Блок уряду, який куруватиме питання економіки і фінансів, зазнав серйозних структурних змін.
BBC News Україна зібрала думки про те, чого варто очікувати і як себе проявили ті, хто визначатиме, що буде з українською економікою найближчим часом.
Міністр фінансів – Оксана Маркарова
Незмінним залишився тільки “якір” економічного блоку – міністерство фінансів та його керівниця – Оксана Маркарова.
Вона одна з двох міністрів уряду Гройсмана, що залишилися на своїх посадах в уряді Гончарука.
Пані Маркарова прийшла до Мінфіну ще у 2015, коли відомство очолювала Наталія Яресько. Вона залишилася в міністерстві і тоді, коли його очолив Олександр Данилюк. Після його звільнення Оксана Маркарова стала виконувати обов’язки міністра, а згодом стала повноцінним керівником відомства.
Як зазначають оглядачі, їй вдалося зберегти нормальні робочі стосунки із паном Данилюком, хоча його звільнення з уряду супроводжувалося конфліктом із тодішнім прем’єром Володимиром Гройсманом. Нині Олександр Данилюк став секретарем РНБО.
“Вона виконує свою роботу, і все іде за планом, за графіком, ніяких неприємних несподіванок чи сюрпризів немає. І це на тлі виборів – спочатку президентських, потім парламентських, політичних змін, великих виплат по боргах”, – розповідає про свої враження від нового-старого міністра фінансів Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
Додає: “Це людина-технократ у найкращому розумінні, яка робить свою роботу, й робить це якісно. Хоч там є ще один міністр, якого, на жаль, залишили, але там, певне, якісь інші причини були”.
“Якось трохи дивно виглядає, бо пан Зеленський, чи його представники, чи, скажімо, “зелена команда” казали, що в уряді не буде старих міністрів, але вирішили по-іншому”, – зазначає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Олег Боярчук.
Водночас він наголошує, що “донори і міжнародні організації позитивно сприймають пані Маркарову”.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Тимофій Милованов
Досить радикальні зміни – і з огляду на особу керівника, і в плані структури – зазнало МЕРТ, до якого додали галузь АПК.
57-річного тернопільчанина Степана Кубіва, математика за фахом, замінив 44-річний киянин Тимофій Милованов, який має не лише магістерські дипломи КПІ та “Могилянки”, але й отримав PhD в американському Університеті Вісконсін-Медісон.
Завершивши магістратуру у Київській школі економіки (KSE) у 1999 році, згодом став почесним президентом цієї школи. До 2014 викладав у американських та європейських університетах, а після – став одним із співзасновників аналітичної платформи VoxUkraine.org, на якій провідні експерти могли висловити свої думки і поради щодо головних реформ в Україні.
Тимофій Милованов привернув увагу широкого загалу по тому, як влітку цього року KSE організувала у Трускавці “школу” для майбутніх депутатів від “Слуги народу”. Разом із тим, в інтерв’ю “Українській правді” він заявив, що на президентських виборах голосував за Петра Порошенка.
Але чи вдасться науковцю із солідним послужним списком налагодити ефективну роботу одного з найбільших урядових відомств, яке ще й приросло напрямком аграрної політики?
“Якщо на Тимофія покладаються очікування щодо проведення земельної реформи, то це логічно, – каже Дмитро Боярчук. – З іншого боку, там (в АПК – Ред.) є багато своїх регуляцій, субсидій. Але якщо звели в одну структуру, значить, там будуть певні люди, заступники, які розбираються в цьому, які вестимуть ці питання”.
Але важливіше інше, каже експерт: “Головним успіхом міністерства економіки має бути прямування до його ліквідації або зменшення його функцій до мінімуму. Там не повинно бути стільки державних підприємств, стільки регуляцій”.
Подібну думку поділяє і радник президента з питань економіки Олег Устенко.
“Ідея злиття Мінекономрозвитку та Міністерства аграрної політики повинна була матеріалізуватися як мінімум років 10 тому. Краще пізно, ніж ніколи, – написав він у Facebook. – На наступному етапі об’єднаний монстр повинен бути протестований на предмет своєї функціональності. Будь-яка функція, яка не потрібна платникам податків, без жалю повинна бути відсічена”.
Дмитро Яблоновський визнає, що окрема специфіка у аграрному секторі є – це і продовольча безпека, екологічні питання, що пов’язані із сільським господарством. Проте, каже економіст, їх цілком можна вирішувати в межах Мінекономіки, тим більше, якщо “прибрати непотрібні функції, схеми і корупцію”.
“Цінність портфеля міністра сільського господарства була в тому, що він міг поставити свою людину на Державний земельний кадастр, який був такою собі корупційною годівницею”, – пояснює Дмитро Яблоновський.
Він, як випускник Київської школи економіки і колишній студент Тимофія Милованова, каже, що його оцінки можуть бути суб’єктивними:
“Це людина з дуже якісною західною економічною освітою, це вчений-економіст, роботи якого публікувалися у престижних економічних журналах. У нас такого міністра економіки ще не було”.
Дмитро Яблоновський також відзначає роль, яку Тимофій Милованов зіграв у перетворенні KSE в одну із провідних навчальних та наукових інституцій в Україні, і додає:
“KSE – це нульова толерантність до списування та порушення правил. Для нашого менталітету це трохи незвично. Думаю, що це буде певною несподіванкою для українських чиновників, що такі принципи будуть втілюватися тепер і в конкретному міністерстві”.
Міністр цифрової трансформації – Михайло Федоров
У новому уряді з’явилася і зовсім нова посада – міністра цифрової трансформації, яким став Михайло Федоров. Він також обійматиме посаду віцепрем’єра.
У свої 28 років він – наймолодший міністр наймолодшого уряду за часів незалежності, – фактично, він ровесник цієї незалежності.
Хоча ще зі студентських часів Михайло Федоров демонстрував активну громадянську позицію, увагу привернув під час виборчої кампанії Володимира Зеленського, у якій курував “цифровий” напрямок і просування кандидата в президенти у соцмережах.
Після парламентських виборів Михайло Федоров заявив, що вже на наступних президентських виборах українці зможуть голосувати онлайн за допомогою системи The Vote.
“Михайло Федорів – людина, яка відповідала за цифровізацію однієї з найуспішніших президентських та парламентських кампаній у світі, має амбіції та плани для розвитку цієї галузі”, – каже Єгор Аушев, засновник Cyber School та Hacken.
Він сподівається, що “сучасний підхід до керування та політична воля, а також підтримка української експертної спільноти приведуть до швидких результатів вже у цьому році”.
Що ж до самого напрямку “діджиталізації усієї країни”, то, як вважає Єгор Аушев, саме вона може змінити життя пересічних українців на краще:
“Цифрові технології це надійний спосіб знищити корупцію та бюрократію, що зробить життя більш комфортним, а також прискорить розвиток держави”.
Експерт також додає, що подібні міністерства є і в багатьох інших країнах. Зокрема, створення такого відомства у Польщі у 2011 році значно посилило сектор ІТ цієї країни.
