і беруть з туристів по 5 доларів за фото з ними.

У барах на острові можна побачити дитинчат мавп, які мають розважати і приваблювати туристів. Однак, за словами екологів, часто цих дитинчат зелених мавп привозять з лісів. У той час, коли бари закриті, тварин тримають у клітці.

Рішення “мавпячої проблеми” на Карибах – одна з основних тем нового проєкту Програми ООН із захисту довкілля.

Співробітники ООН планують вивчити життя, поведінку і звички зелених мавп якнайкраще, щоб знайти найкраще рішення наявної проблеми.

Екологи спостерігатимуть за життям і звичками мавп з двох груп, які живуть на Сент-Кітс. Для цього мавп, що беруть участь в дослідженні, одягнуть у яскравий одяг – так за ними буде легше спостерігати.

“З цього може і нічого не вийти, але ми будемо старатися. Спочатку ми поговоримо з місцевими жителями, які можуть нам розповісти про поведінку мавп і про звичайний час їхньої появи на фермах”, – говорить координатор програми Керрі Доре.

Мартышка в кафе
Масова стерилізація не виглядає правильним вирішенням “проблеми мавп”, кажуть екологи

Екологи також зустрінуться з власниками готелів, фермерами і тими, хто заробляє на фотографуванні з мавпочками. Також у деяких місцях встановлять камери спостереження, щоб з’ясувати, чи дійсно мавпи крадуть яйця з пташиних гнізд.

За словами екологів, для вибору правильного рішення необхідно зібрати якомога більше інформації про поведінку цих тварин.

Масова стерилізація, хоча і здається відносно щадним способом вирішення проблеми, проте викликає безліч питань у фахівців.

“Це не та ж ситуація, коли вам потрібно вирішити проблему зростання популяції щурів. Мавпи – одні з найрозумніших істот у царстві тварин”, – каже Керрі Доре.

Мавпи обійшли майже всі ферми на острові
Мавпи обійшли майже всі ферми на острові

Доктор Кріста Галлахер зі Школи ветеринарної медицини при університеті Росса в Бастері вивчає життя мавп на острові Сент-Кітс вже кілька років. Під час проведення досліджень на мавп надягали нашийники з датчиками GPS, щоб стежити за переміщеннями тварин і їхньою взаємодією з людьми.

“Вони просто дивовижні. Вони вивчають нас так само, як і ми спостерігаємо за ними”, – каже д-р Галлахер.

Вона впевнена, що найбільш правильним рішенням “мавпячої проблеми” було б висадження фруктових дерев у горах – замість знищених ураганами.

“По всьому світу ми бачимо конфлікт між світом людини і світом тварин. Нам необхідно знайти спосіб жити в гармонії”, – говорить дослідниця.