Швидше зростання економіки є пріоритетом нового уряду, заявив на першому засіданні прем’єр Олексій Гончарук.
“Економічне зростання – це відповідь на більшість проблем, які є у нас в державі. За наступні п’ять років ми повинні попрацювати так, щоб економіка зросла як мінімум на 40%”, – сказав пан Гончарук.
Він уточнив, що вже наступного року ВВП має зрости щонайменше на 5%, а далі – додавати ще по 7%.
40% зростання – “це не цифра зі стелі”, й у нового уряду є розрахунки, як її досягти. Але, каже новий прем’єр, ці розрахунки будуть викладені у програмі діяльності уряду, що її новий Кабмін має ще подати до парламенту впродовж місяця.
Водночас він частково відкрив “таємницю”. За його словами, швидші темпи росту економіки забезпечать іноземні інвестиції, лібералізація економіки та скорочення частки держави в економіці.
Що є
Минулого року українська економіка зросла на 3,3%. Це був максимальний показник за останні сім років.
Прем’єр Володимир Гройсман вважав: щоб мінімальна зарплатня була 5 тис. грн, економіка має зростати на 5%.
Цьогорічний бюджет був розрахований на прогнозі, що ВВП зросте на 3%.
Проте у другому кварталі цього року економічне зростання в Україні пришвидшилося – до 4,6% у порівнянні з тим самим періодом 2018 року.
Це перевищило прогнози уряду, Нацбанку та міжнародних партнерів, які прогнозували зростання в межах 3%.
Оглядачі пояснили такий стрибок як об’єктивними факторами – стабілізацією української економіки, оздоровленням банківської системи, так і сезонними – сприятливою кон’юнктурою на товари українського експорту, зокрема, аграрного.
Через спеку цьогорічний врожай почали збирати дещо раніше, тож раніше зіграв і ефект вищих світових цін на продукцію сільського господарства.
Внутрішня ж стабілізація та зростання доходів населення дала покращення споживчих настроїв для зростання торгівлі.
Зростання промисловості становило лише 0,5%. І це експерти називали серед негативу.
Наскільки це можливо і потрібно?
Про те, що Україні потрібні набагато швидші темпи зростання економіки, аби вийти з бідності, припинити відтік робочої сили, встояти при зовнішній агресії та розплатитися із боргами, давно говорять як українські експерти, так і міжнародні партнери.
За оцінками Світового банку, якщо Україна зберігатиме темпи росту ВВП до 3%, їй знадобиться не менше 50 років, аби наздогнати західного сусіда – Польщу.
У банку вважають, що відкриття ринку землі могло б стати тим локомотивом, який міг додати швидкості українській економіці – ще до 2% на рік.
“Правильна постановка завдання, – каже директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – На жаль, ми пасемо задніх у Європі, й з темпами зростання 2-3%, як маємо за останні роки, ми ще довго будемо виходити на якісь горизонти, з яких видно достаток”.
Водночас, як додає експерт, говорячи про 5-7% зростання, “треба одразу казати, за рахунок чого це буде досягнуто”.
“Поки що нове керівництво говорить переважно тезами, деклараціями, однак не вказує інструменти”, – зауважує пан Юрчишин.
Крім того, на думку експерта, говорячи про пришвидшення росту економіки, варто враховувати суттєвий відтік населення, адже швидке зростання має підтримуватися “належною робочою силою – це і кількісні, і якісні показники”.
“Звісно, це все треба реалізувати, але плани більш, ніж радують”, – пише у Facebook інвестиційний аналітик Сергій Фурса. За його словами, якщо новій владі вдасться реалізувати те, що було озвучено під час наради у президента, Україні не лише вдасться досягти темпів росту ВВП у щонайменше 5%, але й здійснити мрію усіх критиків реформ і достроково завершити програму з МВФ.
Експерт називає і фактори ризику:
“Щоб це сталося, треба просто провести реформи і оздоровити економіку. Якщо, звісно, не станеться світової кризи. Але це та подія, що від нас абсолютна не залежить. І головне, не зробити нічого, щоб зруйнувало нашу макроекономічну стабільність і співпрацю з Фондом зараз”.
Швидше зростання – більші борги?
Плани щодо пришвидшення економічного росту мають і ще один ризиковий аспект.
На тлі конфлікту на Донбасі, падіння економіки, курсу гривні у 2015 році Україна провела реструктуризацію боргів.
Одним із пунктів угоди з кредиторами про реструктуризацію став випуск 20-річних інструментів відновлення вартості (value recovery instruments, VRI), або ВВП-варрантів.
Суми виплати за ними залежать від того, як швидко зростає українська економіка. При темпах зростання до 3% на рік — виплати є нульовими, від 3% до 4% — 15% від приросту ВВП понад 3%, від 4% зростання — 40% вартості від кожного відсотка зростання.
При цьому виплати мають здійснюватися лише після того, як український ВВП сягне $125,4 млрд доларів. За даними Світового банку, у 2018 році український ВВП якраз сягнув 125,5 млрд доларів. Крім того, у 2021-2025 роках виплати обмежені 1% ВВП.
Прем’єр твердить: уряд свідомий цієї проблеми, в нього “є план, як мінімізувати шкоду від цих зобов’язань”. Водночас він його не озвучив, пояснюючи це тим, що це є “окремою важливою темою для розмови”.
“Боятися економічного зростання тому, що ми при цьому будемо виконувати якісь зобов’язання, – неадекватний підхід. Ми маємо зростати настільки швидко, щоб оплата зобов’язань перед нашими міжнародними партнерами перестала бути проблемою в принципі. Розраховувати, що нам треба менше зрости, щоб менше заплатити, – це хибний шлях”,- каже Олексій Гончарук.
Розрахунки у цьому питанні мають бути ретельними, застерігає пан Юрчишин.
“При зростанні у 5% за цими паперами потрібно буде віддавати близько 800 млн доларів щороку, – зауважує експерт і додає. – З одного боку, висока динаміка росту ВВП може підтримати такі потреби, але з іншого – треба розуміти, що наш потенціал зростання весь час буде обмежений борговою складовою”.
