Коли моєму сину було років чотири-п’ять, він завжди щиро дивувався, якщо я казала, що на цю покупку в мене немає грошей. Він указував пальцем на найближчий банкомат і пропонував взяти їх там стільки, скільки треба.
Десь між шістьма і вісьма роками по черзі приходять два болісних усвідомлення. По-перше, гроші – це ресурс обмежений, по-друге, він обмежений у всіх по-різному.
З початком підліткового віку діти вже не лише цілком розуміють ази економіки, але й активно взаємодіють з фінансами.
Саме тоді батьки починають серйозно замислюватися над тим, скільки кишенькових грошей видавати своїм чадам, як проконтролювати витрати, як навчити дітей не проциндрювати зароблене потом і кров’ю, а головне – не стати жертвами шахрайства.
ОК, скільки?
Майже всі батьки, з якими на цю тему поспілкувалася BBC News Україна, впевнені, що кишенькові гроші дітям необхідні, але сума, звичайно, залежить від віку та міста проживання.
Старші школярі в Києві отримують в середньому 50-60 гривень на день. В залежності від потреб дитини (сніданки, проїзд, невеликі щоденні витрати) сума може варіюватися від 30 до 80 гривень.
Дехто вважає, що витрати дітей потрібно контролювати. “У дітей первісно хибне уявлення про те, що можна і треба купувати все поспіль”, – зазначає мама 11-річної Ксенії.
Утім, досвід більшості батьків свідчить, що коли діти отримують певну фінансову незалежність, їхнє ставлення до грошей змінюється.
Коли вони усвідомлюють, що сума обмежена, починають заощаджувати, каже Раїса Федоровська, керівниця Академії ЄМА при українській міжбанківській асоціації ЄМА і мати двох дітей.
“Отримав картку, домовились, що я переказую гроші раз на місяць, – розповідає Ірина, мати 16-річного Данила. – Так він одразу припинив їсти в МакДональдсі, навчився розігрівати домашню їжу, а гроші на картці залишає на якісь свої цілі”.
“Багатий тато, бідний тато”
З цих перших заощаджень, а також подарунків бабусь та родичів складається перший капітал дитини.
У когось він одразу розходиться на шоколадки, жуйки та всілякі дрібнички, інші – накопичують гроші на якусь серйозну покупку.
Зовсім не рідкість, коли в одній родині мирно співіснують маленький марнотрат і ощадливий майбутній фінансист.
“Про зрілість дитини свідчить те, як вона вирішує, на що витратити гроші, – вважає Микола, батько двох синів 7 і 14 років. – Важливим є усвідомлення, що при виборі завжди жертвуєш чимось заради іншого”.
Якщо в молодшого сина гроші довго не затримуються, розповідає чоловік, старший не кидає їх на вітер.
Ба більше, серйозно взявся за примноження свого капіталу: продає непотрібні речі на Olх, проводить онлайн-консультації в інтернеті, підробляє, знімаючи відеоролики, заощаджує кишенькові гроші, які йому видають під час поїздок.
Нещодавно хлопець був на спортивних змаганнях у Німеччині, пригадує Микола, він швидко збагнув, що за порожні пляшки в магазині повертають заставу, і зібравши їх на стадіоні після змагань, заробив 100 євро.
Одні діти демонструють підприємницьку жилку з раннього дитинства.
“Наш син помітив, що шкільний буфет зачиняється о четвертій годині, – ділиться Ольга, мати першокласника Микити. – На кишенькові гроші він вранці купував кілька пачок вафель за 5 гривень, а після обіду продавав їх у класі за 20”.
Семирічний Єгор винайшов рецепт “магічного клею” і ділився ним з однокласниками за гроші.
А потім наймав їх на роботу, і вони вже всім класом продавали свій алхімічний винахід іншим школярам, розповідає батько хлопчика. Щоправда, бізнес незабаром припинила вчителька.
Втім, інші діти можуть бути абсолютно байдужими до грошей. Мама 10-річного Георгія зазначає, що в сина в гаманці тижнями можуть лежати 100 грн, він їх ні на що не витрачає.
“Але ж не всім бути бізнесменами, комусь і філологами треба бути або біологами”, – підсумовує мама двох доньок Тетяна.
Не всім бути бізнесменами, комусь і філологами треба бути або біологамиТетяна, мама двох доньок
Проте як батьки, так і фахівці погоджуються, що дітей треба навчати фінансової грамотності.
І вона полягає не лише в усвідомленні того, що гроші не беруться з повітря, але й в розумінні принципів інвестування та створення власного бізнесу.
Дітям молодшого шкільного віку найкраще про це розповідає книжка німецького фінансового консультанта Бодо Шефера “Пес на ім’я мані, або Абетка грошей”.
Підлітків може зацікавити бестселер американського підприємця та інвестора Роберта Кійосакі “Багатий тато, бідний тато”.
Автор пропонує замість поширеної фрази “я поки що не можу собі цього дозволити”, спитати себе “як я можу це собі дозволити”, змінюючи таким чином тип свого мислення.
На думку кандидата психологічних наук, дитячого психолога Юлії Святенко, діти загалом адекватно розуміють фінансові можливості батьків.
Вони можуть допомогти своїми заощадженнями у спільній покупці, приміром, дорогого планшета, оскільки знають, що для родини це – серйозна витрата.
Але варто пам’ятати, додає психолог, що “в підлітковому віці для них важливий показник “крутості”, і він, як правило, не за інтелектуальними здібностями, а за зовнішністю – це брендовий одяг, остання модель смартфона або дорогі навушники”.
“З часом таке ставлення змінюється, – заспокоює фахівець,- але поки це станеться, батькам доведеться йти на компроміс”.
100 гривень за 10 балів
Багато батьків вирішують цю ситуацію, дозволяючи дітям самим підробити на свої потреби.
Однак за оцінки або хатню роботу більшість українських мам і тат принципово не платять. Адже, як зазначила мама чотирьох дітей Наталя, “допомога по дому важлива для родини, для стосунків у родині, а навчання – важливо для них самих”.
Втім, за якісь особливі досягнення – участь у змаганнях або шкільній олімпіаді, перемогу в конкурсі чи просто ривок у навчанні – винагорода важлива.
Це може бути похід з родиною в кіно чи в кафе для молодших дітей або грошовий приз для підлітка.
На думку психолога Юлії Святенко, грошове заохочення до гарних оцінок саме по собі не є проблемою.
“Це питання вирішується індивідуально, згідно з традиціями в родині. Я знаю батьків, які запропонували дитині 100 гривень за 10 балів, 110 – за 11 і так далі, але так було лише кілька тижнів”, – розповідає фахівець.
Така мотивація дійсно не триває довго, це радше спосіб підштовхнути до певного результату, а потім виникають інші стимули.
Батько 16-річного Івана поділився, що платить сину 50 гривень за миття посуду щовечора.
Хай краще заробить і купить сам, ніж дістане батьків, щоб купили вониДмитро, батько 16-річного Івана
“Він захотів собі новий комп’ютер, – пояснив чоловік. – І ми вирішили, хай краще заробить і купить сам, ніж дістане батьків, щоб купили вони”.
А ще це привчає рахувати гроші, додає він. Іван, який серйозно займається карате, також підпрацьовує суддею та тренером у молодших групах, розповідає батько.
Утім, можливостей заробити в українських підлітків насправді не так багато, вважає 19-річний студент зі Львова Ярослав.
З 18 років ідуть продавцями-консультантами, баристами, асистентами в продуктових магазинах, виконують простий ремонт техніки.
Для старшокласників варіантів значно менше. “Це, як правило, роздача реклами біля метро, 30-50 гривень за годину”, – пояснює Ярослав.
Джерелом доходів у школярів старших класів також можуть бути стипендії за перемогу у всеукраїнських олімпіадах або конкурсі наукових робіт МАН, спортивні стипендії (приблизно 600 гривень), призові за перемогу у спортивних змаганнях.
А за океаном?
В їхніх однолітків за океаном ситуація кардинально інша.
“У старшій школі в США практично всі діти працюють”, – пояснює Ірина, мати 15-річного Іллі, яка переїхала до Сполучених Штатів п’ять років тому.
“Ілля влітку працював у цеху з гібридними батареями для машин повний робочий день і трошки викладав. Серед навчального року не можна працювати 40 годин, тому залишається тільки викладання: англійська скайпом і уроки піаніно наживо для дітей 9-10 років”, – розповідає жінка.
“Заробив собі на потужний комп’ютер і був щасливий його купити, тепер збирає на машину. Йому у вересні виповниться 16, і він вже зможе їздити сам, без дорослих. Страховка для водіїв-початківців коштує дорого, отже, це – серйозна витрата”.
На думку Ірини, у США ставлення до роботи зовсім інше. Якщо студент не працює зовсім – він чи вона ледар. Це просто неможливо. Багато хто працює на 2-3 роботах. “Hard-working “працьовитий” – мабуть, найкраща характеристика”, – підсумовує вона.
Обов’язково підробляють і німецькі підлітки. “Миють вікна у сусідів, сидять з дітьми, вигулюють собак. Сусіди взаємно підтримують такі трудові будні заради виховання”, – розповідає Олена, яка часто відвідує Німеччину по роботі.
Батьки допомагають з великими покупками і орендою житла. На все інше треба заробляти самим (але система навчання дає таку можливість).
Олена також пригадує знайому австрійську родину, яка виховує двох доньок підліткового віку.
У США ставлення до роботи зовсім інше. Якщо студент не працює зовсім – він чи вона ледарІрина, мати 15-річного Іллі
“Дівчаткам видаються кишенькові гроші на місяць, трохи більше, ніж на сніданки та проїзд”.
“Раз на два роки родина їздить у велику подорож до Австралії чи США. Дівчата на квиток повинні заощадити і заробити самі”.
Вікторія, мати двох підлітків (син 15 років і дочка – 13), яка давно мешкає в Іспанії, розповідає, що син всі свої потреби покриває сам.
Він продає книжки і комікси в інтернеті, а нещодавно зміг прикупити собі монітор для комп’ютера.
Але загалом в Іспанії батьки за законом зобов’язані утримувати дітей до їхньої першої роботи, що іноді трапляється й в 35.
“Тому ніхто не рветься у доросле, фінансово незалежне життя”, – зазначає Тетяна, яка кілька років тому переїхала до Іспанії з України.
Коли гроші – ризик
Фінансова незалежність підлітка пов’язана і з певними ризиками – від покупки шкідливої їжі, яку батьки зазвичай забороняють (чипси, кола, фастфуд), до витрачання грошей на сигарети, алкоголь, тоталізатор або ігрові клуби.
Деякі діти більш схильні до певних спокус, вважає сімейний психолог Юлія Святенко.
Але підлітки загалом, незалежно від статусу чи добробуту родини, пробують заборонені речі, зокрема наркотичні речовини.
Якщо в родині забороняють комп’ютерні ігри, діти можуть піти в клуби або за гроші домовитися з однокласниками пограти у них.
Заборона в такому разі не вихід, вважає психолог, із дитиною потрібно розмовляти. Можна дозволити ігри вдома як нагороду за виконану роботу, але на певний час і з жорстким контролем.
“Батьки повинні розуміти, що підлітковий вік – це кризовий період”, – додає фахівець. Вона радить батькам пригадати себе в цьому віці, а головне – бути в дружніх, довірливих стосунках зі своїм чадом.
Інше питання, якщо підліток постійно бере гроші без дозволу. Це може бути ознакою залежності – наркотичної або ігрової, тоді це вже інше коло проблем, яке треба вирішувати з фахівцями.
На думку Раїси Федоровської з української міжбанківської асоціації ЄМА, небезпеку становлять і популярні серед підлітків покупки в інтернеті, зокрема на сайті Amazon.
Не знаючи українського законодавства, вони можуть придбати на сайті заборонені в Україні товари, які потім не отримають на руки. Це, наприклад, ручки зі звукозаписом, що вважаються у нас шпигунською апаратурою, або феєрверки.
Гроші – це ризик, коли
- Дитина постійно бере їх без дозволу – це може свідчити про залежність (наркотичну, ігрову).
- Витрачає їх на заборонені речі (сигарети, алкоголь).
- Замовляє заборонені в Україні товари в інтернеті.
- Вводить персональні дані на неперевірених сайтах.
Дітей також потрібно навчати безпечного користування інтернетом.
Розповісти їм, що перш ніж вводити свої персональні дані, треба обов’язково перевірити сайт, пояснює Раїса Федоровська, яка очолює Академію кібербезпеки ЄМА.
Для цього фахівець радить ввести в пошуку назву сайту і слово “шахраї”, а також уважно читати відгуки про сайт та продавця, перш ніж здійснювати покупку в інтернеті.
Якщо батьки оформлюють дітям банківську картку, вони мають навчити їх правильно користуватися банкоматом, приміром, прикривати рукою клавіатуру, коли вводиш пін-код та багато іншого.
У школах вже з’явився предмет “Фінансова грамотність”, але, на думку пані Федоровської, насамперед важливо розповідати дітям і про кібергігієну.
Загалом як батьки, так і фахівці впевнені, що підлітки швидко вчаться усвідомленого поводження з грошима. А певна фінансова свобода дитині піде лише на користь.
Це підтверджує і невелике анонімне опитування, яке BBC News Україна провела за участю 50 старшокласників із Києва.
Якби раптом отримав 10 тис. дол., відклав би їх на здійснення мрії
На питання “на що б ви витратили 10 тис. доларів, якби раптом отримали їх?”, більшість дітей відповіли, що поклали б їх у банк, щоби залишити на навчання або покупку квартири.
Хтось віддав би половину батькам або поїхав би у подорож з родиною.
А хтось відклав би їх на здійснення мрії.
