Коли в 2011 в щойно створене ДП «Конярство України» було передано 14 господарств, то керівництво нового державного підприємства було здивовано тим, що в багатьох з них була відсутня техніка для заготівлі кормів.
Коней в Україні завжди поважали, а конярство вважалося досить таки важливим видом діяльності і постійно отримувало підтримку з боку держави. Але з часом галузь почала занепадати. З метою не довести її до повного знищення й було створено ДП «Конярство України».
Як розповіла нам в.о. директора підприємства Вікторія Недосвіти, коли господарства почали об’єднувати, то в багатьох з них зникла сільськогосподарська техніка, за допомогою якої оброблялися землі, які належали цим господарствам. За 8 років діяльності ДП техніку так і не знайшли.
«В нас є земля, але кожної весни й осені ми змушені просити небайдужих людей допомогти посіяти й зібрати ті кормові культури, якими ми годуємо коней взимку. І з кожним роком це стає все важче і важче робити, бо деякі фермерські господарства ставлять умови, які нам неприйнятні»,
– розповідає Вікторія Олександрівна. Цей рік не виняток. До того ж, ДП «Конярство України», яке входить до структури Мінагрополітики опинилося у підпорядкуванні нового міністерства (Міністерство економіки і сільського господарства, – ред.), в якому ще далеко не все працює, як треба. А проблеми конярства, звісна річ, стоять у черзі питань, які потребують вирішення, десь у кінці. І, здається, що питання про те, що коні будуть їсти взимку, буде взимку і вирішуватися…
Читайте також: “Як відродити галузь конярства в Україні?”
